4.2. Теорія мотивації Девіда Мак Клелланда.

З розвитком економічних відносин і удосконалюванням керування значна роль у теорії мотивації приділяється потребам більш високих рівнів. Представником цієї теорії є Девід Мак Клелланд. Згідно з його твердження структура потреб вищого рівня зводиться до трьох чинників:

прагненню до успіху,

прагненню до влади,

до визнання.

При такому твердженні успіх розцінюється не як похвала або визнання з боку колег, а як особисті досягнення в результаті активної діяльності, як готовність брати участь у прийнятті складних рішень і нести за них персональну відповідальність. Прагнення до влади повинне не тільки говорити про честолюбство, але і показувати уміння людини успішно працювати на різних рівнях управління в організаціях, а прагнення до визнання - його здатність бути неформальним лідером, мати свою власну думку і вміти переконувати оточуючих в його правильності.

Відповідно до теорії Мак Клелланда, люди, які прагнуть до влади, повинні задовольнити цю свою потребу і можуть це зробити при занятті визначених посад в організації.

Управляти такими потребами можна, готуючи працівників до переходу по ієрархії на нові посади за допомогою їхньої атестації, напрямки на курси підвищення кваліфікації і т.д. Такі люди мають широке коло спілкування і прагнуть його розширити. Їхні керівники повинні сприяти цьому.

4.3. Теорія мотивації Фредерика Герцберга.

Ця теорія з'явилася в зв'язку з необхідністю з'ясувати вплив матеріальних і нематеріальних факторів на мотивацію людини.

Фредерік Герцберг створив двохфакторну модель, яка показує задоволеність роботою.

Фактори, що впливають на задоволеність в роботі

Гігієнічні фактори

Мотивація

Політика фірми і адміністрації

Успіх

Умови роботи

Просування по службі

Заробіток

Визнання і схвалення результату

Міжособистісні відносини

Високий ступінь відповідальності

Ступінь безпосереднього

Можливість творчого і контролю за роботою ділового зростання

Перша група факторів (гігієнічні фактори) пов'язана із самовираженням особистості, її внутрішніми потребами. а також із навколишнім середовищем, в якому здійснюється сама робота. Друга група чинників мотивації пов'язана з характером і сутністю самої роботи. Керівник тут повинен пам'ятати про необхідність узагальнення змістовної частини роботи.

Гігієнічні фактори Ф. Герцберга, як видно, відповідають фізіологічним потребам, потреби в безпеці і впевненості в майбутньому.

Різниця в розглянутих теоріях наступна: на думку А. Маслоу, після мотивації робітник обов'язково починає краще працювати, на думку Ф. Герцберга, робітник почне краще працювати тільки після того, як вирішить, що мотивація неадекватна.

Таким чином, змістовні теорії мотивації базуються на дослідженні потреб і виявленні факторів, що визначають поведінку людей.

Мотивація або задоволення? Як самі працівники оцінюють різні характеристики своєї роботи.

Фактори підвищення змушують працювати більш інтенсивніше:

Хороші шанси просування по службі

Хороший заробіток

Оплата, пов'язана з результатами праці

Визнання і схвалення добре виконаної роботи

Робота, яка змушує розвивати свої здібності

Складна і важка робота

Робота, що дозволяє думати самостійно

Високий ступінь відповідальності

Робота, що вимагає творчого підходу

Фактори які роблять роботу більш привабливою:

Робота без великих напруг і стресів

Зручне розташування

На робочому місці немає шуму і будь-яких забруднень середовища

Робота з людьми, які подобаються

Хороші відносини з безпосереднім начальником

Достатня інформація про те, що взагалі відбувається на фірмі

Гнучкий темп роботи

Значні доп. пільги

Другий підхід до мотивації базується на процесуальних теоріях. Тут говориться про розподіл зусиль працівників і виборі визначеного виду поведінки для досягнення конкретних цілей. До таких теорій відносяться теорія очікувань, або модель мотивації по В. Врумом, теорія справедливості і теорія або модель Портера - Лоулера.