2.3. Вітальний цикл

Для поглиблення теоретичних основ екології людини запропоновано використовувати поняття про вітальний цикл або повний індивідуальний цикл життєдіяльності людини, включаючи його соціалізацію (виховання) , соціально – трудову активність, відворення потомства, старіння і смерть. Необхідно розгорнути дослідження основ еволюційного становлення вітального циклу Homo Sapiens, дає можливість вивчення короткотермінових і довготермінових впливів екологічних чинників на організм, аналізувати можливі стратегії адаптації біосистеми,організувати їх визначення, як оптимальних для здоров’я людини.

Існує дві вітальні програми: програма розвитку виду і програма розвитку індивіду. Перша програма носить соціальний характер, друга – біологічний. Мета життя (процес здоров’я) і поняття самого здоров’я в цих програмах різні і протирічиві, заходяться в стані діалектичної взаємодії. Біологічна частина – це переважно відтворення нащадків, а соціальна частина – психоемоційний та інтелектуальний внесок у розвиток виду (культура, праця, творчість). Концепція вітального циклу містить ряд фундаментальних аспектів взаємодії соціального і біологічного протягом життєвого шляху індивіда – від ембріональної стадії до моменту смерті – і визначаються основні етапи часу, на яких реалізуються найважливіші життєві цілі людини.

З метою класифікації прогнози майбутнього розкривання психофізичних, біосоціальних резервів людини і способів розкриття його здоров’я розмежовані за трьома основними напрямками або «сценаріями». До першого сценарію віднесені прогнози по розвитку кібернетичних і фармакологічних засобів збільшення резервів здоров’я людського організму. До другого сценарію включені деякі оцінки розвитку методів молекулярної біології та генної інженерії. Третій сценарій надає оцінки психофизічних резервів людини набутих під час еволюційно – історичного розвитку.

Сценарій 1. Кібернетичні і хіміко – фармакологічні засоби збільшення психофізичних ресурсів людини.

Це кіборгизація організму, тобто умонтовування до організму систем, що імітують або зміщують його натуральні органи і системи, удосконалення штучних органів, зокрема регуляторів ритмів серця, штучних артерій, рогівки очей, вживлення слухових апаратів, створення мініатюрних радарів, які імітують ехолоцію кажанів (для просторової орієнтації сліпих), створення кібернетичних приладів, що не мають аналогів серед механізмів тіла здатних регіструвати радіохвилі, створення обладнання для регулювання концентрації гормонів, ферментів та інших речовин у крові, використання електронних стимуляторів мозку з метою усунення депресивних станів психіки, удосконалення приладів штучного серця, легенів, нирок до такого рівня, що надасть можливість їхнього вживляння в організм після лікування, створення повноцінних банків даних про наявність резерву органів, які можуть знадобитися при трансплантаціях. Американські фахівці із старіння вважають, що найближчим часом будуть створені фармацевтичні препарати, які ліквідують до 80% вікових хвороб: артриту, діабету, респіраторних, серцево - судинних захворювань. З’являться препарати, що перешкоджають старінню, сприяють більш повному використанню творчих та розумових можливостей людини.

Сценарій 2. Молекулярно – генетичні і генно – інженерні прогнози розкриття психофізичних можливостей людини і її здоров’я.

Прогнозується створення засобів генної інженерії, які поправляють дію патологічного гену, а у віддаленій перспективі – заміна його на нормальний ген, розробка протягом 20 -30 років умов для подолання голоду на Землі ліквідація дефіциту харчового білку, створення високоефективних медико - гігієнічних засобів боротьби з інфекціями,

серцево – судинними та онкологічними захворюваннями, створення імуно – генетичних засобів боротьби із старістю і подовження соціально – трудової активності до 100 – 150 років. Розробка методів, які дають можливість маніпулювання генами, змінами інструкцій програмуючих розвиток клітин і досягнення, завдяки цьому, підсилення інтелекту, пам’яті, здатності клітин до саморегуляції, визначення механізмів злоякісного переродження клітин та перетворення їх у нормальні.

Сценарій 3. Виявлення потенційних можливостей людини за допомогою психофізичного тренінгу.

Прогнози розвиваються за результатами спортивних тренувань, психічної саморегуляції, психотерапії, тощо. Перспективним е розвиток методів психічної саморегуляції з метою контролю фізіологічних процесів організму: ритмів дихання, м’язової релаксації, зміна температури між двома обраними ділянками на тілі, регуляція серцевого ритму, скорочення м’язів живота, зменшення чутливості до болю, регулювання рівня цукру у крові, скорочення часу релаксації на зовнішні події, збільшення обсягів пам’яті. Значна кількість дослідників припускає, що завдяки психофізичному тренінгу інформація буде відтворюватись із значно більшою глибиною та багатством (художньо – митецький спосіб відтворення). Це дозволить точніше відчувати інформаційні сигнали від внутрішніх органів і відновлювати гомеостатичні функції. З’являться певні можливості фізичної пластичності організму, прискорення адаптації до екстремальних умов.

Сукупність подібних засобів дасть можливість зменшити вплив негативних чинників на здоров’я і будуть особливим напрямком у досягненні аутотрофності людства з використанням досягнень науково – технічної революції.

Дослідження проблем популяційного здоров’я вимагає включення до концептуального апарату екології людини одночасно з уявленнями про біосистему, вітальний цикл, маршрути індивідуального здоров’я, таких визначень як людська популяція і сполучення популяцій. Поняття здоров’я індивіда не може бути розповсюджене на популяційний рівень.

Популяція – це складна соціально – біологічна спільнота людей. Здоров’я такої спільноти управляється і гарантується соціальними суспільними інститутами при посередництві особливого соціально – економічного механізму – системи життєзабезпечення (СЖЗ). СЖЗ може бути виділена за критерієм соціального призначення (метою). Такою метою є організація життєдіяльності, основ відтворення здоров’я населення, що забезпечує виконання виробничо – економічних завдань, підтримання і розвиток певного рівня виробничих сил в межах даної території (певного промислового, сільськогосподарського, адміністративного, географічного району, території ТПК, інше).

При науковому управлінні суспільством створюються умови для послідовного ефективного розвитку СЖЗ на всіх рівнях розвитку суспільної системи: для популяцій, для народонаселення у масштабах великих промислових регіонів, для народонаселення страни в цілому. Необхідно розвивати теорію і практику «індустрії» здоров’я, де усі сфери задоволення потреб, складна організація збереження і розвитку здоров’я популяції стають об’єктом спеціального системного планування. Продуктом «індустрії» здоров’я, ефективної організації СЖЗ популяцій будуть показники здоров’я населення. Економічний ефект СЖЗ необхідно розглядати як найважливішу умову досягнення такого результату.

Управління популяційним здоров’ям нарівні з добре визначеними санітарно – гігієнічними нормативами повинно користуватись уявленнями та критеріями, пов’язаними із широким колом соціальних і біологічних закономірностей, які відображають тенденції розвитку, що набувають суттєвого значення під час підсилення глобалізації, прискорення темпу і ритмів соціального часу.

Зазначені поняття: біосистема, вітальний цикл, індивідуальні маршрути здоров’я, популяційне здоров’я, СЖЗ - необхідно розглядати як складову частину концептуального апарату екології людини під час досліджень складних процесів взаємодії соціального і біологічного.