Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
для екзамена заочников пе.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.38 Mб
Скачать

23.Товар як економічна категорія. Основні властивості товару.

Товар - це продукт праці, що здатен задовольнити потребу людини і призначин для обміну чи продажу.

Властивості товару:

- вартість;

- споживна вартість;

- мінова вартість;

- цінність;

- корисність;

- відносна рідкісність.

Вартість товару - це уречевлена в товарі суспільна праця виробника. Проявляється за допомогою зовнішньої форми її відбиття-цінової вартості. Цінова вартість є певним кількісним співвідношенням, в якому товар одного роду обмінюється на товар іншого роду.

Споживна вартість –здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини. Але оскільки товар задовольняє потреби не самого виробника, а іншої особи, то він має не просто споживчу вартість, а суспільну споживчу вартість, тобто є споживчою вартістю для інших.

Цінність - оцінка ступеня корисності блага індивідом. Суб’єктивна категорія, оскільки цінність має лише те, що є цінним в очах покупця, чия суб’єктивна оцінка є основою для визначення виробленого блага як вартості. Є водночас функцією витрат праці і функцією корисності. Поєднання цінності і вартості відбивається в ціні - форма грошового вираження вартості і цінності товару. Зумовлює прояв інтересів виробників і споживачів, адже вартість - рушійний мотив для товарного виробника, а цінність - для споживача.

Корисність - чисто суб’єктивне індивідуальне для кожної людини поняття, що показує ступінь задоволення або приємності, яке отримує людина від споживання того чи іншого товару або послуги. Товар може мати різний ступінь корисності для окремих споживачів.

Рідкість - характеристика економічного блага, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства. Від рідкості залежить цінність. Більшу цінність мають ті блага, що обмежені, рідкісні порівняно з потребами в них.

24.Закон вартості, його функції та роль у товарному виробництві.

Закон, що регулює еквівалентний обмін товарів відповідно до кількості втіленого в них суспільного робочого часу називається законом вартості. Закон вартості -закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

Проте фактичні витрати робочого часу на певне благо у різних товаровиробників неоднакові. Це пов’язано із засобами виробництва, інтенсивністю, рівнем уміння тощо.

Час витрачений працівником на виготовлення певного товару називається індивідуальним робочим часом.

Суспільно необхідний робочий час – є мірилом вартості товару, тому, що виявляє собою час, який потрібний для виготовлення будь-якої споживчої продукції за існуючих суспільно-нормальних умов виробництва і при середньому у цьому суспільстві рівні вміння та інтенсивності праці.

Функції закону вартості:

- стихійно регулює суспільне виробництво. Виявляється в тому, що через механізм коливання цін навколо вартості відбувається розподіл робочої сили і капіталу між різними галузями виробництва, досягається певна пропорційність між сферами суспільного виробництва. Відхилення цін від вартості сигналізує про зміну кон’юнктури ринку, а відповідно і орієнтує виробництво: яких товарів недостатньо, а яких надмірно. Якщо товарів недостатньо - попит перебільшує пропозицію, ціна зростає, зростає виробництво. І навпаки: коли виробництво товарів перевищує попит на нього, то ціна і прибутки знижуються.

- стимулює розвиток продуктивних сил суспільства. Здобуття найбільшого прибутку можливе, якщо індивідуальна вартість його товару -нижча, ніж суспільно-ринкова вартість, що можливе за умов зменшення індивідуальних затрат праці на виробництво товарів на основі впровадження нової техніки, поліпшення організації виробництва тощо. Але оскільки цього прагнуть всі, це зумовлює загальний технічний прогрес, зростання продуктивних сил.

- обумовлює економічну і соціальну диференціацію товаровиробників. В умовах конкуренції економічні переваги стимулюють дії товаровиробників, які домоглися зниження індивідуальної вартості своїх товарів порівняно із суспільною вартістю і навпаки, потерпають ті, у яких індивідуальна вартість вища за суспільну. Саме так за допомогою закону вартості суспільство звільняється від економічно неефективних господарств.