
- •Передмова
- •Розділ 1. Логістика у ринковій економіці
- •1.1. Сутність, функції та завдання логістики
- •1.2. Логістика як фактор підвищення конкурентоспроможності фірми.
- •1.3. Етапи розвитку логістики
- •1.4. Універсальна концепція теорії логістики
- •1.5. Сучасна логістична концепція
- •1.6. Основні принципи та методи теорії логістики
- •1.7. Види логістики
- •1.8. Сутність мікрологістики
- •Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
- •Матеріал, який мають засвоїти студенти
- •2. Етапи розвитку логістики.
- •4. Логістика як фактор підвищення конкурентоспроможності фірми.
- •Розділ 2. Класифікація форм логістичних утворень
- •2.2. Види логістичних ланцюгів розподілу
- •2.3. Основні інструменти управління логістикою
- •2.4. Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних каналах
- •3.2. Методологічне забезпечення ефективної взаємодії елементів логістики
- •3.2.1. Кібернетичний підхід
- •3.2.2. Теорія дослідження операцій
- •3.2.3. Теорія ефективності та управління елементами логістичних витрат
- •3.3. Інформаційне забезпечення ефективної взаємодії елементів логістики
- •4.1. Логістика технологічних процесів.
- •4.2. Поняття матеріального потоку, його параметри та характеристики.
- •4.1. Логістика технологічних процесів
- •4.2. Поняття матеріального потоку, його параметри та характеристики
- •4.3. Класифікація матеріальних потоків
- •4.4. Поняття про управління матеріальними потоками
- •5.2. Види логістичних систем
- •5.3. Порядок, підходи, принципи та фактори впливу на формування логістичних систем
- •6.2. Управління матеріально-технічним забезпеченням у логістичних системах
- •6.3. Управління запасами в логістичних системах
- •7.2. Завдання "Зробити або купити"
- •7.3. Вибір постачальника
- •7.4. Визначення економічного розміру замовлення
- •7.5. Система постачань "Точно у термін" в заготівельній логістиці
- •8.2. Управління каналами розподілу в логістиці
- •8.3. Розподільчі центри у логістичних ланцюгах
- •2. Управління каналами розподілу в логістиці.
- •9.2. "Штовхальний" і "тягнучий" підходи до управління матеріальними потоками у виробничій логістиці
- •9.3. Логістична концепція "mrp"
- •9.4. Мікрологістична система kanban
- •9.5. Мікрологістична концепція "Оптимізована виробнича технологія"
- •9.6. Мікрологістична концепція "Худе виробництво"
- •3. Мікрологістична система kanban.
- •4. Мікрологістична концепція "Оптимізована виробнича технологія".
- •5. Мікрологістична концепція "Худе виробництво".
- •10.2. Види логістичних посередників
- •10.3. Поняття про логістичний сервіс та логістичні послуги
- •10.4. Організація логістики посередництва в підсистемі логістичного сервісу
- •10.5. Case-технології у логістичному менеджменті
- •11.2. Класифікація складів
- •11.1. Класифікація складів
- •11.3. Складові логістичного процесу на складі
- •12.2. Види транспорту
- •12.3. Логістичні рішення у транспортуванні
- •12.3. Логістичні рішення у транспортуванні
- •12.4. Системи поставки вантажів
- •12.5. Транспортні витрати і тарифи
- •12.6. Сутність транспортних задач та методи їх вирішення
- •2. Транспортні витрати і тарифи.
- •13.1. Характеристика транспортно-експедиційних послуг
- •14.2. Сутність і завдання глобальної логістики
- •14.3. Роль глобалізації та регіоналізації у формуванні макрологістичних систем
- •15.2. Роль логістики в міжнародному постачанні та розподілі
- •15.3. Роль логістики в організації міжнародних перевезень
- •15.4. Інформаційне забезпечення міжнародної логістики
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Тема 14
- •Тема 15
13.1. Характеристика транспортно-експедиційних послуг
Використання досягнень логістики при наданні транспортно-експедиційних послуг є запорукою підвищення ефективності вітчизняного транспортного комплексу й активізації його інтеграції у світову транспортну систему. Для підприємств використання логістики в транспортуванні є засобом оптимізації транспортних витрат та раціоналізації товароруху.
Класифікація транспортно-експедиційних послуг:
1) за характером робіт і операцій*131:
*131: {Таньков К.М., Тридід О.М., Колодязєва Т.О. Виробнича логістика: Навч. посіб. — X.: ВД "ІНЖЕК", 2004.}
1. Транспортні послуги, що включать організацію і перевезення вантажів від постачальника до отримувача.
2. Завантажувально-розвантажувальні послуги:
– завантаження товарів на транспортні засоби;
– розвантаження транспортних засобів;
– маркірування товарних партій;
– укрупнення партій поставок;
– комплектація вантажних партій;
– перевалка (перевантаження) з одного транспортного засобу на інший і т. ін.
3. Експедиційні послуги:
3.1. Комплексні експедиційні послуги, що охоплюють усі види транспортно-експедиційного обслуговування від моменту прийому вантажів і до моменту їх розвантаження у клієнта. Вони включають:
– приймання вантажів до перевезення на складі відправника;
– підготовку вантажу до транспортування;
– організацію завантаження на транспортні засоби;
– організацію перевезення;
– організацію охорони вантажу;
– організацію розвантаження товарів та їх складування на території клієнта;
– здачу вантажу і оформлення необхідної для цього документації;
– проведення розрахунків за всі види послуг;
– звітування перед вантажовідправниками.
