1.Принципи трасування. Переваги та недоліки.

Традиційний принцип трасування автомобільних доріг, який можна назвати принципом «тангенційного трасування», полягає в тому, що на план або карту наносять за допомогою лінійки ламаний (тангенційний) хід, в злами якого вписують кругові криві або кругові криві з допоміжними перехідними. Мінімальні радіуси заокруглень приймають не менше тих значень, які визначаються чинними нормативами для автомобільних доріг відповідних категорій.

Основний недолік принципу «тангенційного трасування» полягає в тому, що магістральний хід, що укладається по рельєфу і ситуації, багато в чому визначає положення самої траси автомобільної дороги в плані.

Ця обставина майже завжди призводить до отримання негнучкої просторової лінії автомобільної дороги з невитриманими принципами забезпечення зорової ясності і плавності траси, яка, зокрема, нерідко характеризується наявністю довгих прямих і коротких кругових кривих мінімальних радіусів, наявністю заокруглень за переломами поздовжнього профілю, підвищеними обсягами земляних робіт, підвищеною аварійністю і т.д. Принцип «тангенційного трасування» слід застосовувати лише на деяких ділянках траси у випадках, коли напрямки траси, які визначають кути повороту, жорстко фіксовані ситуаційними умовами (наприклад, у населених пунктах або в деяких випадках при реконструкції). В інших випадках вільного трасування принцип «тангенційного трасування» використовувати не слід ні при ручному, ні тим більше при автоматизованому проектуванні.

Принцип "гнучкої лінійки» істотно відрізняється від ідеї «тангенційного трасування» і є основою автоматизованого проектування плану автомобільних доріг. Суть принципу "гнучкої лінійки» полягає в тому, що на великомасштабному плані або карті, узгоджуючи їх з рельєфом і ситуацією, вписують плавну лінію від руки або з допомогою спеціальної гнучкої лінійки - сплайну. При цьому положення магістрального ходу - кути повороту, положення їх вершин, а також параметри заокруглень визначаються трасою автомобільної дороги, покладеною в рельєф і ситуацію, а не навпаки, як це прийнято при тангенційному трасуванні.

Принцип "гнучкої лінійки» є фундаментальною основою визначення положення клотоїдних трас автомобільних доріг, що забезпечує їхню найбільшу зорову плавність і ясність, рівні зручності і безпеку руху і т.д. Вкладання і розрахунок клотоїдної траси здійснюють по великомасштабним планами як вручну з використанням прозорих шаблонів клотоїд і кругових кривих, так і автоматизовано на комп'ютерах.

Поширені методи автоматизованого проектування плану автомобільних доріг, що базуються на принципі «гнучкої лінійки» (наприклад, «однозначно визначеної осі» або «згладжування ескізної лінії») розрізняються, головним чином, способами апроксимації ескізної траси, проте в результаті автоматизованої ув'язки план дороги в кінцевому підсумку стає поєднанням звичайних елементів клотоїдной траси: клотоїд, відрізків клотоїд, кругових кривих і прямих.

2.Озеленення. Основні завдання та вимоги.

Проектування заходів по озелененню автомобільних доріг покликане вирішувати наступні питання:

Технічні – снігозатримання, протиерозійні заходи (укріплення схилів відкосів, ярів, закріплення пісків, зсувове затримання снігу на лавинонебезпечних ділянках, дренування грунтів;

Забезпечення безпеки руху та зорове орієнтування – створення системи орієнтирів для оптичного трасування; попередження про місця, які потребують підвищеної уваги водія; захист від вітру, засліплення фарами зустрічних автомобілів, частковий захист або посилення огороджуючих пристроїв, покращення ритму руху;

Санітарно-гігієнічні – покращення мікроклімату насаджень місць відпочинку та комплексів обслуговування, захист від шуму, пилу та вихлопних газів в місцях стоянки та відпочинку біля дороги;

Архітектурно-ландшафтні та естетичні – формування єдиного стилю дороги – створення системи домінант, покращення існуючого ландшафту, підкреслення існуючих композицій, створення єдиного фону, декорування неестетичних місць, членування території та забезпечення її ув’язки з доргою.

В залежності від території слід намагатися використовувати придорожні насадження для виконання декількох завдань.

Підбір порід дерев та чагарників виконується у відповідності з місцевими грунтовити та кліматичними умовами.

При підборі порід дерев слід враховувати характер психологічної дії дерев на людину.

Дерева та чагарники, які застосовуються для озеленення доріг поділяються на наступні категорії по висоті у дорослому стані: дерева першої категорії – 24-30м та вище; другої – 10-20 та третьої – нижче 10м.

Чагарники першого класу – вище 2м (діляться на низький чагарник другого класу до 1м та низький другого класу – від 1 до 2м).

Контрольна робота №24