Епілептична кома

Епілептична кома — фіксований епілептичний стан, що виникає внаслідок тривалого епілептичного нanaдy або нападів, які повторюються 3 коротким інтервалом часу.

Епілептична кома є заключною фазою епілептичного статусу, який розвивається у хворих на епілепсію. Провокуючими факторами є: інфекції, алкоголізм, соматичні захворювання, перерва в лікуванні. Пухлини мозку, цистицеркоз, нейротоксикоз у дітей, черепно-мозкова травма також можуть викликати епілептичний статус.

Перед початком епілептичного нападу хворий відмічає різноманітні відчуття, які називають аурою. Виділяють такі аури:

1. вегетативну (нестача повітря, неприємні відчуття в ділянці серця, живота, відчуття голоду та зупинки дихання);

1. моторну (стереотипні рухи);

2. психічну (відчуття незвичайного емоційного стану, іноді неймовірну насолоду)

2. мовну (переривання мови або, навпаки, насильницька мимовільна вимова певних слів);

5. сенсорну (відчутгя різноманітних запахів (нюхова), різних смаків (смакова), бачення різних образів або картини (зорова);

6. сенситивну (наявність різних сенсопатій — сухості у роті, відчуття оніміння, невідповідне сприйнятгя свого тіла);

У кожного хворого, епілептичний напад, як правило, має стереотипний характер, i він може повідомити оточенню про його початок.

Клінічні прояви. Епілептичний напад починається раптово. Йому передує вищеописана аура. Початок нападу, як правило, пов'язаний 3 яким-небуть провокуючим фактором. Хворий непритомніє i падає, мов підкошений. Падіння супроводжується своєрідним голосним криком, обумовленим спазмом голосової щілини i судомним скороченням м'язів грудної клітки.

Епілептичний статус перебігає фазно. Розрізняють тонічну, клонічну та коматозну фази. Процес повторюється циклічно, починаючи 3 першої фази. Проміжки між циклами (коматозна фаза) скорочуються, а тривалість судом збільшується.

1. Тонічна фаза (тонічні судоми).

Відсутня свідомість. Тулуб i кінцівки хворого витягаються в стані напруги, голова закидається, іноді повертається вбік, дихання затримується, вени на шиї набухають, обличчя стає дуже блідим, його риси загострюються, поступово наростає ціаноз, щелепи судомно стиснуті. Тонічні судоми. Тривалість тонічної фази — 15 – 30 с.

2. .Клонічна фаза (клонічні судоми).

Спостерігаються поштовхоподібні скорочення м'язів кінцівок, шиї, тулуба. Дихання хрипле, гучне (скупчення слини i западання язика). 3 рота виділяється рожева піна (прикус язика). Мимовільне сечовипускання, рідше — дефекація. Частота клонічних судом поступово зменшується i при закінченні настає загальне м'язове розслаблення. Тривалість тонічної фази — 20 – 40 с.

3. Коматозна фаза.

Відсутня свідомість. Шкіра i видимі слизові ціанотичні. Риси обличчя загострені. 3іниці широкі, на світло не реагують. Очні яблука відкиляються вгору i дивергують (розбіжна косоокість). Пульс ниткоподі6ний, тахікардія, артеріальний тиск підвищений. Тривалість коматозної фази сильно варіює.

Лабораторно-інструментальні дані. В крові — гіпоглікемія, гіпокальціемія, ацидоз. Спинномозкова пункція - підвищення тиску ліквору, На ЕЕГ — патологічна активність у вигляді піків i гострих хвиль.

Невідкладна допомога i лікування

1. Проводиться nротисудомна терапія: сибазон 0,5 %— 2– 4 мл на 20 мл 40 % глюкози в/в (дуже повільно). При відсугності позитивного ефекту введення повторюють. Якщо після повторного введення зберігаються судоми — використовують натрію тіопентал 10 %— 0,1 мл/кг маси тіла хворого в/в дуже повільно під контролем дихання (ротову порожнину звільняють від сторонніх предметів, слизу, вводять повітропровід). Про достатню глибину наркозу судять за звуженням зіниць i зниженням частоти дихання до 16 –18 за 1 хв. Якщо напад не знявся, виконують інтубацію трахеї i дають наркоз ;закисом азоту 3 киснем (2:1).

2. Патогенетична терапія: еуфілін 2,4 %- 10 мл в/в; гепарин 5000 ОА, під шкіру живота 4 рази на добу; контрикал 25 000 - 50 000 Од, на 300 - 500 мл 0,9 % натрію хлориду в/в; курантил 0,5 %- 2 мл в/м; преднізолон - 30- 60 мг в/в; гідрокортизон - 125 - 250 мг в/в; натрію гідрокарбонат 4 % - 100-300 мл в/в краплинно під контролем рН крові.