3.2. Локальні експедиційні послуги є частиною комплексних послуг. До них віднесені:
– послуги з відправки вантажів (приймання, маркірування і пакування вантажів, оформлення відповідної документації);
– послуги з супроводження вантажів (забезпечення цілісності вантажів у дорозі, організація необхідних перевантажень і безпосереднє транспортування);
– послуги з прибуття вантажів (контроль за прибуттям, інформування про надходження вантажів, організацію розвантаження транспортних засобів, оформлення документів, звіт перед вантажовідправником);
2) залежно від продуцентів логістичних послуг:
– послуги, що здійснюються власним відділом транспортування;
– послуги, що надаються спеціалізованими установами.
Усі види транспортно-експедиційних послуг взаємопов'язані і надаються переважно в комплексі.
13.2. Організація логістики транспортно-експедиційного обслуговування
Транспортно-експедиційне обслуговування може здійснюватися як самим підприємством, так і посередниками.
Транспортно-експедиційні посередники – це фізичні чи юридичні особи, що організують транспортно-експедиційне обслуговування, але самі можуть і не примати безпосередньої участі в процесі перевезення. Сутність транспортно-експедиційного обслуговування полягає в тому, що спеціалізовані транспортні підприємства визначаються як підприємства логістики, оскільки вони безпосередньо пов'язані з розподілом товарів між виробником і споживачем*132.
*132: {Николаева M.A. Товароведение потребительских товаров. Теоретические основы: Учеб. для вузов. — М.: НОРМА, 2000. — 283 с.}
Метою логістики транспортно-експедиційного обслуговування є комплексна оптимізація транспортно-експедиційних операцій та мінімізація відповідних витрат на їх здійснення.
Організація транспортно-експедиційного обслуговування може здійснюватися централізовано і децентралізовано.
При децентралізованій організації перевезень доставку вантажів здійснює одержувач, який замовляє транспорт, виконує навантаження, експедирування та розвантаження вантажу. При цьому постачальник не зацікавлений у механізації вантажних робіт, скороченні простоїв рухомого складу та ефективному його використанні*133.
*133: {Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — 284 с.}
Централізовані перевезення здійснюють спеціалізовані транспортно-експедиційні підприємства. Централізоване перевезення організаціями посередників здійснюється на основі договорів.
Організація централізованих перевезень передбачає:
– укладання договорів з вантажовласниками;
– складання змінно-добових планів перевезень;
– розробку раціональних маршрутів перевезень і графіків роботи рухомого складу;
– складання оперативних планів перевезень;
– визначення видів транспортних засобів та їх кількості;
– вибір транспортно-технологічних систем транспортування вантажів;
– організацію транспортно-експедиційного обслуговування.
Розглянемо деякі елементи організації централізованих перевезень.
Змінно-добовий план містить інформацію про:
– маршрути перевезень вантажів;
– розподіл автомобілів по об'єктах;
– необхідну кількість одиниць у рухомому складі;
– узгодження роботи автомобілів у вантажно-розвантажувальних пунктах.
До змінно-добового плану заносять також такі дані: найменування замовника; час подачі рухомого складу; пункт призначення та одержувача; назву вантажу; спосіб навантаження і розвантаження; марку автомобіля; обсяг перевезень.
Календарний графік перевезень складається, а потім узгоджується з клієнтом. Для цього:
1) аналізують показники використання транспортних засобів, які обслуговують підприємство оптової торгівлі, складський комплекс, базу;
2) визначають та узгоджують зі споживачем добову поставку продукції;
3) визначають можливості вантажних робіт на складському комплексі та розвантажувальних робіт у споживачів;
4) складають карти дислокації вантажоотримувачів;
5) визначають та обґрунтовують відстані перевезення вантажів;
6) вантажоотримувачів групують за напрямами та розмірами доставки;
7) визначають часові рамки надання транспортно-експедиційних послуг.
Основою вирішення завдань, пов'язаних із централізованими перевезеннями є розробка логістичної концепції транспортно-експедиційного обслуговування, в основі якої лежить маршрутизація перевезень.
Маршрутизація перевезень – це створення маршрутів, що дають змогу визначити обсяг перевезень вантажів, кількість рухомого складу та мінімізувати транспортно-експедиційні витрати.
На автомобільному транспорті вони можуть бути маятникові і кільцеві.
Маятникові маршрути – це маршрути, за яких шлях слідування автомобіля між двома вантажними пунктами неодноразово повторюється. Вони можуть бути зі зворотним холостим пробігом, зі зворотним, не повністю навантаженим пробігом, зі зворотним навантаженим пробігом.
Кільцевий маршрут – слідування автомобіля по замкнутому колу, з'єднуючи декілька споживачів або постачальників.
В основі організації внутрішньовиробничого транспортування лежить встановлення маршрутів міжцехових перевезень. Основними видами маршрутів є також маятниковий та кільцевий. До їх різновидів відносять променевий та зональнокільцевий маршрути перевезень. Схеми маршрутів перевезень наведені на рис. 13.1.
Рис. 13.1. Схеми маршрутизації внутрішньовиробничих перевезень
При розробці схем руху необхідно враховувати міжцехову кооперацію, можливість поєднання різних систем маршрутів з метою зменшення холостих пробігів.
При маятниковій системі транспортний зв'язок між пунктами здійснюється за двома варіантами: в одному напрямку з вантажем, в іншому – порожняком; в обох напрямках з вантажем.
