Травматична кома

Травматична кома - розвивається внаслідок черепно-мозкової травми i проявляється відсутністю свідомості, ознаками механічної травпш голови, загальномозковими й вогнищевими симптомами.

3ахворювання розвивається після механічного ушкодження м'яких тканин, кісток черепа i головного мозку. Після травми хворий втрачає свідомість. Далі вона ненадовго може відновитися («світлий проміжок» ). У цей період хворий неадекватний, дезоріентований у місці i часі. В подальшому розлад свідомості поглиблюється, розвивається кома.

Така трифазність зміни свідомості характерна для тяжкої черепно-мозкової травми зі здавленням головного мозку. При цьому виникає небезпека недооцінки тяжкості стану хворого. Тому необхідно ретельно оцінювати стан хворого.

Клінічні прояви. Свідомість відсутня. 3іниці розширені, на світло не реагують. Косоокість, птоз, ністагм. Набряк навколо орбіт (симптом окулярів). На голові гематоми, синці, садна. Лікворея 3 зовнішнього слухового проходу i носа. Переломи кісток склепіння черепа. Шкірні покриви бліді. Бради- або тахікардія; тахі- або брадипное; артеріальна гіпертензія або гіпотонія. Прогностично несприятливим є перехід гіпертонії в гіпотонію, брадикардії - у тахікардію. Скорочення м'язів із перевагою в розгиначах i пронаторах кінцівок. Геміпарез, позитивний симптом Бабінського. 3алежно від локалізації внутрішньочерепної гематоми, пошкоджень мозку i внутрішнь:,черепного тиску розвиваються вогнищеві неврологічні симптоми.

Лабораторно-інструментальні дані. В крові - лейкоцитоз із зсувом вліво (перевага нейтрофілів); при краніографії - перелом кісток черепа (спинномозкова пункція протипоказана!).

Комп'ютерна томографія й ангіографія судин голови підтверджують діагноз.

Невідкладна допомога i лікування

1. При дихальних порушеннях необхідно: очистити порожнину рота від слизу, зу6них протезів; ввести повітропровід. При відсутності результату - провести інтубацію трахеї i штучну вентиляцію легень; ввести в/в розчин еуфіліну 2,4 % - 10 мл.

2. При порушенні гемодинаміки: при гіпертензії знизити артеріальний тиск на 1/3; ввести розчин клофеліну 0,01 % - 1 мл в/в; дибазолу 1 % - 6‑8 мл в/в; при гіпотонії - реополіглюкін — 400 мл в/в краплинно, розчин глюкози 5 % — 1 л, аль6умін 5 % — 400 мл в/в краплинно, розчин корглікону 0,06 % — 1 мл або строфантину 0,05 %— 0,5 мл в/в; преднізолон — 30 — 60 мг в/в.

3. 3 метою зниження пoтpe6u мозку в кисні призначають локальну гіпотермію голови; вводять натрію оксибутират 20 % — 20 мл в/в (після інтубації трахеї його необхідно вводити повільно).

3. Для зниження внутрішньочерепного тиску: вводять розчин фуросеміду 1 % — 2— 4 мл в/в; урегіту — 0,05 г на 200 мл 0,9 % натрію хлориду в/в краплинно.

При наявності в хворого внутрішньочерепної гематоми показане термінове оперативне втручання.

Енцефалітична кома

Енцефалітична кома — розвивається у хворих на енцефаліт, проявляється відсутністю свідомості, інфекційно-запальним, енцефалітичним i синдромом набряку-набрякання головного мозку.

Коматозний стан може розвинутися при енцефалітах, які гостро перебігають (епідемічному, кліщовому, японському, геморагічному).

Клінічні прояви. 3ахворювання частіше розпочинається гостро, але іноді відмічаються продромальні явища у вигляді головного болю, запаморочення, апатії, дратівливості, нудоти, болю в м'язах. Підвищується температура тіла до 39 — 40 °С, що супроводжується ознобом. Наростає головний біль, запаморочення. 3'являється блювання. Через 2— 3 доби приеднується неврологічна симптоматика: сонливість або збудження, повторні судомні напади, галюцинації, парези чи паралічі, випадання функцій черепно-мозкових нервів, порушення пам'яті. 3ахворювання швидко прогресує.

Свідомість відсутня. Шкіра суха, гаряча з наявністю висипань. Обличчя i зів гіперемовані.

Пульс частий, малий, тахіпное, з'являються симптоми вогнищевого ураження ЦНС: косоокість, птоз, спонтанний ністагм, параліч погляду, периферичні паралічі або парези, випадання функцій черепно-мозкових нервів (амімія, підвищена слинотеча), гіпертонія або гіпотонія м'язів.

Лабораторно-інструментальні дані. В крові нейтрофільний лейкоцитоз, збільшення ШОЕ; тиск спинномозкової рідини підвищений, лімфоцитарний або змішаний лімфоцитарно-нейтрофільний плеоцитоз, білок до 1 г/л; при геморагічному енцефаліті — ксантохромія, еритроцити.

На енцефалограмі — ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску, розширення ІІІ шлуночка. КТ i ЯМРТ виявляють запальні зміни, набряк, дрібні крововиливи в різних частинах мозку.

Діагноз встановлюютьна основі гострого початку захворювання, високої температури тіла, лейкоцитозу, наявності вогнищевих симптомів 3 боку ЦНС.

Невідкладна допомога i лікувания

1. Необхідно створити хворому в стані коми функціональний спокій ЦНС. Призначають анестетики, нейролептики (тіопентал натрію, оксибутират натрію під контролем анестезіолога), які захищають нейроцити від ушкодження i зменшyють прохідність гематоенцефалічного бар'єру для токсинів.

2. Для зняття набряку головного мозку вводять: манніт 15 % в/в в дозі 1- 1,5 г/кг маси тіла хворого; фуросемід 1 % у дозі 1-2 мг/кг маси тіла хворого в/в; преднізолон у дозі 2— 5 мг/кг маси тіла хворого в/в.

1. При гіпертермії: анальгін 50 °/о — 2 мл в/в.

1. Для зняття судом: сибазон 0,5 % — 2— 4 мл (5 % 2 мл) в/в; натрію оксибутират 20%— 20 мл в/в.

2. При повторному блюванні: галоперидол 0,5 % — 1 мл в/м.

3. При порушенні водно-електролітноі рівноваги проводиться їі корекція.

4. При розладах серцево-судинної системи призначають розчини кофеїну, строфантину, камфори; при дихальній недостатності — лобелін, оксигенотерапію.

5. При наявності виражених менінгеальних ознак — спинномозкова пункція.

6. Етіологічне лікування проводиться після виходу хворого зі стану коми. При герпетичному енцефаліті препаратом вибору є ацикловір; при кліщовому — гомологічний гаммаглобулін, титрований проти вірусу кліщового енцефаліту; при токсоплазмозі — хлоридин, сульфазин або фанзитар.