Дані про дебіторську заборгованість (за товари, роботи, послуги) тов "Млин" за попередні три роки

Дата балансу	Сальдо дебіторської заборгова­ності за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи (грн.)			Заборгованість, що визнана без­надійною в наступному році, у складі сальдо дебіторської забор­гованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної гру­пи на кінець попереднього року
	Група 1	Група 2	Група 3	Група 1	Група 2	Група 3
1	2	3	4	5	6	7
31.12.2002	82 000	12 000	7 000	1500	600	700
31.12.2003	168 000	18 000	5 000	2 500	500	800
31.12.2004	150 000	20 000	8 000	4000	400	500
Разом	400 000	50 000	20 000	8 000	1 500	2 000

Використовуючи дані таблиці, визначимо, що коефіцієнт сумнівності група дебіторської заборгованості становить:

групи 1 8 000 : 400 000 = 0,02

групи 2 1 500 : 50 000 = 0,03

групи 3 2 000 : 10 000 = 0,1.

Виходячи з цього, величина резерву сумнівних боргів на 31 грудня 2005 року має становити:

(300 000 х 0,02) + (40 000 х 0,03) + (15 000 х 0,1) = 8 700.

З урахуванням залишку резерву сумнівних боргів слід донарахувати ще 2 300 грн. (8 700 - 6 400) з включенням до витрат грудня 2005 року.

У разі визначення величини сумнівних боргів, виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації, залишок на рахунку резерву сумнівних боргів не враховують для обчислення суми відрахування до резерву сумнівних боргів за звітний період.

ПРИКЛАД

ВАТ "Комар " визначає величину сумнівних боргів, виходячи з питомої ваги без­надійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати.

За 2005 рік чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати становить 10 000 000 грн.

Залишок резерву сумнівних боргів до складання Балансу на 31 грудня 2005 рок становить 3 000 грн.

Для визначення коефіцієнта сумнівності підприємство для спостереження обрало період за попередні три роки (табл. ).

Таблиця

Дані про дебіторську заборгованість ват "Комар" за попереднії три роки

Рік	Чистий дохід від реалізації продукції, товаварів, робіт, послуг на умовах наступної оплати	Сума дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, що визнана безнадійною
1	2	3
2002	10 000 000	8 000
2003	20 000 000	10 000
2004	25 000 000	12 000
Разом	55 000 000	30 000

Виходячи з даних таблиці, коефіцієнт сумнівної дебіторської заборгованості становить 0,0005 (30 000 : 55 000 000).

Звідси відрахування до резерву сумнівних боргів за 2005 рік дорівнюють 5000 грн (10 000 000 х 0,0005), що було відображено записом:

Дебет 944 "Сумнівні та безнадійні борги" 5 000

Кредит 38 "Резерв сумнівних боргів" 5 000.

У результаті залишок резерву сумнівних боргів на 31 грудня 2003 року буде 8 000 грн (3 000 + 5 000).

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Довгострокову дебіторська заборгованість, на яку нараховують проценти, відображають в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Теперішня вартість – дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Довгострокову дебіторську заборгованість оцінюють за дисконтовою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення, цієї заборгованості. Заборгованість за фінансовою орендою відображають в балансі орендодавця в сумі чистих інвестицій в оренду. Методологія обліку і порядок розкриття інформації у фінансовій звітності щодо оренди визначає П(С)БО 14 "Оренда".

2. Виникнення дебіторської заборгованості за товари, роботи й послуги пов’язане з розрахунками з покупцями та замовниками. Розрахунки з покупцями та замовниками відповідності до визначення відносять до товарних.

Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги). Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляють конкретну продукцію, надають послуги, виконують роботи іншим учасникам договору .

В Україні розповсюджений такий вид розрахунків, як бартерні операції. Товарообмінна (бартерна) операція - це господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачає розрахунок за продану продукцію (товари, роботи, послуги) в іншій, ніж грошова, формі, включаючи різні види погашення (заліку) взаємо заборгованості між сторонами господарської операції без проведення грошових розрахунків-тобто розрахунок між суб'єктами товарообмінної операції передбачає еквівалентний за вартістю обмін одних товарів (робіт, послуг) на інші.

