4.3. Антропоекологічний моніторинг

Забезпечення експертизи об’єктивною інформацією про стан основних компонентів системи здійснюється за допомогою моніторингу.

В наш час існує три концепції моніторингу: санітарно – гігієнічний, екологічний, антропоекологічний. Відмінності останнього типу моніторингу наведені в наступній таблиці .

Антропоекологичний моніторинг середовища треба орієнтувати не стільки на ГДК або аналогічні показники, скільки на отримання інформації, яка необхідна для побудови локальних моделей біосфери і антропоекологічної системи в цілому. Будь – який варіант антропоекологічного моніторингу повинен передбачати динамічну оцінку і прогноз стану здоров’я популяції як ланки у загальної схемі біосферно - техносферних зв’язків, як центрального елемента і об’єкта впливу природних, технічних та соціальних чинників.

Таблиця 4.3.1 .

Порівняння типів моніторингу

Показник	Санітарно-гігієнічний моніторинг	Екологічний моніторинг	Антропоекологічний моніторинг
Вибір контрольованих інгредієнтів та їх показників	Чинники природного та техногенного середовища,які становлять небезпеку для людини або придатні з метою рекреації	Техногенні забруднення, безпосередньо небезпечні для стану природного середовища	Показники природного (біотичного і абіотичного), техногенного і соціального середовища, показники стану популяції, необхідні для забезпечення даними глобальних, регіональних і локальних антропоекологічних систем
Вибір точок контролю	Зона максимального контакту забруднень, несприятливих чинників середовища і людини	Зона максимального контакту антропогенних забруднень і природного середовища	Зони і точки біогенетичного і біогеохімічного циклів та біосферних процесів, що найбільш чутливі до глобальної,регіональної, локальної динаміки середовища; точки контролю стану біосоціальних підсистем, природних і модифікованих біоценозів
Форми організації моніторингу	Гідрометеографічна, геліографічна, санітарно-епідеміологічна служба	Служба контролю за станом природного середовища, включаючи супутники	Система нагромадження і аналізу антропоекологічної інформації (стан природного, техногенного, соціального середовища, показників стану популяції) служба автоматизованого довготермінового та оперативного прогнозу стану антропоекологічної системи
Засоби керування системою	Санітарне обмеження промислових викидів на основі системи ГДК і ГДР; розширення дії рекреаційних чинників	Обмеження забруднення та інших умисних впливів на природне середовище, тваринний та рослинний світ на основі граничних екологічних навантажень	Спрямована біогеоценологічна дія на вузлові точки біогеохімічних циклів (обмеження, утилізація, нейтралізація, спеціальні зв’язуючі, активуючі, інгібіторні складники)

Сучасний етап ноосферогенезу, перетворення планетарного середовища характеризується значним напруженням, у той час коли процес перетворення необхідно проводити в інтересах людини і для її блага. Складова частина процесу, що вимагає наступного розвитку, заключається у науково – практичних уявленнях про СЖЗ, варіантах її відкритості до зовнішнього середовища, або навпаки, закритості по відношенню до середовища. Основним цілеутворюючим чинником для СЖЗ являється єдиний процес збільшення ефективної продуктивності та процес розвитку здоров’я людей. Тому вимірювання тільки одного критерію – рівня здоров’я населення без урахування соціально – економічної ефективності виробничих комплексів очевидно недостатньо. Таке вимірювання може спричинити неадекватні теоретичні висновки та практичні дії. У відповідності з цим необхідний розвиток концепції процесів рекреації та рекреаційних систем.

Теорія і практика СЖЗ, що розвивається у сучасних міських агломераціях, територіальних і агропромислових комплексах, адміністративно – територіальних одиницях являється своєрідним первинним осередком майбутньої життєдіяльності людини у перетвореному природному середовищі – ноосфері. Це запорука розвитку здоров’я людини і людських популяцій, засіб розкриття резервних і творчих можливостей, оптимізації біосоціальної природи людини.