2.2 Розрахунок обсягу перевалки за прямим варіантом з залізничного транспорту на автомобільний

Розглядається пункт взаємодії автомобільного та залізничного транспорту як одноканальний пункт взаємодії. Залізничний транспорт доставляє вантаж на пункт взаємодії, автомобільний вивозить. Добовий вантажопотік становить Q, т. тарно-штучних вантажів. В одній разової подачі вантажу залізничним транспортом Q_B = 250 т (4 вагони по 62,5 т. вантажів), з боку автотранспорту застосовані автомобілі з вантажопідйомністю q = 5 тонн. Вхідний потік подач вагонів і автомобілів описується законом Пуассона. Тривалість роботи залізничного транспорту та пункту взаємодії Т = 24 год. на добу, автомобільного Т_А = 14 год. Імовірність безвідмовної роботи вантажно-розвантажувальних механізмів (ВРМ) Р_М = 0,9, а імовірність того, що немає потреби у розвантаженні вантажу на склад для виконання технологічних операцій Р_С = 0,9. Обсяг сортування вантажу на складі _С = 3 % вантажопотоку, що проходить через склад.

Завдання. Визначити обсяг перевалки тарно-штучних вантажів за прямим варіантом з залізничного транспорту на автомобільний, а також розрахунковий обсяг переробки в пункті, якщо відомо, що добовий вантажопотік Q = 1100 +10 №, т. Переробна здатність ВРМ перевантаження: за прямим варіантом складає П_1-3 = 65 +0,5 №, т / рік, при розвантаженні вантажу з вагона на склад - П_1-2 = 70 +0,5 №, т / рік і при завантаженні вантажу зі складу на автомобіль - П_2-3 = 55 + 0,5 №, т / рік, де № визначає індивідуальний номер варіанта роботи студента.

Приклад. Методика виконання роботи подана для умов: Q =1000 т. = 1 тис.т; П_1-3 = 60 т/год, П_1-2 = 65 т/год, П_2-3 =50 т/год.

У зв'язку з тим, що автотранспорт працює тільки протягом двох змін, необхідно спочатку встановити обсяг перевалки з залізничного транспорту на автомобільний за цей період.

Переробна спроможність вантажного фронту (ділянки вантажного двору, де безпосередньо завантажують і розвантажують вагони і автомобілі) - це найбільша кількість тонн вантажу або вагонів, яке може бути вивантажено (завантажено). Переробна спроможність вантажного фронту по зв'язках 1-3, 1-2, 2-3 відповідно до потокового графу (рис. 2.1) також розраховується з урахуванням тривалості періоду роботи автомобільного транспорту:

П'_1-3 = П_1-3 Т_А =60 14 = 840 т = 0,84 тис.т; (6)

П'_1-2= П_1-2 Т_А =65 14= 910 т = 0,91 тис.т;

П₂'_-3 = П_2-3 Т_А=50 14= 700 т. = 0,7 тис.т.

Рис. 2.1 Потоковий граф перевантаження із залізничного транспорту на автомобільний: 1 – залізничний транспорт, 2 – склад, 3 – автомобільний транспорт

Маса вантажу, яка надійде на вантажний фронт за час Т_А

Q'=Q T_A /T = 1 14:24 = 0,583 тис. т. (7)

Кількість вантажу, що перевантажується за схемою вагон - автомобіль, може бути визначено за формулою

Q_1-3 = η′ Q′, (8)

де η′ – частка вантажу, що переробляеться за схемою вагон - автомобіль за

час T_А.

Частка вантажу, що перевантажується по прямому варіанту за час роботи

автотранспорту, може бути визначена за формулою:

η′ = ( - В – )/ 2А = (0,485 - )/( - 2 0,006) = 0,83, (9)

де А, В и С – коефіцієнти, значення яких визначаються наступним чином:

А = Р Q (П′_1-2 П′_2-3 – П′_1-3 П′_2-3 – П′_1-3 П′_1-2 + (П′_1-3)²) = 0,614 1 (0,91 0,7 - 0,84 0,7 - 0,84 0,91 + 0,84²) = - 0,006; (10)

В = Р Q (П′_1-3 П′_2-3 + П′_1-3 П′_1-2 – 2(П′_1-3)²) – (П′_1-3)² П′_1-2 П′_2-3 = 0,614 1 (0,84 0,7 +0,84 0,91 - 2 0,84²) - 0,84² 0,91 0,7 = - 0,485; (11)

С = РQ (П′_1-3)² = 0,614 1 0,84² = 0,433 (12)

В окремому випадку, коли А = 0, частка вантажу, що перевантажується за

прямим варіантом з вагонів в автомобілі за час роботи автотранспорту, буде визначатися таким чином:

η′ = (Р Q) / (П′_1-2 П′_1-3) . (13)

Значення коефіцієнта Р, що входить до формул (10) - (13), визначається таким чином:

P = (1 – P⁰_В )(1 – P⁰_А ) P_С Pм П′_1-3 =(1 - 0,097) (1 - 0) 0,9 0,9 0,84=0,614, (14)

