Залежність величини м’язового скорочення від сили і частоти подразнень
1.Одиночне скорочення- спостерігається у відповідь на одиничний стимул чи на їх серію, якщо інтервал між подразниками більший чи рівний тривалості одиночного м'язового скорочення. Виділяють такі періоди одиночного м'язового скорочення:
-
латентий період (1) - інтервал часу від
дії подразника (П) до початку скорочення;
- період скорочення (2) - під час цього періоду довжина м'яза зменшується;
- період розслаблення (3) — під час цього періоду м'яз розслаблюється, його довжина збільшується до вихідного рівня.
2. Тетанічне - спостерігається в умовах сумації одиночних м'язових скорочень (одне скорочення накладається на інше). Така сумація можлива, якщо м'яз подразнюється серією стимулів і кожен наступний стимул діє тоді, коли попереднє одиночне скорочення ще не закінчилось (тобто, інтервал між стимулами має бути меншим тривалості одиночного м'язового скорочення).
Види тетанічних скорочень:
Зубчастий тетанус - виникає на базі одиночних скорочень, якщо кожен наступний стимул
Гладкий тетанус - виникає на базі одиночних скорочень, якщо кожен наступний стимул попадає на період скорочення.
Стрілочками показано момент дії подразника на м’язове волокно.
Основні функції скелетних м’язів
Скорочення,завдяки чому відбувається переміщення тіла в просторі, забезпечується певна поза тіла;
рецепторна функція, бо в м’язах і сухожилках є багато рецепторів – пропріорецептори, хемо - , термо -;
мімічні м’язи проявляють емоціональний стан людини;
м’язи є депо води і солей, тому приймають участь в регуляції водно – сольового обміну в організмі;
в м’язах утворюється теплова енергія, тому приймають участь в терморегуляції;
в м’язовій тканині відбувається синтез глікогена.
Фізіологія та властивості гладеньких м 'язів
.
Структурною одиницею їх є м'язова клітина (міоцит). Міозит веретеноподібної форми, розмір 20-400мкм. Між собою клітини з'єднані колагеном. Скорочувальний апарат складається з міофібрил, що містить переважно актин.
З фізіологічної точки зору міоцити поділяють на:
а) поодинокі: локалізовані у структурах ока (радужка, війкові м'язи,
артеріоли сім'яних протоків, навколо волосяних цибулин);
б) об'єднані у функціональний синцитій: мембрани клітин місцями
прилягають одна до одної, утворюючи вставні диски. ПД через нексуси поширюється від однієї м'язової клітини на іншу. Завдяки цьому окремі клітини утворюють функціональний синцитій.
До гладких м'язів належать м'язи внутрішніх органів, кровоносних судин.
Фізіологічні властивості гладеньких м’язів відрізняються від властивостей скелетних м'язів тим, що вони менш збудливі.
Збудження по гладких м'язах проводиться повільніше, ніж по скелетних. їх скорочення розвивається також повільніше і зберігається протягом тривалого часу.
Для того, щоб викликати збудження гладкого м'яза, необхідно діяти подразником більшої сили.
Характерною особливістю гладких м'язів є їх здатність до спонтанної автоматичної діяльності, тобто здатність скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають в них самих. Спонтанні скорочення спостерігаються при дослідженні гладких м'язів шлунка, кишок, нирок, жовчного міхура. Якщо денервовані стрічки цих органів помістити в теплий розчин Рінгера, насичений киснем, вони здатні тривалий час автоматично скорочуватись.
Гладкі м'язи за своєю будовою є функціональним синцитієм, тобто збудження з однієї м'язової клітини може вільно переходити на іншу. Це пояснює залучення в процес збудження і скорочення усього м'яза, якщо навіть нервовий імпульс надійшов до незначної кількості м'язових волокон.
Скорочення гладких м'язів відбуваються повільніше і триваліше, латентний період у них значно довший. Гладкі м'язи здатні приходити в стан тривалого скорочення при дуже незначних затратах енергії в результаті чого вони не втомлюються. Ці скорочення називаються тонічними. Деякі м'язи протягом усього життя людини знаходяться у тонусі ( гладкі м'язи судин).
Гладкій мускулатурі притаманні пластичність і здатність до розтягування. Ці властивості мають значення для нормального функціонування порожнистих органів. Наприклад, завдяки пластичності гладких м'язів, тиск у порожнині сечового міхура майже не змінюється, не залежно від ступеня його наповнення.
Характерною особливістю гладких м'язів є їх висока чутливість до хімічних подразників медіаторної природи : адреналіну, ацетилхоліну, гістаміну, серотоніну, брадикініну.
На відміну від скорочень скелетних м'язів, скорочення гладких м'язів є мимовільними. Гладкі м'язи іннервуються вегетативними нервами.
Від фізіологічних властивостей гладких м'язів залежать функції внутрішніх органів, а саме моторна функція травного тракту, сечостатевої та судинної систем.