Схема променевих маршрутів застосовується для доставки вантажів із одного пункту в декілька пунктів чи, навпаки, із декількох пунктів в один (поставка готової продукції із декількох цехів).
Схема кільцевих, зоно-кільцевих маршрутів забезпечує вантажне обслуговування декількох споживачів вантажів, розташованих у зоні цього кільця, за один рейс.
Графік доставки – це узгоджений графік роботи посередницьких, автотранспортних організацій і підприємств.
При розробці графіка доставки необхідно врахувати такі умови:
1) наявність необхідної продукції на складських комплексах посередників;
2) наявність транспортних засобів для обслуговування складського комплексу посередників з урахуванням продукції, що постачається, і середнього завантаження автомобіля.
3) здатність вантажоотримувача вчасно прийняти вантажі і розвантажити транспортний засіб.
Як правило, складають сіткові графіки доставки, що відображають технологічний зв'язок і послідовність робіт. Вони складаються з вузлів, які позначені колами, і з'єднань їх ребер (стрілок). Кожному вузлу відповідає якась дія, яка означає закінчення того чи іншого етапу робіт, кожній стрілці (ребру графіка) відповідає визначена робота, яка сприймається як процес, а не кінцевий результат.
Вибір транспортно технологічних систем доставляння вантажів передбачає їх критичний аналіз та оцінку переваг і недоліків кожної з них. Наявні такі транспортно-технологічні системи доставки вантажів:
– контейнерна – універсальна і найбільш розповсюджена система доставки придатна для перевезення крупних партій штучних вантажів на залізничних платформах і спеціальних судах-контейнеровозах. Застосування цієї системи тісно пов'язане з використанням морського транспорту в поєднанні з залізничним, а також автомобільного та водного транспорту;
– ролкерна – система доставляння вантажів з горизонтальним способом обслуговування суден. Система придатна для перевезення змішаних вантажопотоків на короткі відстані;
– пакетна – система доставляння, що вимагає спеціального упакування вантажів. Ця система передбачає здійснення витрат на утримання складів та на пакувальні матеріали. Може застосовуватися для перевезення укрупнених партій вантажів;
– ліхтеровозна – система з відділяємими плавучими ємностями, що може бути використана в мілководних портах.
13.3. Роль, функції та критерії вибору експедиторів і транспортно-експедиційних посередників
Продуценти транспортно-експедиційних послуг можуть здійснювати такі види діяльності:
– приймання заявок на перевезення та укладання договорів про транспортно-експедиційне обслуговування;
– попереднє планування перевезень (вибір типу транспорту, перевізника, страхувальника, попередній розрахунок витрат);
– приймання вантажів та підготовку до перевезення;
– організація перевезення та перевалки вантажів залізничним, морським, річковим, автомобільним та повітряним транспортом;
– організація перевезень зовнішньоторговельних вантажів різними видами транспорту по територіях зарубіжних країн відповідно до умов контрактів;
– надання послуг, пов'язаних із накопиченням, доробкою, сортуванням та комплектуванням вантажів;
– оформлення документів відповідно до митних, карантинних і санітарних вимог, страхування вантажів;
– ведення обліку надходження та відправлення вантажів з портів і залізничних станцій;
– організація експертизи вантажів у портах і на залізничних станціях;
– здійснення навантаження та розвантаження транспортних засобів за цінами і тарифами, визначеними чинним законодавством України;
– контроль руху вантажопотоку і розгляд інцедентів;
– здійснення кількісного і якісного аналізів вантажопотоків;
– інформування клієнтів щодо руху вантажів.
Транспортно-експедиційне обслуговування вантажів може
здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності – експедиторами, які діють за дорученням вантажовідправників і вантажоодержувачів. Вони організовують транспортно-експедиційне обслуговування, але самі можуть і не брати безпосередньої участі в процесі перевезення.
Користування послугами транспортно-експедиційних посередників має певні переваги*134:
*134: {Таньков К.М., Тридід О.М., Колодязєва Т.О. Виробнича логістика: Навч. посіб. — X.: ВД "ІНЖЕК", 2004.}
1. Кожна партія вантажу може бути перевезена з найменшими витратами за рахунок консолідації вантажів (збору вантажів із декількох клієнтів).
2. Є великий діапазон можливих розмірів і типів транспортних засобів. Можливо вибрати найбільш пристосований для цього вантажу транспортний засіб.
3. Клієнтами можуть готуватися відправки без урахування наявності зворотного вантажу.
4. Виключається проблема простою, порожніх пробігів і недовантаження транспортних засобів у періоди спаду ділової активності і проблема їх недостаності у періоди и підвищення.
5. Транспортно-експедиційні послуги дасть змогу замовникам скоротити потребу в транспортних засобах і обслуговуючому персоналі до мінімуму.
6. Раціоналізуються і оптимізуються вантажні потоки на всіх рівнях.
Якісно підвищується ефективність роботи самих транспортних засобів, а також обслуговуючого персоналу.8. Знижуються кількісні параметри і покращується структура запасів за рахунок збільшення частоти поставок.
До числа транспортно-експедиційних посередників належать: спеціалізовані транспортні, експедиторські, транспортно-експедиторські (логістичні) фірми, компанії фізичного розподілу, вантажні термінали і термінальні комплекси, вантажні розподільні центри, підприємства з сортування, упакування готової продукції, вантажо-переробки та інші підприємства.
