35. Норма прибутку і фактори, що на неї впливають.

Підприємство завжди орієнтовано на прибутковість — здатність створювати прибуток. Прибутковість підприємства визначається як абсолютно — у грошовому вираженні, що є масою прибутку, так і відносно — у нормі прибутку. Норма прибутку розраховується як відношення прибутку в грошовому вираженні до всього авансованого капіталу, виражене у відсотках.

Норма прибутку =

Норма прибутку свідчить про ступінь прибутковості капіталу в конкретній сфері його застосування. На масу прибутку впливають фактори, які визначають обсяг виробництва, і ціна, за якою реалізується продукція. Але основний і визначальний фактор збіль­шення прибутку — це зниження витрат виробництва.

Самі витрати виробництва перебувають під впливом цілої низки факторів, головним серед яких є використання досягнень науки і техніки, що матеріалізуються у виробництві в більш удосконалених засобах виробництва та в більш кваліфікованій робочій силі.

Незважаючи на те що залучення додаткових, більш досконалих факторів коштує більших витрат, їх високоефективна віддача перекриває витрати на залучення. Іншим фактором зниження витрат і, відповідно, збільшення прибутку є зниження ціни на економічні ресурси. Це сприяє розширенню масштабів виробництва з тими самими фінансовими ресурсами.

На норму прибутку впливає економічна політика держави. Держава через свою фіскальну політику може створити сприятливі умови для функціонування капіталу в певній сфері.

Валовий прибуток → На благодійні цілі

Рентабельність – показує прибутковість, доходність підприємства.

- рентабельність продукції,

Де - рентабельність продукції ;

П – прибуток;

Сб – собівартість продукції.

36.Ринок, його суть та структура. Функції ринку

Ринок – це сукупність соціально-економічних відносин між покупцем, продавцем і посередником з приводу обміну купівлі, продажу товарів чи послуг.

Умови виникнення ринку:

• суспільний поділ праці;

• економічне відокремлення товарів виробників на базі приватної форми власності;

• економічна свобода та самостійність товаровиробників.

Структура ринку :

• суб’єкти ринку (покупці, продавці, посередники);

• об’єкти ринку;

• ринковий механізм (попит, пропозиція, ринкова ціна, конкуренція).

Функції ринку.

1. регулююча;

2. стимулююча;

3. розподільна;

4. санації;

5. алокаційна;

6. інформативна;

7. інтеграції.

1. Регулююча означає, що конкуренція та механізм формування ринкових цін впливають на рівень витрат продукції чи надання послуг і тим самим вирівнюються прибутки господарюючих суб’єктів.

2. Стимулююча - конкурентна боротьба між суб’єктами ринку стимулює їх до раціонального використання економічних ресурсів.

3. Розподільна - великий попит на товар чи послугу формують високу ринкову ціну і тим самим забезпечується високий рівень норми прибутку, внаслідок чого капітали переливаються з однієї сфери діяльності в іншу, а це означає, що ринок виконує розподільну функцію.

4. Санації - полягає в тому, що ринок через механізм конкуренції очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші.

5. Алокаційна - полягає в тому, що ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг.

6. Інформативна – означає, що ринок через ціни інформує виробників, торговців споживачів про те, що вигідно виробляти і купувати, а що ні.

7. Інтеграції - означає, що ринок об’єднує суб’єктів економічної системи в одне ціле сприяючи формуванню єдиного економічного простору.