1. Визначення поняття ландшафтного проектування. Мета ландшафтного проектування.

Ландшафтним проектуванням називають трасування доріг на місцевості, що забезпечує плавність сполучення між собою елементів автомобільних доріг та гармонійне поєднання самої дороги з навколишнім ландшафтом. При цьому до елементів дорожнього ландшафту відносять форми рельєфу місцевості, рослинний покрив, водні та заболочені поверхні, а також ті, що виникли в результаті діяльності людини: сільськогосподарські угіддя, лісові розробки та гірські виробки, населені пункти і промислові підприємства. Мета ландшафтного проектування - створення траси, яка забезпечує високі транспортно-експлуатаційні якості дороги, зручність і безпеку руху, не втомлює водіїв та пасажирів, сприяє збереженню цілісного і мальовничого ландшафту.

Ландшафтне проектування автомобільних доріг найбільшою мірою забезпечує можливість виконання вимог, що випливають з прийнятих в Україні законів про охорону природи і землекористування. Воно дає можливість будувати дороги, не тільки не порушуючи сформованих природних ландшафтів, а й сприяти їхньому покращенню та підвищенню родючості. Ландшафтне проектування доріг, як правило, забезпечує зниження будівельної вартості та приведених витрат за рахунок зменшення обсягів будівельних робіт і зниження транспортно-експлуатаційних витрат. Для автомагістралей і автомобільних доріг I категорій це досягається, зокрема, східчастим розташуванням земляного полотна на косогірних ділянках, для доріг більш низьких категорій - зниженням робочих відміток у результаті плавного вписування траси дороги в конкретні форми рельєфу.

Відповідність етичним нормам при ландшафтному проектуванні не є самоціллю, воно сприяє, перш за все, найкращому задоволенню функціональних вимог до дороги.

Не слід вважати, що обов'язковість дотримання принципів ландшафтного проектування відноситься тільки до проектів нових доріг вищих категорій. При інтенсивній автомобілізації країни і швидкому зростанню вантажо- і пасажиропотоків на дорогах необхідно вже при будівництві нової дороги передбачати шляхи її подальшої реконструкції. Досвід показує, що смуга місцевості, прилегла до дороги, швидко забудовується, засаджується цінними культурами, і навіть мінімальні наступні виправлення траси виявляються скрутними або неможливими. Тому для доріг будь-яких категорій слід виходити з рекомендованих нормативними документами значень параметрів плану та поздовжнього профілю і дотримуватись вимог ландшафтного проектування.

2. Вимоги до застосування певних величин радіусів кривих в залежності від кута повороту в плані для забезпечення візуальної плавності дороги.

Мінімальні радіуси кривих, які застосовуються в окремих випадках, вказані у ДБН В.2.3-4-2007. В решті випадках величину радіуса кривої в плані слід встановлювати згідно табл.1. Радіуси двох спряжених кривих в плані повинні відрізнятися не більше, ніж на 30 %, а можлива швидкість руху на них не більше ніж на 20 %.

Таблиця 1

Кут повороту в плані, град	Характеристика кута	Криві в плані
До 1	Кути не видимі	Без розбивки кривих
1 – 8	Малі кути	Чим менший кут, тим більший радіус кривої (2000 - 13000), довжина кривої більше 350 м
8 – 20	Нормальні кути	Кругові криві з радіусом від 1000 м до 6000 м, клотоїдне трасування.
> 20	Великі кути повороту	Клотоїдне трасування

Варто уникати малих кутів (менше 8⁰) повороту в плані. При таких кутах поворот видається зорово різким і суттєво покращити його плавність не вдається навіть вписуванням кривих дуже великого радіуса.

Таблиця 2.

Кут повороту в плані, град.	Найменші радіуси кривих в плані, м.	Найменші параметри клотоїди, м.	Кут повороту в плані, град.	Найменші радіуси кривих в плані, м.	Найменші параметри клотоїди, м.
1	18000	1200	5	2500	800
2	8300	1200	6	2200	700
3	6000	1200	7	2000	600
4	3800	1000	8	2000	500

Чим менший кут повороту в плані, тим більшим повинен бути радіус кривої (табл 1,2). Довжина кривої повинна бути більше 350 м, бісектриса – більше 5 м.

Якщо потрібен поворот в плані на кут менше 8⁰ , його варто по’єднувати з вершиною вертикальної кривої, а заокруглення проектувати із двох симетричних клотоїд.

Контрольна робота №25