
- •Загальні принципи надання невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі
- •Захворювання серця і судин ішемічна хвороба серця
- •Стенокардія
- •Гострі коронарні синдроми (гкс)
- •Гострий інфаркт міокарда
- •1. Зняття гострого болю на догоспітальному етапі:
- •Порушення серцевого ритму (аритмії)
- •Синусова тахікардія
- •Одночасне порушення функції автоматизму і провідності Тріпотіння передсердь, тахісистолічна форма миготливої аритмії
- •Шлуночкова пароксизмальна тахікардія
- •Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія
- •Гостра серцева недостатність
- •Раптова смерть
- •Гостра судинна недостатність Непритомність
- •Гіпертензивний криз
- •Тромбози та емболії великих артеріальних судин Гостра розшаровуюча аневризма аорти
- •Емболія біфуркації аорти
- •Тромбоз селезінкової артерії
- •Тромбоз I емболія мезентеріальних судин
- •Тромбоз ниркових артерій
- •Тромбоемболія артерій нижнік кінцівок
- •Гострий тромбофлебіт
- •Гострий флеботромбоз
- •Хвороби органів дихання
- •Бронхообструктивний синдром
- •Бронхіальна астма, астматичний стан (тяжке загострення бронхіальної астми)
- •Гемоторакс (внутрішньоплевральна кровотеча)
- •Дихальна недостатність
- •Сухий та ексудативний плеврит
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Кровохаркання і легенева кровотеча
- •Медіастинальний синдром
- •Пневмонія
- •Респіраторний дистрес-синдром
- •Cпoнtaнний пневмоторакс
- •Тромбоемболія легеневої артерії
- •Респіраторна кома
- •Набряк легень
- •Гострий гастрит
- •Гострий холецистит
- •Гострий панкреатит
- •Гострий апендицит
- •Гостра кишкова непрохідність
- •Гострий ентерит
- •Гостра інтестинальна ішемія
- •Діарея, метеоризм
- •Перфоративна виразка
- •Перитоніт
- •Жовчна коліка
- •Гострі шлунково-кишкові кровотечі
- •Голодна кома (аліментарна дистрофія, безбілковий набряк)
- •3Ахворювання сечової системи анурія
- •Гостра затримка сечовипускання
- •Гостра ниркова, недостатність
- •Дизурія
- •Ниркова еклампсія
- •Гострий уретрит
- •Гострий пієлонефрит
- •Гострий простатит
- •Гострий цистит
- •Ендокринні 3ахворювання
- •Гіпоталамо-гіпофізарна кома
- •Тиреотоксична кри3а
- •Гіпотиреоїдна кома
- •Гіперпаратиреоїдна кри3а
- •Гіпокальціємічна кри3а
- •Кетоацидотична кома
- •Гіперосмолярна кома
- •Гіперлактацидемічна кома
- •Гіпоглікемічна кома
- •Первиннo-церебральна кома
- •Алергія на інсулін
- •Феохромоцитомна кри3а
- •Клімактеричний синдром
- •Вегетативно-судинна кри3а (пароксизм)
- •Хвороби крові та судин агранулоцитоз
- •Апластична анемія
- •Гемолітичні анемії
- •Геморагічний синдром при геморагічному васкуліті
- •Амінокапронова кислота — 0,2 г/кг маси тіла кожні 4 год всередину (протипоказано при ниркових кровотечах).
- •Гостра кровотеча при тромбоцитопенії
- •Призначають вітаміни р, с(зміцнення судинної стінки), хлорид кальцію. Гемолітична кома
- •Дисеміноване bнутрішньосудинне згортання крові (двз-синдром)
- •Панмієлофтиз
- •Перніціозна кома
- •Посттрансфузійні ускладнення
- •Тромбогеморагічний синдром
- •Захворювання опорно-рухового апарату гострий алергічний артрит
- •Гострий подагричний артрит
- •Деформівний остеоартро3
- •Ревматоїдний артрит
- •Алергічні захворювання
- •Анафілактичний шок
- •Кропив'янка
- •Лікарська (медикаментозна) алергія
- •Набряк квінке
- •Сінна лихоманка
- •Сироваткова хвороба
- •Харчова алергія
- •Синдром лайєлла
- •Алергічні контактні дерматити
- •Гострі отруєння, інтоксикації
- •Загальні принципи надання невідкладної допомоги при гострих отруєннях
- •Отруєння лікарськими препаратами отруєння барбітуратами
- •Otpуєння похідними фенотіазину
- •Отруєння кофеїном
- •Отруєння атропіном (беладона, блекота, дурман)
- •Отруєння парацетамолом (ацетамінофеном)
- •Отруєння трициклічними антидепресантами
- •Отруєння амлодипіном
- •Отруєння клофеліном
- •Otруєння оцтовою есенцією
- •2 Мл, атропін 0,1 % - 1 мл (для зменшення болю, зняття спазмy) в сукупності
- •Отруєння сполуками тяжких металів
- •Отруєння дихлоретаном
- •Otруєння отруйними грибами
- •Отруєння чадниm газом
- •Отруєння алкоголем і його сурогатами
- •Отруєння сірководнем
- •Отруєння otpуйними рослинами
- •Отруєння пестицидами, що застосовуються в сільському господарстві
- •Хлорорганічні сполуки
- •Фосфороорганічні сполуки
- •Ртутьорганічні сполуки
- •Мишяковмісні сполуки
- •Невідкладні стани при дії зовнішніх факторів тепловий удар
- •Сонячний удар
- •Переохолодження та замерзання
- •Електротравма
- •Утоплення
- •Укуси отруйних змій
- •Укуси бджіл та ос
- •Синдром закачування
- •Гіпохлоремічна кома
- •Менінгеальна кома
- •Травматична кома
- •Енцефалітична кома
- •Епілептична кома
- •Хвороба маньєра
- •Мігрень
- •Неврози: неврастенія, істеричний невроз, невро3 нав'язливих станів
- •Непрямий масаж серця
- •Електрична дефібриляція серця
- •Електрокардіостимуляція
- •Е ндотрахеальне bbeдeння ліків
- •Гемосорбція
- •Плазмосорбція
- •Ентеросорбція
- •Гемодіаліз
- •Плазмаферез
- •Ультрафільтрація крові
- •Перитонеальний діалі3
- •Форсований діурез
- •Обмінне переливання крові
Раптова смерть
3а визначенням групи експертів ВОО3, раптова смерть — це смерть здорової людини або хворого, який перебуває в задовільному стані, яка настала несподівано, протпягом 6 год. Причинами її можуть бути раптове припинення серцевої діяльності (раптова серцева смерть) i апное (синдром нічного апное).