Порівняльна характеристика логістичних послуг, що надаються різними типами транспортно-експедиційних підприємств, наведено в табл. 13.1*135.
*135: {Спектор В.А., Лифшиц Л.Я., Шор С.М. и др. Материально-техническое обеспечение строительства: Справочник: В 2 т. / Под ред. В.А. Спектора. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Стройиздат, 1990. — Т. 2. —356 с.}
Таблиця 13.1. Порівняльна характеристика логістичних послуг, що надаються різними типами транспортно-експедиційних підприємств
№ з/п |
Тип підприємства, вид транспортно-експедиційного обслуговування |
Перелік основних послуг |
1 |
Великі підприємства з потужним автотранспортним парком, ефективною комунікаційною системою, розгалуженою мережею філій та представництв. Надання широкого спектра послуг у сфері транспортування та складування, що мають попит у споживачів |
Організація і проведення перевезень на великі відстані у взаємодії з іншими експедиторами чи іншими видами транспорту — залізничним (комбіновані чи контейнерні перевезення). Утримання розподільчих центрів у всіх промислових районах. Послуги з розподілу товарів із розподільчих центрів між регіонами, виходячи із господарчої потреби. Послуги з перевезень із залученням в ролі супідрядників малих транспортних підприємств Утримання виробничих складів у різних галузях промисловості. Складування і транспортування небезпечних вантажів у спеціальному транспорті. Надання посередницьких послуг в організації перевезень автомобільним, залізничним, водним і повітряним транспортом. Здійснення перевезень імпортних і експортних товарів філіями за кордоном |
2 |
Мале підприємство з гнучкою системою управління та організації технологічного процесу. Спеціалізація на певних видах послуг, які, як правило, переважають середній рівень на ринку |
Перевезення на великі відстані, організація лінійних перевезень (виключно власними силами). Утримання розподільчих складів у кінцевих пунктах ліній перевезень. Посередництво при організації перевезень. Перевезення рідких і сипучих вантажів |
3 |
Мале підприємство чи окремий підприємець з обмеженими ресурсами. Вузька спеціалізація, надання окремих низьковитратних видів послуг |
Перевезення вантажів: транспорт надається у розпорядження іншого транспортного чи промислового підприємства. Перевезення на невеликі відстані: доставка вантажів іншого транспортного чи промислового підприємства. Перевезення на великі відстані однією чи декількома машинами: на замовлення іншого транспортного чи промислового підприємства. Спеціальні перевезення. Посередницька діяльність |
Сьогодні транспортно-експедиційні посередники є членами відповідних спілок та асоціацій. Так, в Україні створені і функціонують:
– асоціація "Європейська спілка транспортників України" – професійна асоціація транспортних підприємств України, якає добровільним, недержавним, некомерційним, неприбутковим об'єднанням;
– асоціація міжнародних експедиторів України (АМЕУ). Була створена в 1994 р. і вже з 1995 р. вона є національною асоціацією FIATA. На сьогодні АМЕУ об'єднує понад 130 експедиторських підприємств України, що забезпечують організацію понад 50% імпортних і експортних перевезень вантажів і понад 70% транзиту всіма видами транспорту.
Згідно з даними Міжнародної федерації експедиторських асоціацій (FIATA), на сьогодні 75–80% відправлень зовнішньоторговельних вантажів оформляється не вантажовідправниками, а за їх дорученням транспортно-експедиторськими посередниками. Тому зростає роль вимог до кваліфікації сучасного експедитора, особливо вимоги щодо вміння сконструювати оптимальну логістичну схему доставки вантажу від виробника до споживача, товару – від продавця до покупця за участю декількох видів транспорту, найчастіше з оформленням усіх необхідних експедиторських документів.
Сьогодні досить багато посередницьких структур надають транспортно-експедиційні послуги, тому перед вантажовідправниками стоїть проблема вибору найбільш кваліфікованих посередників.
Фахівці на початкових етапах співробітництва з транспортно-експедиційними посередниками рекомендують укладати договори про співпрацю з 2–3 фірмами, які зазвичай, конкуруючи між собою, надають послуги за демпінговими цінами.
Ефективним методом вибору транспортно-експедиційних посередників є оголошення тендерів. Конкурсанти повинні надати у встановлені терміни документацію з відповідними пропозиціями. Отримані пропозиції оцінюються з використанням аналітичного чи експерного методів. Обирається посередник, що запропонував найбільш вигідні умови транспортно-експедиційного обслуговування. Правильність вибору транспортно-експедиційних посередників гарантована за умови використання обґрунтованих критеріїв їх вибору.
Можна виділити три групи критеріїв вибору транспортно-експедиційних посередників:
1) фінансово-економічні показники діяльності посередника:
– стійкість фінансового стану;
– прибутковість;
– тривалість роботи на ринку транспортно-експедиційних послуг;
– показники ліквідності;
2) вартісні показники перевезень:
– вартість транспортно-експедиційних послуг;
– можливість кредитування;
– можливість відстрочення платежів за надані послуги;
– наявність гнучкої системи цінових знижок;
3) показники надійності обслуговування:
– швидкість постачань;
– терміни доставки вантажів;
– забезпечення збережності вантажів;
– можливість здійснення будь-яких транспортно-експедиційних послуг;
– можливість здійснення термінових перевезень;
– гнучкість умов, на яких надаються транспортно-експедиційні послуги.
НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ
Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
Основні терміни: транспорт, послуга, транспортно-експедиційні-послуги, термінал, провайдер, вантажопереробка, транспортний коридор, транспортний ланцюг.
Матеріал, який мають засвоїти студенти
Основне призначення транспортно-експедиційного обслуговування – це переміщення вантажів в потрібне місце, оптимальними маршрутами з найменшими витратами.
Студенти мусять знати перелік хоча б основних транспортно-експедиційних послуг і відповідно видів діяльності посередників, що їх надають:
– приймання заявок на перевезення та укладання договорів про транспортно-експедиційне обслуговування;
– попереднє планування перевезень (вибір типу транспорту, перевізника, страхувальника, попередній розрахунок витрат);
– приймання вантажів та підготовку до перевезення;
– організація перевезення та перевалки вантажів залізничним, морським, річковим, автомобільним та повітряним транспортом;
– організація перевезень зовнішньоторговельних вантажів різними видами транспорту по територіях зарубіжних країн відповідно до умов контрактів;
– надання послуг, пов'язаних із накопиченням, доробкою, сортуванням та комплектуванням вантажів;
– оформлення документів відповідно до митних, карантинних і санітарних вимог, страхування вантажів;
– ведення обліку надходження та відправлення вантажів із портів і залізничних станцій;
– організація експертизи вантажів у портах і на залізничних станціях;
– здійснення навантаження та розвантаження транспортних засобів за цінами і тарифами, визначеними чинним законодавством України;
– контроль руху вантажопотоку і розгляд інцедентів;
– здійснення кількісного і якісного аналізу вантажопотоків;
– інформування клієнтів щодо руху вантажів.
Транспортно-експедиційне обслуговування вантажів може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності – експедиторами, які діють за дорученням вантажовідправників і вантажоодержувачів. До їх числа належать: спеціалізовані транспортні, експедиторські, транспортно-експедиторські (логістичні) фірми, компанії фізичного розподілу, вантажні термінали і термінальні комплекси, вантажні розподільні центри, підприємства по сортуванню, упакуванню готової продукції, вантажо-переробці та інші підприємства.
Особлива увага при вивченні цієї теми має бути приділена розгляду транспортно-технологічних систем доставляння вантажів. Так є: контейнерна, ролкерна, пакетна та ліхтеровозна системи.
Семінарське заняття
Питання до семінарського заняття
Охарактеризуйте поняття логістичних послуг.
Назвіть види транспортно-експедиційних послуг.
Дайте характеристику транспортно-технологічних систем доставки вантажів.
Тематика рефератів
Посередники – продуценти транспортно-експедиційних послуг.
Послуги транспортних терміналів.
Концепція загальних витрат.
Вибір транспортно-експедиційних посередників.
Практичне заняття
Задачі
Задача 13.1
Методичні рекомендації
Контролю транспортно-експедиційних витрат сприяє складання балансу грошових потоків за такою формою:
Таблиця 13.2. Форма балансу грошових потоків
Показники |
Витрати |
Надходження |
Потреба в капіталі |
|
|
— витрати на придбання/оренду парку транспортних засобів |
|
|
— витрати на його утримання |
|
|
Разом |
|
|
Річні грошові надходження |
|
|
— економія від користування послугами агентів із доставки |
|
|
— зниження торговельних витрат |
|
|
— зниження транспортних витрат завдяки оптимізації маршрутів |
|
|
Разом (1) |
|
|
Річні грошові витрати |
|
|
— паливо |
|
|
— зарплата |
|
|
— відрахування на соціальне страхування |
|
|
— амортизація транспортних засобів, диспетчерського та гаражного устаткування |
|
|
— витрати на ліцензування діяльності |
|
|
— МТЗ (запчастини) |
|
|
— утилізація відходів |
|
|
— контроль |
|
|
— адміністративні витрати |
|
|
Разом (2) |
|
|
Надходження (1) — Витрати (2) |
|
|
Умови задачі
Скласти баланс грошових потоків. Якщо фірма "Весна" зекономила 10 тис. грн завдяки зменшенню витрат на послуги агентів; 55 тис. грн завдяки зниженню торгових витрат та 115 тис. грн завдяки зниженню транспортних витрат. Річні витрати фірми були здійснені в розмірах:
– на паливо – 10 тис. грн;
– зарплату менеджерам логістам – 20 тис. грн;
– відрахування на соціальні заходи – 6 тис. грн;
– амортизацію – 13 тис. грн;
– МТЗ – 5 тис. грн;
– адміністративні витрати – 30 тис. грн.
Задача 13.2*136
*136: {Крикавський Є.В. Логістика для економістів: Підручник. — Л.: Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. — 448 с.}
Методичні рекомендації:
визначити вартість партії поставки до і після зниження норми запасу:
4) загальні щомісячні логістичні витрати до зниження нормативу запасів і після зниження нормативу запасів (як суму витрат запасів та транспортних витрат);
5) оцінити доцільність зниження нормативу запасів.
Умови задачі
Магазин "Плаза" у середньому за місяць продає N = 500 чоловічих костюмів середньою вартістю С = 400 грн. Має місце одноразова поставка за місяць партією П = 500 шт. Середньомісячний рівень запасів за умови рівномірного попиту встановлено фірмою Зсер = 500 : 2 = 250 шт. Рівень витрат запасів дорівнює 20% від вартості закупівлі. При цьому транспортно-експлуатаційні витрати за маршрутом Харків – Київ – Харків становитимуть Стр=1,8 тис. грн (600 км ž 3 грн/км).
