3.7. Міграційне стомлення і напруження

Час – найзначніший екологічний чинник, який являється структурною складовою організації біосистем, фактично – це особливий вид біологічного середовища, тиск якого може викликати стомлення і напруження організмів. Проявом часової організації живого є біологічні ритми.

Найбільше розповсюджена класифікація біоритмів за Халбергом (1969):

• ритми високої частоти з періодом до півгодини;

• ритми середньої частоти з періодом від півгодини

до 6 годин;

• ритми низької частоти - тижневі, річні і більш

довгоперіодні.

Адаптивна природа біоритмів проявляється в тому, що вони відображують циклічну організацію всесвіту. Перелік періодів та циклів геліогеофізичних факторів за Володимирським наведений у таблиці.

Фазові співвідношення ритмів організму і середовища суворо контролювались природним добором, тому дальні широтні і довготні пересування суттєво змінюють усталену структуру часових співвідношень. Виникає особлива форма міграційного напруження – десинхроноз.

Вивченням таких проблем спеціально зайнята хронобіологія, тут дослідження спрямовані на розшифрувовання механізмів формування біоритмів та їхній зв'язок із розмірністю і поступом часу. Значна кількість дослідників вважає, що десинхроноз не настає при перетині 2 – 3 годинних поясів, але у людей формується чіткий сезонний ритм активності систем та органів.

Таблиця 3.7.1

.

Періоди та цикли геліогеофізичних факторів.

Діапазон біоритму Природа ритмічних явищ Основні періоди Мікроритми Власна частота іоносферного хвильоводу 0,1 с Мікропульсація геомагнітного поля класу Рс 0,2 - 1000 с Інфразвук від полярного сяйва 20 – 100 с Мезоритми Пульсація Сонця 1 год.;2 год±40 хв. Обертання Землі 24 години Секторна структура міжпланетних магнітних полів 7;13 – 14 днів Обертання Сонця 27 днів Обертання Місяця, місячні припливи 7, 9, 14, 27, 29; 5 днів Макроритми Обертання Землі навколо Сонця 0,5 року;1 рік Цикли сонячної активності 2, 3, 5, 8, 11, 22, 35 років Довгоперіодні компоненти місячного припливу 18,6 року Цикли великої тривалості Цикли сонячної активності 60, 170, 400, 600 років Варіації напруженості магнітного поля 350, 500, 1000, 7000 років

Нагромаджена велика кількість фактів, які показують, що біоритми вливають, як ендогенно (організм), так і екзогенно (зовнішні фактори), але головна роль припускається для екзогенних чинників.

Уявлення про ритмічність організації біологічних процесів набули великого значення для діагностики виникнення напруження і стомлення у «проточних» популяціях великих територіально – природних комплексів. Одним з показників міграційного стомлення може слугувати клінічний прояв десинхронозів, інтенсивність від’ємної міграції, приживаність зайшлого населення.

Така інформація допоможе удосконаленню режимів праці і відпочинку на місцях роботи, визначати оптимальні строки приживаності. Безсумнівно, біоритмологічна компонента міграційного напруження являє собою найважливіший аспект сучасного антропоекологічного аналізу.