6.2. Імпортна квота

Припустимо, що внутрішня пропозиція товару в країні складає S_d, а попит – D_d. Пропозиція цього ж товару з-за кордону необмежена і складає S_w за ціною P_w. У цій ситуації внутрішнє виробництво товару складе Q₁=1, споживання Q₄=7, а імпорт Q₄-Q₁=7-1=6. Країна вирішила обмежити імпорт товару, ввівши імпортну квоту у розмірі 2.

При побудові графіка горизонтальний відрізок довжиною 2 піднімається до максимального рівня між кривими S_d та D_d. Отримаємо ціну з квотою P_q, обсяг виробництва Q₂=3, споживання Q₃=5, імпорт в межах встановленої квоти Q₃-Q₂=5-3=2.

Як і у випадку імпортного тарифу скорочення надлишку споживання складе суму сегментів a+b+c+d. Сегмент а – ефект переділу, b – ефект захисту, с – ефект доходів, d – ефект споживання. Сукупні економічні втрати складуть b+d.

Основна відмінність полягає в інтерпретації ефекту доходів с. У випадку імпортного тарифу ефект доходу полягає в перерозподілі доходів від споживачів до державного бюджету за рахунок стягнення мита. У випадку квоти мито не стягується, тому державний бюджет нічого не отримує, а втрати споживачів через підвищення ціни перетворюються у доходи імпортерів, яким пощастило ввезти товар в межах квоти (купується товар за світовою ціною P_w і перепродується за ціною P_q). Для того, щоб забрати частину цих доходів до державного бюджету держава влаштовує аукціони з конкурсного продажу ліцензій, які дають право імпортувати (чи експортувати) товар в межах квоти.

Ще однією принциповою відмінністю квоти є те, що при зростанні внутрішнього попиту на імпортний товар, його споживання не зміниться, оскільки квота залишається сталою, хоча й зросте ціна. Так, при зростанні попиту з D_d до D’_d обсяг імпорту залишиться рівним Q’₃-Q’₂=5,7-3,7=2, а ціна зросте до рівня P’_q=7,5.

У випадку ввізного тарифу при зростанні попиту з D_d до D’_d ціна P_t залишається стабільною, а обсяг імпорту зросте до рівня Q’₃-Q₂=5,7-3=2,7.

Такий економічний ефект є цілком природнім, оскільки завданням квоти є збереження фіксованого фізичного обсягу імпорту, а завданням тарифу – фіксація ціни.

6.3. “Добровільні” обмеження експорту

«Добровільне» обмеження експорту вводиться урядом переважно під політичним тиском крупного імпортера, який загрожує застосуванням односторонніх обмежувальних дій на імпорт у випадку відмови «добровільно» обмежити експорт, який спричиняє втрати його місцевим виробникам.

При пустимо, що внутрішня пропозиція товару у країні складає S_d, а попит – D_d (рис. 6.3). пропозиція цього ж товару з-за кордону необмежена і складає з першої країни S₁ за ціною Р₁, а з другої країни – S₂ за ціною Р₂.

У цій ситуації внутрішнє виробництво товару складе Q₁, споживання – Q₇, імпорт товару Q₁Q₇, який весь припаде на першу країну, оскільки товари з другої країни занадто дорогі. Припустимо, що під загрозою санкцій з боку імпортуючої країни уряд першої країни вирішує «добровільно» обмежити експорт свого товару, ввівши квоту на його експорт в розмірі Q₃Q₅. В результаті скорочення зовнішньої пропозиції внутрішні ціни на товар піднімаються до рівня Р₃, внутрішнє виробництво збільшується до Q₃, внутрішній попит скортиться до Q₅, імпорт стиснеться до розмірів квоти, тобто Q₃Q₅. Як і у випадку імпортної квоти, надлишок споживання скоротиться на a+b+c+d+e+f+g+h+i+j+k+l. При цьому ефект переділу складе a+h, ефект захисту b+c+i, ефект доходу – d+e+j+k, ефект споживання f+g+l.

Рис. 6.3. Економічний ефект «добровільного» обмеження експорту

Ефект доходу у даному випадку вловлюється не місцевими імпортерами, як це було у випадку імпортної квоти, а іноземними експортерами, які отримують можливість підвищувати ціну свого експорту. Це є мотивом для експортерів вводити «добровільні» обмеження експорту, коли виникає реальна загроза введення імпортних квот імпортером. Для імпортуючої країни «добровільне» обмеження експорту експортуючою країною означає втрату не тільки ефектів захисту і споживання, які неминучі в будь-якому випадку, але й ефекту доходу, тобто всього сегмента b+c+d+e+f+g+i+j+k+l. Таким чином загальні втрати економіки імпортера складають:

[(3-1)*0,5+(7-5)*0,5+(5-3)]*(7-6)=4.

Крім того, введення «добровільних» обмежень експорту однією країною часто приводить до розширення експорту такого ж товару іншими країнами, яз якими не укладена угода про «добровільне» обмеження експорту і які намагаються зайняти нішу, що утворилася на ринку імпортера.

Якщо раніше ціна Р₂ була неконкурентоспроможною, то в умовах «добровільного» обмеження експорту Р₂<P₃. Тоді друга країна експортує (Q₃-Q₂)+(Q₆-Q₅) одиниць товару, що підніме внутрішню ціну імпортуючої країни до рівня Р2. втрати для споживача обмежаться ефектами захисту і споживання, які в даному випадку складуть лише b+g. Якщо перша країна підніме ціни на свій товар до рівня цін другої країни, то збільшить свої доходи тільки на розмір сегментів c+d. Сегменти e+f складуть ефект відхилення (скорочення) в торгівлі (trade diversion effect), якйи виникає у зв’язку з тим, що імпортер вимушений купувати додаткову кількість товару у другій країні, де ціни на цього спочатку були вищі, ніж в першій. Фактично ефект відхилення є прямими втратами для світової економіки, оскільки через «добровільні» скорочення експорту ресурси використовуються неефективно. Експорт додаткової кількості товару, нехай і за вищою ціною, з другої країни приводить до скорочення повних економічних втрат імпортера, які тепер складуть сегменти i+j+k+l.

«Добровільні» обмеження експорту є частиною широкої групи заходів, які спрямовані на завоювання панівного становища на ринку і зловживання цим становищем. На практиці такі дії застосовуються переважно між розвинутими країнами.