4.2. Антропоекологічна експертиза.

Безпосереднє відношення до проблем антропологічного експертування територій мають дані медичної географії : районування територій, принципи типологізації природного середовища у зв’язку із здоров’ям населення певних територій.

Існує значний спектр математичних моделей екологічної орієнтації, але вони часто несуть суттєвий недолік: чинники напруження і стомлення популяції, різноманітні варіанти профілактичних рекреаційних заходів, обумовленість продуктивності праці медичними і парамедичними показниками до нашого часу не мають адекватного математич-

ного опису, а без цього неможливо відобразити специфіку антропоекологічної системи, її функцій та структурних властивостей.

Проблема антропоекологічного експертного прогнозу породжує низку завдань підвищеної складності, головними з яких являються наступні:

• необхідність створення аналітичної моделі системи, яка може послідовно ускладнюватись під час надходження додаткових даних. Така модель може функціонувати як експертний автомат, що дозволяє імітувати різні варіанти динаміки системи, яка вивчається;

• визначення параметрів і просторово – часового режиму нагромадження інформації;

• вибір складових, які визначають найважливіші обмеження динаміки системи (енергія, вода, ресурси та інше);

• спосіб ув’язування та погодження галузевих і територіальних цілей системи.

Загальні методологічні вимоги до експертизи полягають у наступному.

1. Експертиза здійснюється на основі комплексного міжвідомчого полідисциплінарного аналізу умов, розробки альтернативних варіантів рішень, збалансованої оцінки близьких та віддалених наслідків рішення, що приймається, його вплив на розвиток матеріального забезпечення суспільства, природних екосистем, стан популяції.

2. Експертиза виконується із застосуванням біоценологічного принципу аналізу, тобто враховуються усі можливі форми взаємодії даної антропоекологічної системи з місцевими ценозами, а також дистанційний зв’язок з екосистемами інших територій; аналіз здійснюється, як у фоновому варіанті, так і під час реалізації проекту за можливими альтернативними схемами.

3. Під час експертизи у максимальній мірі використовуються сучасні знання про циклічність природних процесів, про сонячно - біосферні зв’язки та інші аналогічні наукові дані.

4. Експертиза повинна бути у змозі здійснити методологію біогеохімічного налізу проекту, тобто зосереджувати свою увагу не на ізольованих явищах, а на циклах перетворення речовини та енергії, міграції елементів, як в межах територій, що експертуються, так і поза ними. Першочергово розглядається забезпеченість проекту основними ресурсами: енергетичними, водними, повітряними, трудовими. Під час експертизи враховуються усі можливі форми обмеження, як на розробку, так і на реалізацію та експлуатацію майбутнього господарського комплексу.

5. Експертиза найретельніше враховує не тільки стаціонарний стан системи, але і перехідний, у тому числі адаптивний, процеси у технічній, природній та соціальній сферах, у всіх компонентах антропоекологічної системи

Специфіка передбачуваного типу експертизи полягає у наступному:

1. Експертиза має системний міждисциплінарний характер, наслідки прийнятих рішень враховуються в економічному, біоценологічному, медико - біологічному, гігієнічному, соціально - демографічному та інших аспектах.

2. Аналіз альтернативних варіантів рішень, що припускаються, та їх співставна оцінка, здійснюються на основі наступного критерію: виконання зовнішньоцільової функції системи за умови мінімальної шкоди стану здоров’я населенню.

3. Експертування об’єкту виконується з урахуванням ступеня освоєння території (незаселена, заселена аборигенними популяціями, освоюється швидкими темпами, усталений економічний район, територіально – промисловий комплекс у режимі нормального

функціонування).

4. Враховуються наслідки економічного розвитку регіону, їх вплив на стан здоров’я сучасного і майбутніх поколінь людей, які заселяють територію регіону.

5. Експертиза здійснюється з урахуванням аналізу та прогнозів для навколишніх територій у всьому спектрі взаємодій, включаючи енергетичні, ресурсні, транспортні, біоценологічні, соціально - демографічні, медико- біологічні аспекти.