
- •Перелік питань для екзамену з дисципліни “ Політична економія ”
- •1 Предмет і об’єкт політичної економії. Політична економія як теоретико-методологічна база інших економічних наук.
- •2. Зародження і розвиток політичної економії як науки.
- •3. Економічні закони і категорії політичної економії.
- •4. Методи і функції політичної економії.
- •5. Фактори суспільного виробництва та їхній взаємозв’язок.
- •6. Виробництво і межа виробничих можливостей суспільства.
- •7. Продуктивні сили суспільства та їх структура.
- •8. Суспільне виробництво і його структура. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •9. Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація. Закон зростання потреб.
- •10.Корисність продукту і її види. Закон спадної граничної корисноті.
- •11.Економічні інтереси, їх суть і класифікація. Взаємозв’язок потреб, економічних інтересів та виробництва.
- •12. Економічні суперечності як джерело соціально-економічного прогресу.
- •13. Економічна система, її сутність та структурні елементи.
- •14. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку.
- •15. Економічні відносини, їх суть і структура.
- •16. Типи економічних систем та їх риси.
- •17.Властність як економічна категорія. Економічний зміст та юридична форма власності.
- •18.Типи, види і форми власності.
- •19. Роздержавлення і приватизація власності в Україні.
- •20. Суть і риси натурального господарства та його історичні межі.
- •21.Причини та умови виникнення товарного виробництва, його суть та основні ознаки.
- •22.Просте і розвинене товарне виробництво: спільні риси та відмінності.
- •23.Товар як економічна категорія. Основні властивості товару.
- •24.Закон вартості, його функції та роль у товарному виробництві.
- •25. Виникнення та розвиток грошових відносин.
- •26. Суть та функції грошей.
- •27.Грошовий обіг та його закони.
- •28. Валюта. Валютний курс і його види.
- •29. Капітал як економічна категорія. Загальна формула руху капіталу.
- •30. Капітал і праця. Наймана праця. Робоча сила як товар.
- •31. Заробітна плата як витрати підприємця і дохід працівника. Сутність, форми та види заробітної плати
- •32. Суть та економічне значення витрат виробництва. Класифікація витрат.
- •33. Поняття собівартості продукції, її види.
- •34. Прибуток як економічна категорія. Види прибутку.
- •35. Норма прибутку і фактори, що на неї впливають.
- •36.Ринок, його суть та структура. Функції ринку
- •37.Класифікація ринків
- •38. Попит на ринку та чинники, що на нього впливають. Закон попиту.
- •Закон попиту.
- •39. Пропонування на ринку та чинники, що на нього впливають. Закон пропонування.
- •Закон пропонування (пропозиції)
- •Ринкова рівновага
- •40. Конкуренція, її сутність і функції. Види конкуренції. Методи конкурентної боротьби.
- •41. Форми конкуренції і моделі ринків (чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, чиста монополія).
- •42. Держава як регулятор конкурентних відносин. Антимонопольна політика держави
- •43. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин, його економічні функції.
- •44. Місце домогосподарства в кругообігу продуктів, ресурсів і доходів.
- •45. Доходи домогосподарства і їх розподіл.
- •46.Витрати домогосподарства та його поведінка як споживача.
- •47. Диференціація доходів населення. Крива Лоренца.
- •48. Сутність підприємства, його функції та принципи господарської діяльності
- •49. Класифікація підприємств
- •50. Капітал підприємства і його кругообіг. Основний і оборотний капітал.
- •51.Сутність підприємництва, його принципи. Види підприємницької діяльності
- •52.Валовий дохід і його структура
- •53. Суть понять господарський комплекс, галузь, сектори економіки, господарська одиниця. Національне господарство: виробнича сфера, сфера послуг.
- •54. Особливості функціонування капіталу у виробничій сфері, торгівлі та сфері послуг.
- •55. Прибуток на капітал. Рентабельність.
- •56. Оборот капіталу та кредит. Форми кредиту. Відсоток та його норма.
- •57. Поняття ренти та її види.
- •58. Суть і види економічного відтворення.
- •59. Суспільний продукті його структура.
- •61.Тіньовий сектор в економічному відтворенні. Масштаби, структура та особливості тіньової економіки в Україні.
- •62. . Національне багатство та його структура
- •63. Сутність зайнятості. Види та форми зайнятості.
- •64. Сутність безробіття , його види та соціально - економічні наслідки .
- •65. Ринок праці та його суб’єкти.
- •66. Державне регулювання зайнятості та його методи.
- •67.Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні
- •68. Господарський механізм, його сутність, елементи та функції.
- •69. Ринковий і державний механізми регулювання економіки. Господарський механізм в умовах сучасної змішаної економіки.
- •70. Держава як суб’єкт економічних відносин. Економічні функції держави. Державний сектор в економіці.
- •71. Форми і методи державного регулювання економіки.
- •72. Об’єктивні основи та шляхи виникнення капіталістичної системи. Економічна система капіталізму вільної конкуренції: суть і основні ознаки.
- •73. Економічна система монополістичного капіталізму. Фінансово-монополістичний капітал.