Визначити:
1) як зміниться вартість партії поставки, вартість середньомісячного запасу, якщо рівень запасів знизити у чотири рази і припустити, що транспортні тарифи не змінюються залежно від розміру партії постачання;
2) знайти витрати запасів, транспортні витрати і загальні витрати до і після зниження розміру запасу костюмів. Результат проаналізувати.
Задача 13.3*137
*137: {Крикавський Є.В. Логістика для економістів: Підручник. — Л.: Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. — 448 с.}
Методичні рекомендації
Цикл замовлення визначається за формулою
Умови задачі
Визначити цикл замовлення, його річну суму змінних витрат та загальну суму річних витрат, якщо постійні річні витрати замовлень – 4000 тис. грн, змінні витрати на одне замовлення – 500 грн. Розрахунок здійснити для річної кількості замовлень: 24; 12; 6; 3; 1.
Результати розрахунків внести в таблицю:
Річна кількість замовлень |
Цикл замовлень, дні |
Річні змінні витрати замовлень, грн |
Річні постійні витрати замовлень, грн |
Загальна сума річних витрат замовлення, грн |
24 |
|
|
4000 |
|
12 |
|
|
4000 |
|
6 |
|
|
4000 |
|
3 |
|
|
4000 |
|
1 |
|
|
4000 |
|
Завдання для самостійного виконання
Виконати тестові завдання.
1. Транспортний коридор – це:
а) частина національної або міжнародної транспортної системи, що забезпечує значні вантажні перевезення між окремими географічними районами;
б) етапи перевезень вантажу на визначені відстані, протягом визначеного періоду часу, з використанням транспортних засобів одного або декількох видів транспорту;
в) контрактні відносини між вантажовласником і перевізником;
г) доставка здійснюється звичайно двома видами транспорту, наприклад: залізнично-автомобільним, морським і залізничним.
2. Транспортний ланцюг – це:
а) частина національної або міжнародної транспортної системи, що забезпечує значні вантажні перевезення між окремими географічними районами;
б) етапи перевезень вантажу на визначені відстані, протягом визначеного періоду часу, з використанням транспортних засобів одного або декількох видів транспорту;
в) контрактні відносини між вантажовласником і перевізником;
г) доставка здійснюється звичайно двома видами транспорту, наприклад: залізнично-автомобільним, морським і залізничним.
3. До функцій контейнерних терміналів належать:
а) прийняття вантажів;
б) обробка вантажів;
в) інформування клієнтів про стан вантажів;
г) кодування вантажів.
4. До функцій контейнерних терміналів не належать:
а) прийняття вантажів;
б) обробка вантажів;
в) інформування клієнтів про стан вантажів;
г) кодування вантажів.
5. До транспортно-експедиційних послуг належать:
а) приймання заявок на перевезення та укладання договорів про транспортно-експедиційне обслуговування;
б) попереднє планування перевезень (вибір типу транспорту, перевізника, страхувальника, попередній розрахунок витрат);
в) приймання вантажів та підготовка до перевезення;
г) виробництво продукції;
д) складування продукції.
6. До транспортно-експедиційних послуг не належать:
а) приймання заявок на перевезення та укладання договорів про транспортно-експедиційне обслуговування;
б) попереднє планування перевезень (вибір типу транспорту, перевізника, страхувальника, попередній розрахунок витрат);
в) приймання вантажів та підготовка до перевезення;
г) виробництво продукції;
д) складування продукції.
7. До транспортно-експедиційних послуг належать:
а) організація перевезення та перевалки вантажів залізничним, морським, річковим, автомобільним та повітряним транспортом;
б) оформлення документів відповідно до митних, карантинних і санітарних вимог, страхування вантажів;
в) організація експертизи вантажів у портах і на залізничних станціях;
г) контроль руху вантажопотоку і розгляд інцедентів;
д) здійснення кількісного й якісного аналізу фінансового стану вантажовідправника;
е) контроль якості сировини, що використовується для виготовлення продукції, яка транспортується.
8. До транспортно-експедиційних послуг не належать:
а) організація перевезення та перевалки вантажів залізничним, морським, річковим, автомобільним та повітряним транспортом;
б) оформлення документів відповідно до митних, карантинних і санітарних вимог, страхування вантажів;
в) організація експертизи вантажів у портах і на залізничних станціях;
г) контроль руху вантажопотоку і розгляд інцедентів;
д) здійснення кількісного і якісного аналізу фінансового стану вантажовідправника;
е) контроль якості сировини, що використовується для виготовлення продукції, яка транспортується.
9. Контейнерні перевезення – це:
а) здійснення перевезень на залізничній платформі в спеціальних суднах-контейнеровозах;
б) система доставки вантажів, яка передбачає використання з метою укрупнення вантажів трейлерів;
в) система доставки вантажів, що потребує найбільших витрат на упакування;
г) система доставки вантажів, що належить до класу систем доставки з плавучими вантажними ємностями.
10. Ролкерна транспортно-технологічна система доставки вантажів – це:
а) здійснення перевезень на залізничній платформі в спеціальних судах-контейнеровозах;
б) система доставки вантажів, яка передбачає використання з метою укрупнення вантажів трейлерів;
в) система доставки вантажів, що потребує найбільших витрат на упакування;
г) система доставки вантажів, що належить до класу систем доставки з плавучими вантажними ємностями.
