Контрольна робота

з дисципліни «Сучасна українська мова з практикумом»

для студентів заочної форми навчання Луцького педагогічного коледжу

(напрям підготовки 6.010102 «Початкова освіта»)

Варіант 4

1. Визначте вид підрядного зв’язку у словосполученнях, поставивши питання від головного слова до залежного.

1. Думати про роботу, моя перемога, кожна вулиця, ніхто з нас.

2. Комусь іншому, побачив її, погано для нього, його спра­ва, чиясь книга.

3.Тихо навколо, сидіти разом, яскраво блискотіти, по-літ­ньому тепло.

2. У котрому рядку в усіх словосполученнях однаковий тип зв’язку залежного слова з головним (узгодження, керування, прилягання)? Аргументуйте відповідь.

1. Принести дров, нарубати дров, грубі дрова, довгі дрова, горіти в грубці, добре гріти.

2. Березові дрова, довгі дрова, дубові дрова, грубі дрова, осикові дрова, короткі дрова.

3. Ходити швидко, ходити без мети, ходити попідтинню, ходити з батьком, щодня ходити.

3. Визначте предикативні центри речень. У котрому з речень є дієслівний складений присудок, чим він виражений?

1. Для кожної людини центр землі – це те місце, де вона живе (Ю. Збанацький).

2. Двадцять років відтоді минуло (Є. Гуцало).

3. Як романтично він умів оповідати про норов лебедів і звичаї гусей (М. Рильський).

4. Стугоніла земля від розривів снарядів (А. Мокренко).

4. Визначте предикативні центри речень. У котрому реченні є іменний складений присудок, чим він виражений?

1. А сурма до бою покличе – за край свій ми станем грудьми (В. Сосюра).

2. Із-за обрію стали накочуватися хмари (О. Гончар).

3. Не вчи орла літати, а солов’я співати (Народна твор­чість).

4. Як же не любити всемогутній труд! (В. Сосюра).

5. Яким членом речення виступає підкреслене словоспо­лучення?

Три тополі в орнім полі посадили школярі (А. Малишко).

6. Котре речення неповне? Який член речення пропущено?

1. Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі, той не знає, як людині боротьба і праця милі (Леся Українка).

2. Чукчі полювали на моржів, песців і білих ведмедів, а він – на свої улюблені казки й легенди (Н.Гордієнко-Андріанова).

3. Чи знайоме вам те гостре… по­чуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (М. Коцюбинський).

7. Визначте речення з однорідними присудками, зробіть синтаксичний розбір цього речення.

1. На далекій межі небокраю Сто доріг у полях – як одна (М. Ткач).

2. Кожний ніжний рух сердечний в пісню срібну переллю, окрилю її любов’ю і стражданням запалю (О. Олесь).

3. Йдучи в широкий світ, візьму з собою пісню (Г. Кривда).

4. З жахом вдивлялись Остап з Соломією у сю картину (М. Коцюбинський).

5. Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті (М. Рильський).

8. Назвіть неузгоджені відокремлені означення, ужиті в поданому реченні.

За Россю, під високою скелею, блищав на сонці новий гарний панський млин, увесь обтесаний, обмальований, як цяцька, з покрівлею з дощок, з двома вікнами, з білими стовпами, навіть з ґанком (І. Нечуй-Левицький).

9. У котрих реченнях є дві відокремлені обставини? Зробіть синтаксичний розбір усіх речень.

1. Деякі сіли на буреломі, деякі слухали стоячи (О. Гончар).

2. Орли клекотіли, велично плаваючи понад глибокими, повними спеки міжгір’ями (О. Гончар).

3. Брянський і Черниш, схвильовані і зворушені, зіскочили з сідел і, вітаючись, подавали ковалям руки (О. Гончар).

4. А вона, зронивши сльози, ще довго сиділа, уставивши в землю свої очі (Панас Мирний).

10. Котрій схемі відповідає речення?

Його вогонь не вигас, не заглух... (Д. Павличко).

1. Означення + підмет + присудок + присудок.

2. Додаток + підмет + присудок + присудок.

3. Означення + підмет + присудок.

4. Додаток підмет + присудок.