0. 4.3. Виховання уваги.

Увага у різних людей і в різні історичні епохи може проявлятися по-різному. Люди звертають увагу на навколишнє середовище, також і в залежності, від їх становища і участі у суспільній діяльності, від їх професійної роботи, виховання, освіти, культурного рівня і віку. В роботі над самим собою необхідною умовою є робота над увагою, над вмінням направляти свою увагу куди потрібно і зосереджувати її так довго, як це необхідно. Безумовно, об'єкти, які виявляються в центрі нашої уваги, сприймаються більш ясно і чітко. Але вони потрапляють в центр уваги саме тому, що пов'язані з діяльністю людини. Діяльність свідомості сама завжди пов'язана з впливом на людину певних об'єктів оточуючого світу, які викликають в силу даних суспільних умов відома активне відношення людини до них. Увага виражається у всіх психічних діяльності . „ При визначенні уваги невірно обмежуватись лише процесом сприйняття. Увага зовсім не обмежується сприйняттям, вона відноситься і до мислення, і до пам'яті, і до уваги і до інших психічних процесів. Тому увагу треба визначати як процес динамічний, завжди пов'язаний з певною діяльністю і той, що відноситься до всієї особистості." (М. Ф. Добринін)

Завдання педагога полягає в тому, щоб досягнути активізації психічних процесів у студентів. Так як педагогічний процес пов'язаний з отриманням нових знань, то в першу чергу треба активізувати мислення студентів. Але разом з мисленням протікають і сприймання, і пам'яті, і уяви, і вольові устремління людей, які навчаються. Ця активізація психічних процесів особистості, пов'язана з певними цілями, викличе і утримує її уяву. М. Ф. Добринін пише , що „ виховання уваги і полягає в тому, щоб правильно виховати особистість, правильно організувати її діяльність."

Чи можна виховати мимовільну увагу? М. Ф. Добринін пише, що „ діяти на мимовільну увагу безпосередньо неможливо, так як вона не залежить від волі людини. Але можливий посередній вплив на неї, враховуючи причини, що викликають таку увагу."

В основному виділяють три категорії причин, які викликають і підтримують мимовільну увагу: характер зовнішнього подразника, відповідність подразника внутрішньому стану, особливо почуттям людини, її минулий досвід. Відповідно до цих причин слід і виховувати мимовільну увагу. Тут в першу чергу важливе значення має розвиток почуттів. Чим багатшими і різноманітнішими будуть відчуття і сприймання людини, тим легше привернуть її увагу самі різноманітні зовнішні подразники. Таким чином створюється підхід до виховання спостережливості. Потрібно намагатися направляти увагу людини на різноманітні речі і відношення між речами, пояснював ати ці відношення, знаходити в них все нове і нове.

Отже, перша умова виховання мимовільної уваги - це розвиток спостережливості. Друга умова - це розвиток почуттів. Чим багатші і глибина почуття людини, тим більшим вона буде цікавитись, тим легше привабити її увагу. Третя умова виховання мимовільної уваги - розвиток досвіду, розвиток знань. Чим більше у людини знань, тим легше людина зацікавиться новим. Зрозуміло, що знання слід давати поступово і в зв'язку з віком.

Найважливішим є виховання цілеспрямованої довільної уваги. Це виховання пов'язане з вихованням прагнень людини, з вихованням її особистості. Дуже важливо, відповідно з вказівками і досвідом А. С. Макаренка, виховувати вміння ставити собі більш далекі цілі в житті, в трудовій і суспільній діяльності і пов'язати їх з більш близькими цілями. Це вміння набувається поступово, і проходить становлення воно лише в юнацькому віці. Але підходити до виховання довільної уваги треба з раннього дитинства. В старшому віці велике значення має і робота над собою, самовиховання уваги.

Називаючи мимовільну увагу „ пасивною", відомий педагог і психолог К. Д. Ушинський писав: „ Всяке цікаве для дітей, читання, розповідь, сприяє розвиток писаної уваги. Але однієї пасивної уваги ще недостатньо, і навіть розвита передчасно, занадто і без сприяння активної уваги... вона може перетворитися в хворобливий стан душі, яка стає якоюсь безсильною, лінивою, потребує подразнення цікавими розповідями або цікавим читанням... не може із себе нічого самостійно викликати і проводити пасивне життя".

