Виконавча влада України

1. Поняття виконавчої влади

2. Система її органів

3. Конституційно-правовий статус міністрів

4. Конституційно-правовий статус міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

5. Конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій.

1. Поняття виконавчої влади.

Існування виконавчої влади передбачено ст. 6 Конституції. Вперше термін виконавча влада був вжитий в конституції США 1787 року.

Виконавча влада - одна з гілок виконавчої влади одним з призначенням якої є організація виконання Закону та інших нормативно-правових актів, реалізація внутрішньої та зовнішньої політики держави охорона прав і свобод людини й громадянина, що здійснюється через побудовану на принципі вертикальної підпорядкованості система спеціально створених та наділених компетенцією органів. Виконавча влада є одним із центрів політичної влади, вона є підзаконною, універсальною за обсягом повноважень, характеризується безперервністю діяльності.

Державне управління - вид діяльності органів державної влади, що має виконавчий та розпорядчий характер та полягає в організуючому впливі на суспільні відносини шляхом застосування державно-владних повноважень. Термін державне управління є більш широким у порівнянні з терміном виконавча влада. Державне управління може здійснюватися не тільки у виконавчій владі, а й у внутрішньо-організаційній діяльності органів інших гілок державної влади на рівні державних підприємств, установ та організацій.

На організацію та діяльність виконавчої влади впливає система факторів серед яких наступні:

-- Форма правління

-- Територіальний устрій

-- Політичний режим

-- Національна виборча система

-- Електоральна культура громадян

-- Особисті якості (харизматичність) глави уряду

-- Історичні умови формування конституційного законодавства

-- Стан національної політичної системи

За парламентської форми правління має місце парламентський спосіб формування уряду, а глава держави лише схвалює вибір парламентських фракцій. Центром виконавчої влади в таких державах є уряд. У президентських республіках Президент очолю виконавчу владу, є її уособленням та іноді єдиним носієм.

У державах із парламентською та парламентсько-президентською формою правління президент не включений до виконавчої влади, однак він наділений певними повноваженнями в сфері виконавчої влади. Наприклад, в таких державах президент має право здійснювати контрасигнування, тобто скріплювати своїм підписом акти виконавчої влади, без чого вони не набувають чинності. У президентсько-парламентських республіках виконавча влада є розподіленою між президентом та урядом внаслідок чого спостерігається таке явище, як дуалізм виконавчої влади, за якого Президент формально не включений до складу виконавчої влади, однак має низку повноважень в сфері виконавчої влади.

Систему органів виконавчої влади утворюють:

-- КМУ (уряд України, що є вищим органом в системі органів виконавчої влади)

-- Центральні органи виконавчої влади, система, яких визначено ЗУ "Про центральні органи виконавчої влади" від 17.03.2011, згідно з яким до системи таких органів належать Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

Іншими центральними органами виконавчої влади є служби, агентства, інспекції та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

-- Місцеві органи виконавчої влади, які здійснюють виконавчу владу в областях, районах та містах Києві та Севастополі (ЗУ "Про місцеві державні адміністрації").

-- Складовою системи органів виконавчої влади також можна вважати територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.