Раптову серцеву смерть в більшості випадків пояснюють наявністю коронарного атеросклерозу. Крім цього, причиною їі можуть бути емболія коронарних чи легеневої артерії, синдром Вольфа — Паркінсона — Уайта, дисфункція синусового вузла, поперечна блокада серця, вада серця (особливо аортальний стеноз), міокардити i кардіоміопатії, пухлини серця, амілоїдоз, гемохроматоз i саркоїдоз 3 ураженням серця, а також приймання лікарських препаратів (особливо серцевих глікозидів i хінідину).
Безпосередньою причиною раптової серцевої смерті вважають фібриляцію шлуночків або асистолію серця, які можуть виникати як при ішемії міокарда, так i без неї. Відомі випадки раптової серцевої смерті від психічних стресів, Факторами ризику є небезпечні шлуночкові екстрасистоли, подовження інтервалу QT, блокади серця, особливо у хворих, Які страждають від непритомності.
Профілактика раптової сецевої смерті полягає у виявленні розладу ритму серця у людей із потенційно небезпечними захворюваннями i вчасному лікуванні (раціональна антиаритмічна терапія, установка електрокардіостимулятора тощо) (протокол № 14).
Синдром нічного апное — це симптомокомплекс, при якому дихання переривається більше 30 разів за годину сну або більше 5 епізодів апное. Цей синдром обумовлюється пониженою збудливістю центрів дихання, а також обструкцією верхніх дихальних шляхів, що може виникнути у фазі поверхневого сну, у фазі швидких рухів очних яблук (RЕМ-фаза).
Обструктивне нічне апное (ОНА) пояснюють колапсом верхніх дихальних шляхів, що виникає внаслідок патологічного пониження тонусу м'язів глотки i гортані, переважно в REM-фазі або під час поверхневого сну. Центральне нічне апное (ЦНА) — результат порушення центральної регуляції дихання, а змішане нічне апное (3НА) — результат комбінації цих варіантів.
Розвитку нічного апное сприяють хронічні обструктивні захворювання легень кіфосколіоз, анатомічні зміни гортані i глотки, макроглосія, ожиріния, лікування транквілізаторами, зловживання алкоголем.
Зниження тонусу верхніх дихальних шляхів, ймовірно, обумовлено дефектом центральних структур регуляції, у зв'язку 3 чим скороченню діафрагми передує активація м'язів верхніх дихальних шляхів. Виникає колапс в'ялої глотки. Характер дихання під час ОНА нагадує дихання Чейна — Стокса. Обструкція верхніх дихальних шляхів є наслідком фізіологічного зниження тонусу м'язів під час сну в осіб зі звуженим просвітом верхніх дихальних шляхів. В основі патогенезу ОНА лежать пониження аферентних стимулів,які надходять в довгастий мозок із хеморецепторів, через зменшення напруги СО2 в артеріальній крові або порушення хеморецепторної чутливості.
У хворих з ОНА відмічаються нейропсихічні розлади: денна сонливість, сомнамбулія, енурез, пониження потенції, головний біль у ранкові години. Найбільш характерним проявом є хропіння, яке відрізняється від банального періодичністю. Після періодів інтенсивного хропіння виникають беззвучні фази апное. Часто має місце синусова аритмія, синусова брадикардія (до 30- 40 за 1 хв) тощо.
Для хворих 3 ОНА більш типовими є скарги на поганий сон, нічні напади задишки i ядухи, депресивний стан.
Лікування таких хворих центральними аналептиками i антидепресантами малоперспективне, як i використання діакарбу.
Зменшення маси тіла - важливий патогенетичний метод лікування ОНА. Слід рекомендувати сон на боці. Оксигенотерапія під час сну зменшує частоту апное i покращує стан хворих вночі (не запо6ігае денній сонливості).
Нічний режим постійного позитивного тиску ефективний при всіх формах нічного апное (зникають нічні епізоди апное i зменшується денна сонливість).
Хірургічне лікування ОНА полягає у видаленні гіпертрофованих мигдаликів, поліпів носа, корекції викривлення перегородки носа тощо.