4.3.3. Фінансові

Субсидії (subsidy) – грошова виплата, направлена на підтримку національних виробників і непряму дискримінацію імпорту.

• внутрішні (domestic subsidy) – найбільш прихований фінансовий метод торгової політики і дискримінація проти імпорту, яка передбачає бюджетне фінансування виробництва всередині країни товарів, які конкурують з імпортом.

• експортні (export subsidy) – фінансовий нетарифний метод торгової політики, який передбачає бюджетні виплати національним експортерам, що дозволяє продавати товар іноземним покупцям за більш низькою ціною, ніж на внутрішньому ринку, і збільшувати тим самим експорт.

• непрямі – приховане дотування експортерів через надання пільг зі сплати податків, пільгові умови страхування, позики за заниженою ставкою, повернення імпортних мит тощо.

• прямі – безпосередні виплати експортеру після здійснення ним експортної операції на суму різниці його витрат і отриманого ним доходу.

Експортне кредитування (export credit) – метод фінансової нетарифної зовнішньоторгової політики, який передбачає фінансове стимулювання державою розвитку експорту національними фірмам.

Демпінг (dumping) – просування товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, що існують у цих країнах.

• взаємний (reciprocal dumping) – зустрічна торгівля двох країн одним і тим же товаром за заниженими цінами.

• зворотній (reverse dumping) – завищення цін на експорт в порівнянні з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку.

• навмисний (predatory dumping) – тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін.

• постійний (persistent dumping) – постійний експорт товарів за ціною нижче справедливої.

• спорадичний (sporadic dumping) – епізодичний продаж надлишкових запасів товарів на зовнішній ринок за заниженими цінами.

Маневрування банківськими процентними ставками

Валютно-кредитні (зміна валютного курсу, валютні обмеження, валютна інтервенція)

4.3.3. Правові (неекономічні)

Торговий договір (trade agreement) – вид міждержавних угод, який встановлює принципи і режими двосторонньої торгівлі.

Правові режими та принципи (див п.4.1).

Контрольні запитання

1. Які форми державного регулювання міжнародної торгівлі Вам відомі?

2. В чому відмінність політики лібералізації зовнішньої торгівлі і протекціонізму?

3. Перерахуйте основні інструменти торгової політики.

4. В чому відмінність понять надлишків споживача та надлишків виробника?

5. Що таке митний тариф?

6. Як класифікуються мита?

7. Як обчислюється рівень номінального, змінного та ефективного тарифу?

8. Дайте оцінку обґрунтованості державної політики по розширенню або обмеженню торгівлі.

9. Як впливають групи тиску на торгову політику і які існують компроміси між цими групами?

10. У чому полягають складності вимірювання нетарифних методів і які інструменти існують для цього?

11. Які методи кількісних обмежень Вам відомі?

12. Який економічний зміст квотування, і які види квот Ви знаєте?

13. Що спільного і в чому відмінність між імпортним тарифом і імпортною квотою?

14. Що таке ліцензії і які методи розподілу ліцензій є кращими?

15. Чому "добровільне" обмеження експорту не може вважатися дійсно добровільним?

16. Які приховані методи торгової політики Ви знаєте, і в чому їх економічний зміст?

17. Чим відрізняється внутрішня субсидія від експортної?

18. Чи аналогічно впливають імпортний тариф і експортна субсидія на зовнішню торгівлю?

19. За яких умов виникає парадокс Метцлера?

20. Чи може експортне кредитування вважатися прихованим субсидуванням експорту? Чому так/ні?

21. За яких економічних умов демпінг може бути найбільш ефективним?

22. Які методи торгової політики дозволені міжнародними договорами, а які - заборонені?

23. У чому полягає відмінність між режимом найбільшого сприяння і національним режимом?