Називаючи довільну увагу „активною" К. Д. Ушинський пише далі: „В активній увазі не предмет вже володіє людиною, а людина предметом... Чим більше у мене влади над самим собою і над моєю увагою, тим успішніше я досягаю цілі, тобто чим більше в мені сили волі, тим більше і активної уваги. Люди розсіяні - в більшій мірі в той же час і люди слабохарактерні, з мізерною волею". Звідси великий педагог робить висновок, що потрібно користуватись і пасивною, або мимовільною, увагою у людини, але потрібно розвивати у неї і активну або довільну, увагу.

Виховання волі і уміння володіти собою, як на це вказує К. Д. Ушинський, пов'язано і з оволодінням своєї увагою, з вихованням здатності займатись не лише тим, що хочеться робити, але й тим, що не цікаво, але потрібно робити. Поступово змінюється постійний самоконтроль людини над собою, критичність і самокритичність, що потребують вже обов'язкової уваги при всякій роботі. В результаті створюється звички бути уважним.

Розвиток такої звички дуже важливий. В кінці кінців ця звичка настільки укріпляється, що стає рисою характеру. Тоді вже не потрібно зусиль, щоб бути уважним.

Таким чином, для розвитку довільної уваги яка не потребує, або майже не потребує спеціальних зусиль для її підтримання, потрібно не лише просте захоплення роботою під впливом почуття, але й розуміння значимості роботи, а також тісний зв'язок особистих інтересів з інтересами всього суспільства. Виховання уваги пов'язано з вихованням всієї особистості людини.

Частина 5. Експериментальне дослідження розподілу і переключення уваги у молодшому шкільному віці

Зважаючи на тему курсової роботи з учнями були проведена відповідна методика, що дає змогу дослідити такі властивості уваги, як розподіл і переключення.

Методика №1 («Розподіл і переключення уваги за А.В.Черемушкіною.»)

Мета: дослідження розподілу та переключення уваги.

Обладнання: аркуші паперу,ручки,таблиця з числами від 1 до 70.

Техніка проведення:на таблиці зображені числа від 1 до70 ,але ряд чисел пропущено. Необхідно протягом 4 хв. Знайти ці числа.

Інструкція: «На таблиці розміщені числа від 1 до 70,але ряд чисел пропущено. Необхідно знайти і записати ці пропущені числа. Роботу розпочинаємо від моєї команди «Розпочали» і закінчуємо по команді «Стоп». Все зрозуміло? Отже, увага. Розпочали.»

Аналіз результатів.

Знайдено 18-21 число – високий рівень;

14 – 17 чисел – достатній;

10 – 13 чисел – середній;

6 -9 чисел – нижче середнього;

0 -5 чисел – низький.

Таблиця

16	19	42	14	56	27	43
69	26	57	49	68	7	13
31	1	40	21	59	64	70
65	35	45	66	8	34	22
51	6	53	29	17	61	41
46	18	32	12	63	2	50
4	39	23	60	28	55	36

Аналіз та обробка результатів дослідження,яке було проведене 23.12.2010 року в учнів 4 класу Жовтневої спеціалізованої школи І-ІІІ ст.

Протокол дослідження учнів 4 класу Жовтневої спеціалізованої школи І-ІІІ ст..

Брали участь 22 дітей,у тому числі хлопчиків 12, дівчаток 10.

