Хвороба маньєра

Хвороба Маньєра характеризується слуховестибулярними розладами, обумовленими ураженням, найчастіше одностороннім, внутрішнього вуха,

Основними причинами є порушення обміну речовин i функцій ендокринної системи, алергія, структурні особливості.

Клінічні прояви. Напади запаморочення виникають серед повного здоров'я. Супроводжується нудотою, інколи блюванням. В момент нападу підсилюється шум у хворому вусі, виникає відчуття закладеності, рівновага порушена, хворі не встигають втримуватись на ногах, надають, намагаються прийняти горизонтальне положення, найчастіше із закритими очима. Будь- яка спроба змінити положення призводить до погіршення стану i посилення нудоти i блювання. Напади повторюються 3 різною частотою. Період ремісії продовжується декілька місяців i навіть років, стан залишається задовільним, працездатність зберігається.

Невідкладна допомога i лікування

Лікування консервативне й оперативне.

1. Хворого укладають у зручне для нього положення, при якому послаблюється вираження вестибулярних розладів, виключається дія яскравого світла, різкого звуку.

1. В/в вводять 20 мл 40 % розчину глюкози, 5 мл 0,5 % розчину новокаїну, в/м - 2 мл 2,5 % розчину піпольфену або дроперидолу, п/ш - 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату, 2 мл 0,2% розчину платифіліну гідротартрату i 1 мл 10 % розчину кофеїн 6ензоату натрію.

1. Напад можна купірувати шляхом меатотимпанального (в задньоверхню стінку зовнішнього слухового проходу) введення 1,5 - 2 мл 1- 2% розчину новокаїну i 0,5 мл 0,2 % розчину платифіліну гідротартрату. При відсутності ефекту додатково вводять 0, 3- 0,5 мл 10 - 20 % розчину кофеїн-натрію бензоату або 1,5 - 2 мл 2 % розчину пентоксифіліну. Після нападу процедуру повторюють щоденно (6 - 8 разів).

2. В міжнападовому періоді призначають ін'екції 40 % розчину глюкози по 20 мл i 0,5 % розчину новокаїну по 5 мл (10 вливань), вітаміни групи В, седативні засоби.

Мігрень

Мігрень - захворювання, обумовлене спадковою дисфункцією вазомоторної регуляції, що проявляється у вигляді періодичного болю, зазвичай в одній півкулі голови.

Виникнення мігрені пов'язане 3 аневризмами судин головного мозку, деякими органічними процесами базальної мембрани i спадковими факторами. Напади мігрені можуть бути спровоковані хвилюваннями, метеорологічними факторами, аліментарною гіпоглікемією, яскравим світлом.

Патогенез характеризується великою складністю i поки що не може вважатися остаточно виясненим. Під час першої фази виникає спазм судин, при цьому відмічається зменшення кровопостачання судинних стінок.

У другій стадії настає розширення артерій, артеріол, вен, венул.

У третій фазі розвивається набряк судинних стінок i періартеріальних тканин, що призводить до ригідності стінок судин, набряку мозку, порушення ЦСР.

У четвертій фазі проходить оборотний розвиток вказаних змін. Больові відчуття виникають у другій та третій фазах. В мігрені важливу роль відіграють біологічно активні речовини: серотонін, брадикінін, простагландини, гістамін, кініни, тріамін, естроген.

Клінічні прояви. Мігренозний напад складається з чотирьох фаз: передбольова, судинний параліч, головний біль, розлитий біль, постбольовий період.

Виникненню нападу передують пригнічений настрій, апатія, зниження працездатності, сонливість, Потім виникає мігренозна аура: іскри в полі зору, маячення перед очима, відчугтя оніміння в кінцівках.

Головний біль має односторонній характер (гемікранія) i при повторі нападів розташовується в одній i тій же половині голови.

Біль носить пульсуючий характер, до кінця нападу переходить у тупий. Під час нападу виникає підвищення загальної чутливості, непереносимість яскравого світла, голосних звуків, больових розладів. Напад часто супроводжується нудотою.