- •74. Суть і ознаки змішаної економічної системи. Моделі змішаної економіки.
- •75. Теорія і практика економічної системи соціалізму.
- •76. Механізм функціонування соціалістичної адміністративно-командної економіки. Загальна криза і розпад світової системи соціалізму.
- •77. Зміст перехідної економіки, її риси і типи.
- •79. Суть світового господарства та етапи його розвитку.
- •80. Класифікація груп країн світового господарства.
- •81. Міжнародний поділ праці та його форми.
- •82. Інтернаціоналізація господарських відносин і продуктивних сил. Транснаціоналізація у світовому господарстві.
- •83. Міжнародна економічна інтеграція. Міжнародні інтеграційні угрупування.
- •84. Міжнародні економічні зв’язки та їх форми.
- •85. Міжнародна торгівля та її основні види. Протекціонізм і вільна торгівля.
- •86. Сутність і форми міжнародного руху капіталів.
- •87. Міжнародні валютно-фінансові відносини. Міжнародні валютно-фінансові організації.
- •88. Міжнародна міграція робочої сили. Проблеми та перспективи участі України у системі сучасного світового господарства.
- •89. Причини виникнення, сутність та класифікація глобальних проблем.
- •90. Міжнародне співробітництво в розв’язанні глобальних проблем та розвитку світового господарства. Участь України у вирішенні глобальних проблем сучасності.
3. Економічні закони і категорії політичної економії.
Кожна наука у процесі пізнання об'єктивної реальності займається систематизацією фактів, подій, процесів, щоб виявити певні причини і наслідкові зв'язки між ними та відкрити і сформулювати економічні категорії, закони і принципи.
Економічні категорії - це теоретичні, абстрактні, логічні поняття, котрі в узагальненому вигляді відображають основні, суттєві властивості економічних процесів та явищ і визначають характер науково-теоретичного мислення епохи (потреби, ціни, прибуток, власність і т. д.). Економічні категорії нерозривно пов'язані і законами, кожний з яких зосереджує навколо себе їх певну кількість.
Економічні закони відображають внутрішні, найсуттєвіші, стабільні, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв'язки і взаємозалежності між: економічними процесами явищами. Вони як і закони природи мають об'єктивний характер і виражають причинно-послідовний зв'язок між: компонентами явища, що вивчається.
Економічні закони є такими не тому, що комусь так захотілося, а тому, що людина, виробляючи продукти та надаючи послуги, використовує закони природи, причому засоби виробництва - це створені нею (людиною) механізми їх застосування. На це значно звертали увагу фізіократи, котрі розглядали суспільство як частину природи. Одночасно економічні закони значно відрізняються віз законів природи в тому плані, що виникають, розвиваються і функціонують у процесі економічної діяльності людей. Економічні закони не є абсолютними, їхня дія не вічна. Окремі групи людей і окремі особи можуть у своїй економічній поведінці відхилятися від вимог, які вони диктують. Закони відображають сукупність економічних відносин.
Сукупність економічних законів утворює систему економічних законів, яка охоплює їх різні групи і типи. Виділяються такі основні групи законів:
1. Закони, що діють протягом різних історичних періодів:
всезагальні економічні закони (властиві всім суспільним способам виробництва);
загальні економічні закони (діють у декількох економічних формаціях);
специфічні економічні закони (діють у межах одного суспільного способу виробництва);
стадійні закони (характерні для однієї зі стадій виробництва).
Закони сфер суспільного відтворення - виробництва, розподілу, обміну, споживання (закон розподілу праці, закон споживання тощо).
Закони розвитку і функціонування окремих економічних підсистем.
Економічною наукою вже відкрита і пізнана значна кількість законів економічної діяльності людей. Певна їх частина виникне та буде діяти, на вищих етапах розвитку економічної системи й буде об'єктом дослідження наступних поколінь вчених економістів.
Використання економічних законів охоплює також певні рівні.
Науково-теоретичний рівень передбачає науковий аналіз економічних процесів і явищ, відкриття й формулювання економічних законів, їх тлумачення та формування концепції розвитку економічної системи країни.
На державно-управлінському рівні інститути державної влади, опираючись на провідні концепції, розробляють відповідні правові акти та положення, визначають програми соціально - економічного розвитку суспільства та засоби їх реалізації на основі врахування дій економічних законів.
Господарсько-практичний рівень використання економічних законів наявний у практиці господарювання економічних суб'єктів.
Другий і третій рівні тісно пов'язані з розробкою та реалізацією економічної політики держави. Пізнання економічних законів дає змогу визначити основні тенденції економічного розвитку суспільства, передбачити його перспективу і зорієнтувати поведінку суб'єктів господарювання відповідно до певного економічного середовища.
Економічні принципи - це теоретичні узагальнення, зміст яких складають певні допущення, усереднення, котрі відображають загальні тенденції розвитку економічної системи. їх функція, як і економічних законів, полягає у відображенні взаємозв'язків між економічними явищами та процесами, але менш стійкими і такими, що мають менш обов'язковий характер.