№	Вік	Стать	Рівні	Бали	Відсоток
1.	10	Ч.	нижче середнього	9б.	42%
2.	10	Ж.	нижче середнього	6б.	28%
3.	10	Ч.	нижче середнього	9б.	42%
4.	10	Ч.	нижче середнього	9б.	42%
5.	10	Ж.	середній	10б.	47%
6.	10	Ж.	нижче середнього	8б.	38%
7.	10	Ж.	низький	5б.	23%
8.	10	Ж.	нижче середнього	9б.	42%
9.	10	Ж.	нижче середнього	6б.	28%
10.	10	Ж.	нижче середнього	7б.	33%
11.	10	Ч.	нижче середнього	8б.	38%
12.	10	Ж.	середній	10б.	47%
13.	10	Ж.	середній	11б.	52%
14.	10	Ч.	нижче середнього	9б.	42%
15.	10	Ч.	середній	11б.	52%
16.	10	Ч.	нижче середнього	9б.	42%
17.	10	Ч.	нижче середнього	7б.	33%
18.	10	Ж.	нижче середнього	6б.	28%
19.	10	Ч.	нижче середнього	6б.	28%
20.	10	Ч,	середній	12б.	57%
21.	10	Ч.	нижче середнього	9б.	42%
22.	10	Ч.	середній	10б.	47%

Розподіл і переключення уваги:

Низький рівень – 1 учень (5%);

Нижче середнього – 15 учнів (68%);

Середній рівень – 6 учнів (27%);

Достатній рівень – 0 учнів (0%);

Високий – 0 учнів (0%).

Висновки

Отже, детальніше розглянувши поняття «увага», її види та властивості ми можемо сказати, що увага – це спрямованість та зосередженість психічної діяльності людини на об‘єкти та явища завнішнього світу (зовнішньо направлена увага), а також на думки, почуття та процеси, що відбуваються вскркдині у нього (внутрішньо направлена увага).

Увага не психічний процес, а форма організації свідомості та умова успішного перебігу психічних процесів та станів. Увага не має власного змісту, виявляє свою дію у звязку з відчуттями, сприйняттями, пам‘яттю, мисленням тощо.

Увага вирізняє предмет (об‘єкт) серед багатьох інших. Фізіологічно це означає, що збуджуються одні нервові центри і гальмуються інші. Діє встановлений І. П. Павлов им закон індукції нервових процесів, за яким процеси збудження, що виникають в одних ділянках мозку, спричиняючи процеси гальмування в інших ділянках.

За формою організації вирізняють колективну, групову та ідивідуальну увагу.

За своєю формою увага поділяється на внутрішню і зовнішню.

Залежно від активності людини та співвідношення зовнішніх і внутрішніх умов виникнення увагу поділяють на мимовільну, довільну й післядовільну. Ці види уваги водночас є і ступенями її розвитку у філогенезі й онтогенезі.

Властивості уваги:

1. Зосередженість - здатність сконцентруватися на одному об'єкті.

2. Стійкість - постійно в увазі один об'єкт, без відволікань.

3. Об'єм і розподіл уваги: об'єм - визначається кількістю предметів, які одночасно можуть перебувати у вашій увазі (7 предметів).

4. Переключення уваги - здатність переключення з одного предмета на інший і швидкість цієї дії.

 Мимовільна увага виникає в перші тижні життя дитини У дошкільному віці у дітей починає формуватись довільна увага. Необхідні для цього умови складаються в процесі спілкування дитини та дорослого, виконанні дитиною доручень, участі у колективних іграх. У розвитку уваги школярів спостерігаються й індивідуальні відмінності. У школярів середнього і старшого віку зростає стійкість уваги, здатність зосереджуватись на об'єктах мислено і без наочності, виробляється вміння бути уважним у несприятливих умовах, контролювати свою увагу і володіти нею; вдосконалюється вміння розподіляти та переключати увагу.

Молодший шкільний вік сприятливий для розвитку уваги.

Увага у різних людей і в різні історичні епохи може проявлятися по-різному. Люди звертають увагу на навколишнє середовище, також і в залежності, від їх становища і участі у суспільній діяльності, від їх професійної роботи, виховання, освіти, культурного рівня і віку. В роботі над самим собою необхідною умовою є робота над увагою, над вмінням направляти свою увагу куди потрібно і зосереджувати її так довго, як це необхідно. В основному виділяють три категорії причин, які викликають і підтримують мимовільну увагу: характер зовнішнього подразника, відповідність подразника внутрішньому стану, особливо почуттям людини, її минулий досвід. Відповідно до цих причин слід і виховувати мимовільну увагу. Перша умова виховання мимовільної уваги - це розвиток спостережливості. Друга умова - це розвиток почуттів. Чим багатші і глибина почуття людини, тим більшим вона буде цікавитись, тим легше привабити її увагу. Третя умова виховання мимовільної уваги - розвиток досвіду, розвиток знань. Чим більше у людини знань, тим легше людина зацікавиться новим. Зрозуміло, що знання слід давати поступово і в зв'язку з віком.

