Костел Серця Ісуса (кінець XIV ст.)

Пам'ятка архітектури національного значення. Храм заслуговує на увагу не лише як цікава стародавня споруда, а й як зразок майже ідеальної реставрації і повернення пам'ятці первісного вигляду. У 1999 році за матеріальної та фахової допомоги з Угорщини проведено реставраційні роботи. Дахам повернуто оригінальну форму і ґонтове покриття, ґонт похилими площинами вкрив і верхівки контрфорсів, над вежею здійнявся стрункий готичний шпиль

Готичний реформатський храм у селі Четфалва Берегівського району

Кам'яний готичний костел XV століття, що складається з абсиди і нава, обривається високим трикутним фронтоном. Храм побудований з каменю на вапняному розчині, зовні і зсередини обштукатурений і побілений. У плані пам'ятник являє однонавову базиліку з п'ятигранними хором, відокремленим від нави аркою стрілчастої форми. Південно-західний кут укріплений кам'яним контрфорсом, перекритий двосхилим дахом крутого ухилу. Хори розташовані у західній і північної стін на дубових різьблених стовпчиках. Дерев'яна стеля розбита на кесони

Східні кордони розповсюдження готичної архітектури на землях України досягли міст Києва та Чернігова.

Петропавлівська церква (Поділ)

В Києві — це перш за все Петропавлівська церква (Поділ). Монастир домініканців був заснований на Подолі наприкінці XVI ст.

Петропавлівська церква (Поділ) до руйнації.

Мурований костел св. Миколая при цьому кляшторі був збудований в 1600-і рр. єпископом Кшиштофом Казимірським. На побудову величного тринавного храму пішли будівельні матеріали з руїн вишгородського собору Бориса і Гліба. Близько 1610 р. костел був освячений, але прибудови та перебудови тривали до 1640 р. Проте польське панування добігало свого кінця, і коли в 1648 р. домініканці були вигнані з міста, їхній кляштор був ліквідований, а костел — пограбований та занедбаний. В 1650-і рр. російський воєвода використовував будівлі колишнього кляштора як караульні приміщення. Поступово монастирські споруди були розібрані, але сам костел вцілів. Наприкінці XVII ст. в ньому навіть влаштували шинок. Лише в 1691 р. митрополит Варлаам Ясинський освятив храм як православну Петропавлівську церкву. Спочатку вона не мала свого причту, і була приписною до Софійського собору. В 1786 року храм став грецькою церквою і був такою до пожежі 1811 року.

Первісний костел був тринавною шестистовпною базилікою з гранчастим вівтарем. Нави перекривались нервюрними склепіннями. Вікна були стрільчастими. Бічні нави закінчувались невеликими каплицями, що мали самостійні півкулясті апсиди. Південна каплиця була збудована одночасно з самим костелом, а північна була прибудована пізніше, але до 1640 р. Первісний храм мав високі стрільчаті трикутні готичні фронтони на західному та східному фасадах, і відповідно — високий двоскатний дах.

Також збереглись готичні костели у Скелівці (XV–XVI ст.), Новому місті (1463–1512), Дрогобичі (XIV–XVI ст.).

Костел святого Мартина з оборонною баштою-дзвіницею кінця XV — початку XVI ст. с. Скелівка

Костел. Нове місто.

Одним з останніх звели 1538 готичний костел св. Миколая у Куликові.

Костел Св. Миколая, пізня готика, смт. Куликів Львівська обл.