
- •Додаток а
- •Лабораторна робота № 1 дослідження лінійного розгалуженого електричного кола постійного струму Мета роботи
- •1 Основні теоретичні відомості
- •2 Опис лабораторної установки
- •3 Програма роботи
- •4 Опрацювання результатів дослідів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 вимірювання потужності в колах постійного та однофазного змінного струмів
- •1.1 Основні теоретичні відомості
- •1.1.1 Вимірювання потужності з допомогою амперметра, вольтметра та ватметра
- •1.1.2 Лічильники електричної енергії
- •2 Програма роботи
- •Опрацювання результатів дослідів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3
- •Дослідження лінійного нерозгалуженого
- •Електричного кола синусоїдного струму
- •Мета роботи
- •1 Основні теоретичні відомості
- •3 Програма роботи
- •4 Опрацювання результатів дослідів
- •5 Формули для обробки експериментальних даних
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 дослідження лінійного розгалуженого електричного кола синусоїдного струму Мета роботи
- •1 Основні теоретичні відомості
- •2 Опис лабораторної установки
- •3 Програма роботи
- •4 Опрацювання результатів дослідів
- •5 Контрольні запитання
- •6 Основні формули для проведення обчислень згідно даних досліджень (таблиця 4.1):
- •Лабораторна робота № 5
- •1 Основні теоретичні відомості
- •2 Опис лабораторної установки
- •3 Програма роботи
- •4 Опрацювання результатів дослідів
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 дослідження трифазного електричного кола при 3’єднанні споживачів трикутником
- •1 Основні теоретичні відомості
- •Споживачі з точками а-b, b-с, с-а – фазними (рисунок 6.1) .
- •2 Опис лабораторної установки
- •3 Програма роботи
- •4 Опрацювання результатів дослідів
- •5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 вимірювання потужності в трифазних колах
- •Основні теоретичні відомості
- •2 Програма роботи
- •3 Опрацювання результатів дослідів
- •Контрольні запитання
- •2 Програма роботи
- •Опрацювання результатів дослідів
- •Мілих в.І. Електротехніка та електромеханіка: Навчальний посібник. –к.: Каравела, 2006. – 376с.
- •7 Паначевний б.І., Свергун ю.Ф. Загальна електротехніка: Підручник. – 2-е вид. –к.: Каравела, 2007. – 296с.
4 Опрацювання результатів дослідів
4.1 За результатами досліджень (див. п. 3.2) провести обчислення величин, вказаних в таблиці 1.1 та переконатися у справедливості законів Кірхгофа та принципу накладання.
4.2 За результатами досліджень, згідно п. 3.3 та проведених відповідних розрахунків, переконатися у справедливості теореми про еквівалентний генератор.
Зробити висновки з проведеної роботи.
Контрольні запитання
5.1 Сформулюйте закон Ома.
5.2 Сформулюйте перший і другий закони Кірхгофа і запишіть відповідні рівняння законів Кірхгофа.
5.3 Сформулюйте принцип накладання.
5.4 Сформулюйте теорему про еквівалентний генератор.
5.5 Як визначити параметри еквівалентного генератора?
Лабораторна робота № 2 вимірювання потужності в колах постійного та однофазного змінного струмів
Мета роботи
Ознайомитися з методикою для вимірювання потужності у колах постійного та однофазного змінного струму.
1.1 Основні теоретичні відомості
1.1.1 Вимірювання потужності з допомогою амперметра, вольтметра та ватметра
Потужність та енергія є основними характеристиками більшості фізичних об'єктів, процесів та явищ. У сучасній практиці доводиться вимірювати потужності від часток вата (потужність сигналів мобільних телефонів) до десятків гігават (потужність сучасних електричних станцій) в широкому діапазоні частот – від нуля (постійний струм) до 10 9 Гц і більше.
Потужність в електричному колі постійного струму можна визначити за формулами:
P = UI, або Р = I 2R,
де І – струм у колі;
U – напруга на резисторі R.
Потужність можна визначити непрямим методом за допомогою амперметра PA й вольтметра PV. На рисунку 2.1 показано дві можливі схеми вмикання приладів для вимірювання потужності.
Струм ІА (рисунок 2.1.а), згідно першого закону Кірхгофа:
ІА = ІV + ІН.
Потужність, яку споживає електричне коло, визначається за формулою:
P = U (І H +IV) = UI H +UIV = P H + PV,
де РH – потужність навантаження;
PV – потужність, що споживається вольтметром.
Рисунок 2.1 – Електрична схема для вимірювання потужності за допомогою амперметра й вольтметра при малих а) і великих б) опорах навантаження
Значення потужності, визначене за показами вольтметра й амперметра, згідно приведеної на рисунку 2.1,а електричної схеми, перевищує РH на величину PV і виражається відносною похибкою:
де RH – опір навантаження;
RV – опір обмотки вольтметра.
В електричному колі, схема якого приведена на рисунку 2.1,б, вольтметр вимірює суму напруг на амперметрі та навантаженні:
UV = UА + UH.
Потужність, яку споживає електричне коло:
,
де RА – опір обмотки амперметра;
PА – потужність, що споживається обмоткою амперметра.
Відповідно для даної електричної схеми відносна похибка вимірювання:
Для вимірювань з меншою похибкою можна використати цифрові прилади. В такому випадку відпадає потреба враховувати потужність споживання приладів, оскільки вона незначна.
Пряме вимірювання потужності здійснюється ватметром PW, схеми вмикання якого зображені на рисунку 2.2,а,б.
Рисунок 2.2 – Електричні схеми для вимірювання потужності
за допомогою ватметра при малих а)
і великих б) опорах навантаження
Вимірювання потужності повинно супроводжуватися одночасним контролем значень напруги та струму. Саме тому, метод амперметра і вольтметра на практиці практично не застосовується.
Результат вимірювань потужності визначається за показами ватметра:
де C РW – ціна поділки ватметра;
п – кількість поділок, на які відхилиться вказівник.
Ціна поділки ватметра визначається за формулою:
де UН, ІН – відповідно номінальні значення напруги і струму приладу;
N – кількість поділок шкали приладу вимірювання.
У ватметрах електродинамічної системи нерухома струмова обмотка з невеликим числом витків вмикається в коло послідовно, а рухома – паралельно до тієї ділянки, в якій вимірюють споживану потужність (обмотка напруги). Щоб вказівник ватметра відхилявся у потрібному напрямі, необхідно дотримуватися правила вмикання приладу: електрична енергія має подаватися на генераторні затискачі приладу, які позначаються «*» (І *– генераторний затискач струмової обмотки ватметра, а U*– генераторний затискач обмотка напруги).
Ватметри вимірюють потужність, яку споживають досліджуваний об’єкт та вимірювальні прилади. Зокрема, для електричної схеми приведеної на рисунку 2.2, б покази ватметра:
= PН
+ P
V
+ PUW,
а похибка вимірювання визначається за формулою:
де РV та РUW – втрати потужності в обмотках вольтметра і ватметра.
На практиці (в залежності від значення опору) для врахування споживання потужності приладами користуються схемою, приведеною на рисунку 2.2,а, оскільки опір обмотки вольтметра та опір кола напруги ватметра задаються для цих приладів з похибкою, яка не перевищує їх клас точності.
Для вимірювання потужності в колах постійного струму і змінного струму частотою 50÷1000 Гц використовуються переважно електродинамічні та феродинамічні ватметри. Промисловість випускає ватметри для вимірювань потужності в колах постійного і змінного струмів класів точності 0,1÷ 2,5.