Для розвитку довільної уваги яка не потребує, або майже не потребує спеціальних зусиль для її підтримання, потрібно не лише просте захоплення роботою під впливом почуття, але й розуміння значимості роботи, а також тісний зв'язок особистих інтересів з інтересами всього суспільства. Виховання уваги пов'язано з вихованням всієї особистості людини.

При правильному виконанні завдань по розвитку пам'яті та уваги, враховуючи рекомендації психологів, учителі та батьки можуть значно покращити показники цих важливих психічних процесів у дітей молодшого шкільного віку.

Провівши дослідження ми бачимо, що переважає рівень розвитку розподілу і переключення уваги «нижче середнього» - 68%, середнього рівня досягли лише – 27%, у 5% опитуваних низький рівень за цими показниками.

Рекомендації.

При роботі з неуважними учнями велике значення має розвиток окремих властивостей уваги. Для проведення занять психолог може використати такі види завдань:

• Розвиток концентрації уваги. Основний тип вправ - коректурні завдання, в яких дитині пропонують знаходити і викреслювати певні, визначені букви в друкованому тексті. Такі вправи дозволяють дитині відчути, що означає "бути уважним", і розвивати стан внутрішнього зосередження. Ця робота повинна проводитись щоденно (по 5 хв. На день) 2-4 місяці. Рекомендується також використовувати завдання, які вимагають виділення ознак предметів і явищ (методом порівняння); вправи, які базуються на точному відтворенні якогось зразка (послідовність букв, цифр, геометричних візерунків, рухів і т.д.); завдання типу: "переплутані лінії", пошук скритих фігур.

• Збільшення об'єму уваги і короткочасної пам'яті. Вправи базуються на запам'ятовуванні числа і порядку розміщення предметів, які пред'являють а кілька секунд. Коли вправа освоюється, число предметів поступово збільшується.

• Тренування розподілу уваги. Основний принцип вправ: дитині пропонується одноразове виконання двох різнонаправлених завдань (наприклад, читання оповідання і підрахунок ударів олівця по столі; виконання коректурного завдання і прослуховування запису казки і т.п.) Після закінчення виконання вправи (через 10-15 хв) визначається ефективність виконання кожного завдання.

При правильному виконанні завдань по розвитку пам'яті та уваги, враховуючи рекомендації психологів, учителі та батьки можуть значно покращити показники цих важливих психічних процесів у дітей молодшого шкільного віку

Список літератури

1. Абдульханова К.А., Буянова И.Б., Васина Н.В. Психология и педагогика. – М., 1998.

2. Барташнікова І. А., Барташніков О. О. Розвиток уваги та навиків навчальної діяльності – Тернопіль, “Богдан”, 1998.

3. В.П.Кутішенко.Вікова та педагогічна психологія(курс лекцій):Навчальний посібник.-К.:Центр навчальної літератури,2005.-128 с.

4. Гамезо М.В., Петрова Е.А., Орлова Л.М. Возрастная и педагогическая психология / Учебное пособие для студентов всех специальностей педагогических вузов. – М., 2003

5. Загальна психологія: Підручник /.В.Скрипченко,Л.В.Долинська,З.В.Огороднійчук та ін.-К.:Либідь,2005.

6. 3имняя И. А. Педагогическая психология. - М., 2000.

7. Ительсон Л.Б. Психология обучения // Школа и производство - 2001. - № 4.

8. Климов Е.А. Основы психологии. Уч. для вузов. — М., 1997. 4-Лезер Ф. Тренировка памяти. — М., 1990.

9. Немов Р. Психология. Кн. 1, 2, 3. — М., 1998.

10. Основи психології / За ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. — К., 1995

11. Практическая психология / Под ред. М. К. Тутушкиной. — С.-Пб., 1998.

12. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. – Т.1. – М., 1989.