Міністерство освіти і науки україни

Національний авіаційний університет

Генерування та формування сигналів

Методичні рекомендації

до виконання розрахунково-графічної роботи

для студентів напряму підготовки:

8.090702 “Радіотехнічні пристрої, системи та комплекси”, 7.090703 “Апаратура радіозв’язку, радіомовлення та телебачення”, 7.100128 “Системи аеронавігаційного обслуговування”

Київ 2013

УДК 621.396.61(076.5)

ББК 3848-041я 73-5

Укладачі: О. Д. Любімов

Рецензент І.Ф. Бойко

Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету

Генерування та формування сигналів: методичні рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи / уклад.: О. Д. Любімов. – К.: НАУ, 2013. – с.

Методичні рекомендації містять матеріал з виконання розрахунково-графічної роботи:“Транзисторний каскад підсилювача потужності”. Наведені програми розрахунків вищезгаданих каскадів на мові програмування С++.

Для студентів напряму підготовки: 8.090702 “Радіо-технічні пристрої, системи та комплекси”, 7.090703 “Апаратура радіозв’язку, радіомовлення та телебачення”, 7.100128 “Системи аеронавігаційного обслуговування”.

Список предметних скорочень

ЄСКД – єдина система конструкторської документації!;

ДСТУ – державний стандарт України;

ГОСТ – государственний стандарт;

НВЧ – надвисокі частоти;

ДКМХ – декаметрові хвилі;

МХ – метрові хвилі;

КГ – кварцовий генератор;

ГКН – генератор керований напругою;

ШСП – широкосмуговий підсилювач;

БПС – буферний підсилювач сигналу;

ДВЧ – дільник високої частоти;

ГОЧ – генератор опорної напруги;

ПОЧ – поділювач опорної напруги;

ЧДФ – частотно-фазовий детектор;

ПЗКД – поділювач із змінним коефіцієнтом ділення;

ПК – пульт керування;

ТЛФ – телефонія;

ОМ – односмугова модуляція;

ТЛГ – телеграфія;

ЧМ – частотна модуляція;

АМ – амплітудна модуляція;

ППЖ – передавач пейджингово зв’зку

КІМ – кодово-імпульсна модуляція;

ЧМН – частотна модуляція;

АССЗ – аналогова система стільникового зв’язку;

ПСЗР – передавач стільникового рухомого зв’язку;

ПТЗ – передавач абонентської станції траккінгово зв’язку;

ПБТЗ – передавач базової станції траккінгового зв’язку.

Загальні методичні рекомендації

Мета розрахунково-графічної роботи – застосування теоретичних знань, отриманих в результаті вивчення курсу, для рішення конкретної інженерної задачі розробки вихідного каскаду радіопередавача із заданими характеристиками.

Задачі розрахунково-графічної роботи полягають в наступному:

• освоєння методів розрахунку структурних схем вихідних каскадів радіопередавачів;

• набуття навиків в роботі з довідковою та іншою літературою за спеціальністю;

Розрахунково-графічна робота містить в собі:

• короткі теоретичні відомості;

• розрахункову частину;

• графічну частину (креслення, формату А4 ).

Усі матеріали повинні бути оформлені у відповідності із вимогами ЄСКД та ДСТУ.

Номер варіанту на розрахунково-графічну роботу студент визначає числом, що представляє собою останні цифри номера студентського білету по табл. 1. Якщо одержане число більше 50, то від нього слід відняти число 50.

Наприклад, для номера-830527 – варіант 27 (див. табл. 1); для номера-830556 – варіант 56-50=6 (див. табл. 1). Якщо номер білета закінчується нулями, то нулі потрібно відкинути так, щоб поряд з цифрою залишався один нуль. Для номера -834000 – варіант 40-25=15 (див. табл. 1).

Нумерація сторінок починається з титульного листа.

Розділи і підрозділи повинні мати найменування (заголовки). Відстань між заголовком і наступним текстом 15мм, відстань між заголовком і наступним строчкою попереднього тексту 20мм. Розрахунку кожної величини в записці має бути пояснення. Наприклад, “розраховуємо постійну складову колекторного струму...” або “визначаємо коефіцієнт трансформації трансформатора...”.

Виклад матеріалу слід ілюструвати малюнками, графіками, таблицями, які слід пронумерувати і зробити на них посилання. Необхідно також посилатися на літературу, в якій приводиться використана методика розрахунку.

Усі ілюстрації і графіки називають рисунками. Кожен рисунок повинен мати смисловий заголовок, який пишуть знизу. Під рисунком, перед назвою, вказують його номер.

Значення усіх фізичних величин пишуться лише в міжнародній системі одиниць (СІ) у відповідності з ГОСТ 8.417 – 81.

Графічна частина розрахунково-графічної роботи повинна мати два креслення:

• структурна схема радіопередавача;

• електрична принципова схема вихідного каскаду.

Графічну частину проекту виконують на аркушах паперу формату А4 з урахуванням вимог ГОСТ 2.302-68, до масштабів креслень, ГОСТ 2.307-68 – до засобів нанесення розмірів. Схеми виконуються у відповідності до вимог ГОСТ 2.701-76 та ГОСТ 2.702-76.

Завершальним етапом виконання розрахунково-графічної роботи є його ЗАХИСТ. При захисті студенту необхідно коротко (не більше 5 хв.) доповісти про результати проектування. Зміст доповіді і послідовність викладу матеріалу наступні:

• призначення передавача і основні вимоги до нього;

• опис структурної схеми з поясненням призначення кожного блоку, починаючи з антени;

• опис електричної принципової схеми передавача з поясненням особливостей побудови транзисторного каскаду і режимів роботи електронних приладів;

• висновки

Особливість методичного підходу до розрахунку транзисторного каскаду зв’язного радіопередавача, який викладено нижче, полягає в тому, що дається алгоритм розрахунку у вигляді, знайомому з навчального курсу, потім подається цей самий розрахунок мовою програмування C++.

Для розрахунку подано не всі питання, що охоплюють сучасний курс радіопередавальних пристроїв, але лише ті, які пов’язані з потребою визначення на основі “перебору” оптимального режиму пристрою. Сюди віднесено:

• транзисторний вихідний каскад радіопередавального пристрою.

У зв’язку з тим, що початковим етапом розрахунку є вибір нелінійного активного елемента (транзистора), необхідно зробити деякі практичні зауваження:

1)тип транзистора вибирають із врахуванням заданих вихідної потужності і частоти за певними довідниками і при цьому потрібно враховувати залежність параметрів від температури, бо типові режими, що забезпечують вихідну потужність, даються за температури ;