11. Пакетна транспортно-технологічна система доставки вантажів – це:
а) здійснення перевезень на залізничній платформі в спеціальних судах-контейнеровозах;
б) система доставки вантажів, яка передбачає використання з метою укрупнення вантажів трейлерів;
в) система доставки вантажів, що потребує найбільших витрат на упакування;
г) система доставки вантажів, що належить до класу систем доставки з плавучими вантажними ємностями.
12. Ліхтеровозна транспортно-технологічна система доставки вантажів – це:
а) здійснення перевезень на залізничній платформі в спеціальних судах-контейнеровозах;
б) система доставки вантажів, яка передбачає використання з метою укрупнення вантажів трейлерів;
в) система доставки вантажів, що потребує найбільших витрат на упакування;
г) система доставки вантажів, що належить до класу систем доставки з плавучими вантажними ємностями.
Вписати пропущені слова, закінчити речення.
1. Транспортний коридор – це частина _____________________________ або
______________________________________________ системи, що забезпечує значні
_____________________________________ між окремими ______________________
________________________________________________________________________.
2. Транспортний ланцюг — це _____________________________ перевезень
______________________ на визначені ___________________, протягом визначеного
_________________________, з використанням ________________________________
_________________________одного або декількох видів________________________.
3. До транспорно-технологічних систем доставки вантажів належать ________________________________________________________________________.
4. Ліхтеровозна транспортно-технологічна система доставки вантажів має переваги ________________________________________________________________.
5. Переваги пакетної системи доставки вантажів ______________________.
6. Недоліки контейнерних перевезень _______________________________.
7. Задачі транспортно-експедиційного обслуговування ________________.
Підібрати відповідні терміни (позначені літерами) до кожного з наведених нижче положень (позначених цифрами).
А. Транспортно-експедиційна послуга.
Б. Пакетна транспортно-технологічна система доставки вантажів.
В. Транспортний ланцюг.
Г. Транспортний коридор.
Д. Контейнерна транспортно-технологічна система доставки вантажів.
1. Організація перевезень зовнішньоторговельних вантажів різними видами транспорту по територіях зарубіжних країн відповідно до умов контрактів.
2. Система доставки вантажів, що потребує найбільших витрат на упакування.
3. Перевезення на залізничній платформі в спеціальних судах-контейнеровозах.
4. Частина національної або міжнародної транспортної системи, що забезпечує значні вантажні перевезення між окремими географічними районами.
5. Етапи перевезень вантажу на визначені відстані, протягом визначеного періоду часу, з використанням транспортних засобів одного або декількох видів транспорту.
Знайти правильні твердження.
1. Суттю концепції загальних витрат є те, що всі витрати розглядаються як здійснювані одночасно для забезпечення необхідного рівня обслуговування.
2. Концепція загальних витрат націлює зусилля на мінімізацію не часткових, а загальних витрат.
3. До транспортно-експедиційних послуг належать тільки: приймання заявок на перевезення та укладання договорів про транспортно-експедиційне обслуговування; попереднє планування перевезень (вибір типу транспорту, перевізника, страхувальника, попередній розрахунок витрат); приймання вантажів та підготовку до перевезення.
4. Основне призначення транспортно-експедиційного обслуговування – це переміщення вантажів у потрібне місце, оптимальними маршрутами з найменшими витратами.
5. Транспортно-експедиційне обслуговування вантажів не може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності – експедиторами.
6. Контроль руху вантажопотоку і розгляд інцидентів входить у перелік транспортно-експедиційних послуг.
7. Транспортно-експедиційні послуги можуть надавати спеціалізовані транспортні, експедиторські, транспортно-експедиторські (логістичні) фірми, компанії фізичного розподілу, вантажні термінали і термінальні комплекси.
8. До транспортно-технологічних систем доставляння вантажів належать: контейнерна, ролкерна, пакетна та ліхтеровозна системи.
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте наявні види транспортно-експедиційних послуг.
2. Поясніть суть концепції загальних витрат.
3. Назвіть переваги і недоліки транспортно-технологічних систем доставки вантажів.
4. Складіть схему вибору перевізника.
5. Опишіть послідовність надання транспортно-експедиційних послуг.
Кросворд
По горизонталі: 1. Система доставки вантажів, яка передбачає використання з метою укрупнення вантажів трейлерів. 2. Перевезення, що передбачають користування одним видом транспорту. 3. Ємність для перевезення вантажів. 4. Система доставки вантажів, що потребує найбільших витрат на упакування. 5. Великий багатофункціональний транспортно-складський комплекс. 6. Вид логістичних послуг. 7. Частина національної або міжнародної транспортної системи, що забезпечує значні вантажні перевезення між окремими географічними районами, носить назву транспортний 8. Етапи перевезень вантажу на визначені відстані, протягом визначеного періоду, з використанням транспортних засобів одного або декількох видів транспорту утворюють транспортний 16. Вид недорогого наземного транспорту. 17. Суб'єкт підприємництва, що має намір транспортувати вантаж будь-куди. 18. Одна з транспортно-експедиційних послуг, пов'язана з обробкою вантажів. 19. Різновид транспортної логістики. 20. Фірми, що можуть виконувати функції експедиторів. 21. Вид обробки вантажів. 22. Вид транспортних сполучень. 23. Фактор впливу на вибір транспортного засобу. 24. Сукупність товарно-матеріальних цінностей, що транспортуються. 25. Перевезення продукції за межі країни. 34. Суб'єкт господарювання, що здійснює транспортування продукції. 35. Вид терміналів. 36. Найдорожчий вид транспорту. 37. Найдешевший вид транспорту. 38. Вид транспорту, що дає можливість доставляти вантаж "від дверей до дверей" невеликими партіями. 39. Посередник, що здійснює міжнародні перевезення. 40. Підготовка вантажу до перевезення або тимчасового зберігання.