Виділяють такі форми мігрені:

• офтальмічна: напади розпочинаються 3 туману в очах, головного болю, різко підвищеного i локалізованого біля одного яблука;

• абдомінальна: поєднання головного 6олю 3 болями в животі i диспепсією;

• вестибулярна: головний біль поєднуеться із запамороченням;

• псикічна: характеризується пригніченим настроєм, відчуттям страху, неспокою, тяжкої депресії;

• офтальмологічна: на піку болю виникають паралічі i парези окорухового нерва;

геміплегічна: характеризується перехідними парезами кінцівок. Для діагностики тонусу мозкових артерій проводять реоенцефалографію.

Невідкладна допомога i лікування

Виділяють декілька видів лікування мігрені: лікування нападів, міжнападове лікування 3 використанням фармакологічних засобів.

1. Лікування нападів. Найбільш ефективними засобами для усунення болю при мігрені у дорослих є ерготаміну гідротартрат. Призначають у вигляді 0,05 % розчину по 1 мл в/м або в/в 0,1 % розчин по 20 крапель всередину. Ерготамін протипоказаний при артеріальній гіпертензії, захворюваннях нирок, печінки, периферичних судин. Використовують ерготамін в комбінації 3 кофеїном - кофетамін. доцільно застосовувати ерготамін в поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою.

Дигідроерготамін призначають по 15 - 20 крапель 0,2 % розчину всередину або 0,1 % розчин по 2 мл в/м; він має сильну вазоконстрикторну дію.

Суматриптан (імігран) - серотоніноміметик, що застосовується для купірування нападу мігрені як на ранній, так i на розгорнутій стадії. Всередину по 50- 100 мг через 4 год (не більше 0,3 г на день). Підшкірно вводять в дозі 6 мг, через 6 год можна повторити.

Для купірування нападу використовують також антигістамінні: піпольфен по 25 мг 4 рази на добу, димедрол по 50 мг 4 рази на добу, супрастин по 25 мг 4 рази на добу; седативні i снодійні засоби. При тяжкому затяжному нападд застосовують антигістамінні засоби парентерально, краплинно - преднізолон.

1. Лікування в період між нападами при наявності більш ніж двох атак на місяць.

а) в останні роки найбільш позитивний ефект відмічається при застосуванні курсами для зменшення концентрації тканинних медіаторів антисеротоніновин засобів: метисергіду, синдаміграну;

б) для зменшення вазоплегії застосовують (3-адреноблокатори: анаприлін по 60 -120 мг/добу;

в) антидепресанти: амітриптилін;

г) антагоністи кальцію: верапаміл (по 80 мг 3- 4 рази на добу); використовують як препарати другого ряду при неефективності (3-адреноблокаторів i трициклічних антидепресантів;

д) саліцилати: ацетилсаліцилова кислота давно застосовувалась для лікування головного болю; вона не тільки забезпечує анальгетичний ефект, але i перешкоджає утворенню простагландинів, серотоніну, гістаміну i кінінів, а також покращує мікроциркуляцію;

е) кофеїн зарекомендував себе як препарат, що полегшує напад мігрені. Він дає вазопресорний ефект, що сприяє венозному відтоку, зменшує внутрішньочерепний тиск і підвищує капілярну циркуляцію. 3датність кофеїну покращувати обмін ішемізованої тканини сприяє ліквідації постішемічних порушень у зонах церебрального ангіоспазму. Призначають кофеїн по 50 - 100 мг 2-3 рази на добу. Поєднують з іншими препаратами:

• ерготаміном по 1 таблетці 3 рази на день;

• циклозином;

• ерготаміном, амідопірином, барбіталом, ціанокобаламіном по 1 таблетці 3 рази на день;

є) анальгетики:

• анальгін по 0,5-1 г в/м 2 рази на день;

• анальфен по 1 таблетці 3 рази на день;

• кофальгін по 1 таблетці 3 рази на день;

ж) транквілізатори: седуксен, хлозепід.