де P⁰_В , P⁰_А – ймовірність того, що за час T_А на вантажний фронт не

прибуде відповідно, жодного вагона або автомобіля . Для пуассонівського вхідного потоку, який характеризується середньою інтенсивністю потоку подачі вагонів і автомобілів, ймовірність того, що за час T_А на вантажний фронт не прибуде жодного вагона або автомобіля, відповідно будуть визначатися за формулами:

P_В⁰ = e^−λ_В ^T_А =e^{−0,167 14} = 0,097 (15)

P⁰_А = e^−λ_А ^T_А =e^{−14,3 14} 0. (16)

Середня інтенсивність потоку подач вагонів

подач/год. (17)

Середня інтенсивність потоку автомобилів

авт./год. (18)

Таким чином відповідно рівнянню (13), за прямим варіантом буде перевантажено

т. (19)

Частка вантажу, перевантажена з вагонів у автомобілі за прямим варіантом:

= 484 : 1000 = 0,484. (20)

Розрахунковий обсяг вантажопереробки вантажного фронту в пункті взаємодії залізничного та автомобільного транспорту

Qп = Q (η + (1 – η) Kп + (1 – η) _С) = 1000( 0,484 + (1 - 0,484)2 + (1 - 0,484)0,03) = 1531 т., (21)

де Qп – розрахунковий обсяг вантажопереробки, т;

K_П - кількість повторних переробок вантажу при перевантаженні його

через склад (у даному прикладі Кп = 2);

_С – коефіцієнт, що враховує додатковий обсяг переробки вантажів, викликаний сортуванням, зважуванням та іншими операціями з вантажем на складі (за умовою завдання _С= 3 %) .

Додаток А

Таблиця 1 - Варіанти завдання: технічна характеристика комбайна та агротехнічні умови роботи ЗТК

№ варіанту	Марка зернозбирального комбайна	Країна виробник	Технічна характеристика комбайна			Агротехнічні умови
			Продукт. за год. основного часу WKP, т/год.	Продукт вивант. шнека WШК, т/год.	Міст кість бункера , м3	Площадь поля, S, га	Урожайність, U т/га	Віддаль перевезень зерна, lij, км	Середня технічна швидкість АТЗ, vТ , км/год
1	Скиф - 330	Україна	20	200	10	2600	5,5	12	25
2	Вектор 410	Росія	10	135	6	1650	4	10	24
3	Акрос 530	Росія	14	150	9	1750	5	20	26
4	Джон-Дір 9500	США	17,6	160	11,0	2350	6	18	25
5	Кейс 2166	США	17	170	10,0	2500	6,5	12	24
6	Клас Мега 204	ФРН	15,5	150	10	2100	4	14	26
7	Джон-Дір STS	США	17	170	11	2300	5	12	25
8	СК-5М-1 Нива	Росія	7,2	80	3,0	1300	6	6	24
9	Дон- 1500	Росія	11,5	110	6	1900	6,5	12	26
10	КЗС-812	Беларусь	12	130	5,5	1980	5,5	10	25
11	Скиф - 290	Україна	17	170	8,5	2200	4	16	24
12	Джон-Дір 9600	США	13,6	150	11,0	1930	5	18	26
13	Кейс 2166	США	17	170	10,0	2250	6	12	25
14	Клас Мега 204	ФРН	15,5	150	10	2150	6,5	14	24
15	Джон-Дір STS	США	17	170	11	2580	4	12	26
16	Нью Холенд ТС	Голланд	14	170	6	1800	5	8	25
17	Дон- 1500	Росія	11,5	110	6	1850	6	12	24
18	СК-5А Нива	Росія	5	80	3,0	1200	6,5	6	26
19	Палессе GS16	Беларусь	24	210	10	2600	5,5	16	25
20	КЗС-1218	Беларусь	18	160	8	2400	4	12	24
21	Кейс 2166	США	17	170	10,0	2700	5	12	26
22	Клас Мега 204	ФРН	15,5	150	10	2600	6	14	25
23	Джон-Дір СTS	США	17	170	11	2500	6,5	12	24
24	СК-5М-1 Нива	Росія	7,2	80	3,0	1300	4	6	26
25	Дон- 1500	Росія	11,5	110	6	1950	5	12	25
26	КЗС-812	Беларусь	12	130	5,5	2080	6	10	24
27	Скиф - 290	Україна	17	195	8,5	2300	6,5	16	26
28	Джон-Дір 9500	США	13,6	160	11,0	1990	5,5	18	25
29	Кейс 2166	США	17	170	10,0	2450	4	12	24
30	Клас Мега 204	ФРН	15,5	150	10	2350	5	14	26

Таблиця 2. - Результати експериментальних спостережень величини t_Ц, год. для розрахунків по варіантах