По вертикалі: 9. Транспортно-експедиційна послуга, що виконується по прибуттю вантажу до місця призначення. 10. Система доставки, що передбачає здійснення перевезень на залізничній платформі в спеціальних судах-контейнеровозах. 11. Вид водного транспорту. 12. Система доставки вантажів, що належить до класу систем доставки з плавучими вантажними ємностями. 13. Транспорт, який не може використовуватися для надання транспортно-експедиційних послуг. 14. Суб'єкт господарювання, що отримує вантаж від перевізника. 15. Системи перевезень, що передбачають користування кількома видами транспорту. 16. Синонім слова "інтермодальні". 26. Найчастіше використовувані універсальні перевезення. 27. Обладнання, що використовується в ролкерних системах доставки. 28. Обробка вантажів з метою забезпечення їх збережності під час транспортування. 29. Синонім слова "транспортування". 30. Вид водного транспорту. 31. Вид залізничних тарифів, що визначають вартість перевезення основної маси товарів. 32. Ключова комплексна активність, пов'язана з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції. 33. Вид наземного транспорту.
Розділ 14. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЛОГІСТИКИ
14.1. Сутність та етапи глобалізації господарської діяльності підприємств.
14.2. Сутність і завдання глобальної логістики.
14.3. Роль глобалізації та регіоналізації у формуванні макрологістичних систем.
14.1. Сутність та етапи глобалізації господарської діяльності підприємств
Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства є розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, і водночас на розвиток національних економік. Процеси глобалізації вимагають відповідної трансформації.
Глобалізація (від англ. "globe" – земна куля) господарської діяльності – це процес посилення взаємозв'язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК та розвитку глобальних макрологістичних систем.
Причини розвитку глобалізаційних процесів:
– процес інтернаціоналізації, який приводить до поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності;
– науково-технічний прогрес, що змінює всю систему соціально-економічних відносин та підвищує технічний рівень організаційно-економічних відносин суб'єктів господарювання;
– виникнення глобальних для всього людства проблем.
Основні ознаки процесу глобалізації:
– взаємозалежність національних економік та їхнє взаємопроникнення, формування міжнародних виробничих комплексів, глобальних макрологістичних систем;
– зростання фінансової єдності та взаємозалежності фінансово-економічних систем країн світу;
– розширення масштабів товарообігу та інтенсифікація процесів руху товарів, капіталів, трудових ресурсів;
– створення інституцій міждержавного та міжнародного регулювання глобальних проблем;
– стандартизація міжнародних економічних процесів;
У процесі глобалізації господарської діяльності підприємств виділяють п'ять етапів*138
*138: {Тридід О.М., Колодязєва Т.О., Голофаєва І.П. Логістика: Конспект лекцій для студ. спеціальностей 8050201, 8050206 усіх форм навчання. — X.: Вид-во ХДЕУ, 2004. — 168 с.}
1-й та 2-й етапи (збереження дистанції та самостійний експорт) – у міжнародній діяльності підприємства користуються послугами посередників. Як ризик, так і прибутки підприємств, що діють на міжнародному ринку, – мінімальні;
3-й та 4-й етапи (самостійні зовнішньоекономічні операції та зміцнення бізнесу за кордоном) – компанії розвивають місцеві підприємства на зовнішніх ринках;
5-й етап (денаціоналізація) – фірми створюють регіональні штаби-квартири, що відповідають за організацію логістичної діяльності, як на окремих національних ринках, так і в цілому по всій мережі представництв та філій компанії.
Глобалізація тісно пов'язана з регіоналізацією світового господарства.
Регіоналізація полягає у створенні потужних регіональних коаліцій країн, які, маючи спільні економічні інтереси, об'єднують свої зусилля з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для реалізації міжнародного співробітництва в регіональному масштабі, що дає їм змогу ефективно реалізовувати на міжнародній арені широкий спектр стратегічних інтересів.
Регіональна інтеграція розвивається на сучасному етапі більш динамічно, ніж процеси глобальної інтеграції.
Глобалізація господарської діяльності підприємств є незворотним процесом, проте вона має як позитивні, так і негативні наслідки.
Позитивні наслідки глобалізації:
– розробка нових інформаційних технологій, застосування яких дає змогу скорочувати час і витрати на трансакції, поліпшувати умови праці та життя;
– перехід на ресурсозаощаджуючі технології;
– більш оперативне та раціональне вирішення глобальних проблем;розширення економічних зв'язків країн;
– зростання інвестиційної активності;
– збільшення та прискорення руху товаропотоків.
Негативні наслідки глобалізації:
– зростання невизначеності та ризиковості діяльності суб'єктів господарювання;
– зростання взаємозалежності економік країн з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва;
– посилення нерівномірності розвитку країн світу;
– посилення впливу розвинених країн на економічні, соціальні та політичні процеси країн, що розвиваються.
У сучасному світі глобалізація справляє домінуючий вплив на розвиток будь-якої держави. З одного боку, через розповсюдження інновацій у сфері технологій і менеджменту, активний обмін товарами, послугами, інвестиціями вона сприяє підвищенню ефективності функціонування національних економік, а з іншого – посилює нерівномірність, асинхронність та диспропорційність розвитку.