
- •Конституційне право України Совгиря Ольга Володимирівна Організація роботи Верховної Ради (продовження)
- •1. Порядок підготовки чергових та позачергових сесій вр.
- •3. Акти вру.
- •4. Парламентські слухання
- •Глава 39 регламенту вру - самостійно
- •5. Апарат вру
- •Законодавчий процес
- •1. Поняття законодавчого процесу.
- •2. Законодавча ініціатива
- •4. Розгляд і прийняття законопроектів за процедурою трьох читань.
- •5. Порядок підписання та оприлюднення (промульгації) Законів. Повторний розгляд вру Законів повернених Президентом України.
- •Конституційно-правовий статус комітетів та комісій Верховної Ради
- •1. Порядок утворення, організації та діяльності комітетів Верховної Ради. Функції комітетів Верховної ради.
- •2. Конституційно-правовий статус тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій вру.
- •Конституційно-правовий статус народного депутата України
- •Повноваження народних депутатів України
- •Виконавча влада України
- •1. Поняття виконавчої влади.
- •2. Конституційно-правовий статус кму.
- •3. Конституційно-правовий статус міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
- •4. Конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій.
1. Поняття законодавчого процесу.
Кожна функція ВРУ (законодавча, установча, представницька) забезпечується відповідним видом процесу, основним із яких є законодавчий процес. Слід мати на увазі, що відповідно до Конституції (ст. 5) та рішення КСУ від 16.04.2008 № 6-рп\2008 ВРУ є не єдиним носієм законодавчої функції. Основним та пріоритетним носієм такої функції є народ, який може реалізовувати її через всеукраїнський референдум за народною ініціативою, предметом якого можуть бути будь-які питання, крім тих винесення яких на референдум не допускається
Законодавчий процес - зумовлений потребою удосконалення чинного законодавства правотворчий юридичний процес, що має результатом вироблення у визначений законодавчий спосіб певного законодавчого акту.
Законодавчий процес та законотворчість не тотожні поняття під законотворчістю розуміють більш широке поняття, яке включає не лише діяльність пов'язану з прийняттям закону, а й виявлення та аналіз тих проблем, які підлягають регулюванню та підготовку законопроектів. Складовою законотворчого процесу є законопроектний процес, який включає проектування відповідних законодавчих актів.
Співвідношення законодавчого процесу та законодавчої процедури визначається тим, що процедура є способом впорядкування та узгодження відповідного процесу.
Законодавча процедура за Регламентам ВРУ включає такі стадії:
-- Внесення законопроекту через вияв законодавчої ініціативи
-- Розгляд і прийняття законопроекту за процедурою трьох читань
-- Підготовка прийнятих законів до направлення на підпис Президенту України.
-- Підписання та оприлюднення (опублікування Закону)
Законодавча процедура поділяється на види:
-- Конституційна процедура (порядок внесення змін до Конституції України)
-- Звичайна законодавча процедура, тобто порядок прийняття, внесення змін та втрати чинності відповідними нормативними актами
2. Законодавча ініціатива
Право розробляти законопроекти в Україні мають будь-які фізичні та юридичні особи, однак вносити на розгляд ВРУ можуть лише суб'єкти законодавчої ініціативи. Вони визначені у ст. 93 Конституції:
-- Президент
-- Народні депутати
-- Кабінет міністрів України
-- Національний банк.
Пропонується, щоб право законодавчої ініціативи також належало українському народу, верховному суду, генеральному прокурору, комітети ВРУ.
Щодо питань, з приводу яких суб'єкти законодавчої ініціативи можуть виступати, то відповідно до рішення КСУ від 17.05.2001 № 5-рп\2001 суб'єкти права законодавчої ініціативи можуть подавати законопроекти з будь-якого питання крім тих законопроектів, які відповідно до конституції можуть вноситися спеціально визначеними суб'єктами законодавчої ініціативи.
Виключне право на внесення проекту закону про державний бюджет має кабінет міністрів України, однак відповідно до рішення КСУ від 13.01.2009 року № 1-рп\2009 право подавати проекти законів про внесення змін до ЗУ "Про державний бюджет" можуть всі суб'єкти законодавчої ініціативи.
Законопроекти, щодо надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів вносить Президент або КМУ.
Проекти резолюцій, декларацій, звернень та заяв вносять лише народні депутати України.
Президент України відповідно до ч. 2 ст. 93 має право визначити законопроект як невідкладний у зв'язку із чим він підлягає позачерговому розгляду. Відповідно до рішення КСУ від 28.03.2001 № 2-рп\2001 визначено, що такі законопроекти підлягають терміновому включенню до порядку денного сесії та розгляду раніше інших законопроектів на всіх етапах законодавчого процесу. Право законодавчої ініціативи реалізується у формі:
-- Внесення проектів законів та постанов
-- Проектів інших актів ВРУ
-- Пропозицій до законопроектів
-- Поправок до законопроектів
Законопроекти - проекти, законів, постанов та інших актів ВРУ, що мають нормативний характер.
Проект іншого акту - проект постанов, резолюцій, декларацій, звернень та заяв, що випливають з установчих, організаційних, контрольних та інших функцій ВРУ.
Пропозиції - внесення змін до тексту законопроекту або до розміщення його структурних частин.
Поправка - внесення виправлень, уточнень та інших змін технічного характеру до тексту законопроекту.