Варіанти	Характеристики	Значення характеристик
1	Середини інтервалу, ti	0,38	0,39	0,40	0,41	0,42	0,43	0,44
	Кількість значень в інтервалі, ni	4	7	10	14	9	6	3
2	Середини інтервалу, ti	0,45	0,46	0,47	0,48	0,50	0,51	0,52
	Кількість значень в інтервалі, ni	3	7	8	12	9	5	3
3	Середини інтервалу, ti	0,48	0,49	0,50	0,51	0,52	0,53	0,54
	Кількість значень в інтервалі, ni	2	6	7	11	8	4	2
4	Середини інтервалу, ti	0,60	0,61	0,62	0,63	0,64	0,65	0,66
	Кількість значень в інтервалі, ni	1	5	6	10	7	3	2
5	Середини інтервалу, ti	0,44	0,45	0,46	0,47	0,48	0,49	0,50
	Кількість значень в інтервалі, ni	4	7	10	14	9	6	3
6	Середини інтервалу, ti	0,50	0,51	0,52	0,53	0,54	0,55	0,56
	Кількість значень в інтервалі, ni	1	5	6	10	7	3	2
7	Середини інтервалу, ti	0,52	0,53	0,54	0,55	0,56	0,57	0,58
	Кількість значень в інтервалі, ni	4	7	10	14	9	6	3
8	Середини інтервалу, ti	0,31	0,32	0,33	0,34	0,35	0,36	0,37
	Кількість значень в інтервалі, ni	2	6	7	11	8	4	2
9	Середини інтервалу, ti	0,39	0,40	0,41	0,42	0,43	0,44	0,45
	Кількість значень в інтервалі, ni	3	7	8	12	9	5	3
10	Середини інтервалу, ti	0,34	0,35	0,36	0,37	0,38	0,39	0,40
	Кількість значень в інтервалі, ni	1	5	6	10	7	3	2
11	Середини інтервалу, ti	0,38	0,39	0,40	0,41	0,42	0,43	0,44
	Кількість значень в інтервалі, ni	4	7	10	14	9	6	3
12	Середини інтервалу, ti	0,62	0,63	0,64	0,65	0,66	0,67	0,68
	Кількість значень в інтервалі, ni	2	6	7	11	8	4	2
13	Середини інтервалу, ti	0,44	0,45	0,46	0,47	0,48	0,49	0,50
	Кількість значень в інтервалі, ni	4	7	10	14	9	6	3
14	Середини інтервалу, ti	0,49	0,50	0,51	0,52	0,53	0,54	0,55
	Кількість значень в інтервалі, ni	3	7	8	10	9	5	3
15	Середини інтервалу, ti	0,50	0,51	0,52	0,53	0,54	0,55	0,56
	Кількість значень в інтервалі, ni	3	7	8	12	9	5	3
16	Середини інтервалу, ti	0,31	0,32	0,33	0,34	0,35	0,36	0,37
	Кількість значень в інтервалі, ni	1	5	6	10	7	3	2
17	Середини інтервалу, ti	0,39	0,40	0,41	0,42	0,43	0,44	0,45
	Кількість значень в інтервалі, ni	4	7	10	14	9	6	3
18	Середини інтервалу, ti	0,45	0,46	0,47	0,48	0,49	0,50	0,51
	Кількість значень в інтервалі, ni	2	6	7	11	8	4	2
19	Середини інтервалу, ti	0,30	0,31	0,32	0,33	0,34	0,35	0,36
	Кількість значень в інтервалі, ni	3	7	8	12	9	5	3
20	Середини інтервалу, ti	0,62	0,63	0,64	0,65	0,66	0,67	0,68
	Кількість значень в інтервалі, ni	1	5	6	10	7	3	2

Додаток Б

Таблиця 1. - Данні індивідуального завдання для виконання роботи за підрозділом 2.1

Кількість транспортних одиниць, які поступають в пункт взаємодії за добу n, од.	Частка транспорту в потоці		Собівартість 1 год простою, грн			Середня тривалість обслуговув 1 трансп одиниці tоб, год
	вагонів	автомобілів	вагона Св	автомобіля Са	ВРМ СМ
90+№	0,15 -0,01№	0,85 + 0,01№	4+0,1№	0,8+0,1№	7+ 0,1№	0,3+0,01№

Примітка:

№ - індивідуальний номер завдання студента відповідно журнального списку

ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Розрахунково-пояснювальна записка (РПЗ) виконується на аркушах формату А4.

Першим аркушем розрахунково-пояснювальної записки є титульний аркуш (додаток А), другим — завдання на виконання курсового проекту.

Записка повинна бути чітко написана чорнилами чорного кольору або надрукована. В разі комп'ютерного набору використовують шрифти текстового редактора Word (розмір 14 пунктів, міжрядковий інтервал - 1,5).

Текст РПЗ необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий — не менше З0 мм, правий — не менше 10 мм, верхній — не менше 20 мм, нижній —• не менше 20 мм.

Вписувати в текст РПЗ окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом або пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання проекту можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою(коректором) і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка).Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок проекту і розміщують, як правило, в додатках.

Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин розрахунково-пояснювальної записки «ЗМІСТ». «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. У кінці заголовка пункту ставиться крапка. Підкреслення заголовка і перенесення частини слова в заголовках не допускаються.

Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 1 інтервалу. Кожну структурну частину пояснювальної записки треба починати з нової сторінки.