Документальне оформлення господарських операцій.

Оцінка моменту, на який підприємство передає покупцеві ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар), потребує вивчення угоди між підприємством та покупцем і обставин операції, адже форми та порядок розрахунків між підприємствами визначені в господарських договорах. Це найрозповсюдженіша і важлива основа виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці.

Договір – це угода двох або більше сторін про здійснення певних дій, що встановлює взаємні права і обов'язки виконання яких забезпечується заходами державного впливу.

Договір вважають укладеним з моменту набуття ним обумовленої форми ( наприклад, простої письмової або нотаріально засвідченої). Договір може бути укладено як шляхом складання одного документу, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, які обов'язково повинні бути підписані стороною, що їх надсилає.

Укладання договору представляє собою процес, який складається з двох стадій:

1. оферта (пропозиція укласти договір);

2. акцепт (відповідь про згоду укласти договір).

Пропозиція про укладання договору може бути висловлена усно або зроблена письмово із зазначенням терміну для відповіді або без нього. Якщо оферта містить вказівку на термін для відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, яка внесла пропозицію укласти договір, одержала від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) впродовж цього терміну.

Якщо ж оферта не містить вказівок на термін і зроблена в письмовій формі, то договір вважають укладеним, коли відповідь про прийняття пропозиції одержана протягом необхідного для цього терміну.

Основними положеннями договорів, на які повинен звертати увагу головний бухгалтер є:

• термін та місце виконання зобов'язань;

• ціна договору;

• форма розрахунків.

Договір підписує особа, яка має на це право.

Якщо договір укладено не безпосередньо з директором, то необхідно ознайомитись зі змістом доручення, на підставі якого особа представляє інтереси того чи іншого підприємства.

Невід'ємною частиною договору є додатки.

Угода поставки продукції (товару) укладена між підприємством та покупцем, визначає умови переходу ризиків загибелі або пошкодження продукції (товару) і вигод, пов'язаних з правом власності на підставі ІНКОТЕРМС.

Вивчення обставин операції обумовлено тим, що в більшості випадків передача ризиків та вигод від володіння збігається з передачею юридичного права власності або з передачею у володіння покупця, наприклад, при здійсненні роздрібної торгівлі. Проте в інших випадках передача ризиків та вигод від володіння відбувається не одночасно з передачею юридичного права власності або з передачею у володіння, наприклад, реалізація товару за консигнаційними (комісійними) угодами, коли одержання доходу від певної реалізації залежить від доходу, який отримає покупець від власної реалізації цих товарів.

Облік операцій з дебіторської заборгованості здійснюють на підставі первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції. Основні первинні документи з виникнення та погашення заборгованості покупців та замовників відображені в таблиці .

Таблиця

Первинні документи по розрахунках з покупцями та замовниками

Розрахунки з вітчизняними покупцями	Розрахунки з іноземними покупцями
Виникнення заборгованості
Накладні; рахунки-фактури; рахунки; акти прийнятих робіт, послуг; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; товарні накладні	комерційні документи (рахунки-фактури – Invoice); транспортні накладні (СМR – залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, товарно - транспортна накладна, пакувальні листи); платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ; розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць
Погашення заборгованості
Виписки банку; ПКО; векселі	Виписки банку; інкасо; векселі

Всі розрахунки, які здійснюють на підставі укладених договорів, відносять до розрахунків з комерційних операцій (угод), в результаті яких партнери очікують одержати прибуток.

Для обліку товарної дебіторської заборгованості План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція до нього, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р. №291, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186 передбачають рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Рахунок 36 активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків. На ньому узагальнюють інформацію про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари виконані роботи, надані послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

За дебетом рахунку 36 відображають продажну вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизний збір та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, за кредитом - суму платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

До рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відкривають такі субрахунки: