§ 84. Відокремлені обставини

Відокремлюються уточнювальні обставини, про що вже йшлося раніше.

Відокремлюються обставини, виражені дієприслівниковими зворотами й одиничними дієприслівниками: На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню (М.Стельмах).

Коли перед дієприслівниковим зворотом чи дієприслівником стоїть сполучник, то у вимові пауза робиться перед сполучником, але на письмі коми все одно ставляться так, щоб виділити з обох боків тільки відокремлену обставину: Не може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить, бо, хтівши догодить обом, він стане злу рабом! (І.Франко). І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки? (Т.Шевченко).

Не відокремлюються одиничні дієприслівники, якщо вони вказують тільки на спосіб дії і стоять після присудка. Такі дієприслівники звичайно виражають основну дію в реченні: Я був молодий, здоровий і міг працювати не втомлюючись (О.Довженко). Бійці сиділи деякий час задумавшись (О.Гончар). У першому реченні основна думка — я не втомлювався, в другому — бійці задумались.

Відокремлюються обставини допустовості з прийменником незважаючи на, а також (але необов’язково) з прийменниками всупереч, наперекір, попри, при: Коли Леся вийшла, Сергієві, незважаючи на веселий вечір, стало журно (В.Козаченко). Я, всупереч погрозам і прогнозам, живу, живу, землі своєї син! (М.Лубківський).

Іноді, за бажанням автора, можуть відокремлюватися поширені обставини з прийменниками залежно від, за наявності, за відсутністю, за браком, на випадок, у зв’язку з, завдяки, внаслідок, згідно з, відповідно до, подібно до, на відміну від тощо. Такі обставини вимовляються з видільною інтонацією: Атоми металів, на відміну від атомів кисню, не зв’язані в молекули. Подібно до вугілля, сірки, фосфору й заліза, з киснем сполучається більшість неметалів і металів.

301. І. Прочитайте текст, знайдіть відокремлені обставини, встановіть їхні межі і визначте, якими обставинами вони виступають.

Тимко взявся за косу і вже хотів шаркнути нею по траві, але потім озирнувся, щоб глянути ще раз, чи вже далеко відійшла Орися. І коли він побачив її, щупленьку, босоногу, одиноку і нещасну на цьому світі, беззахисну й довірливу, як голубка, в своїй любові, то перший раз у житті відчув, як з хвилюючим болем застукотіло його серце і щось ласкаве, тепле, як ті світлі сльози, що він їх змив поцілунком з личка коханої, покотилося йому в душу, і кров забухала швидше, груди задихали вільніше, і, розтираючи рукою м’який гарячий клубок, що підступив до горла, Тимко подумав, що він тепер не одинокий і що йому є для кого жити на світі…

Він косив повагом, раз за разом махаючи косою і майже не відчуваючи її в руках, така вона була легка…

Але одного разу на повному розгоні він зупинив косу і, кинувши її на землю, присів навпочіпки і обережно, лагідно розгорнув пальцями густий кущик трави: у зеленому затишному храмі, вся переплетена золотими нитями сонця, на високому гінкому стебельці росла лугова цариця — ромашка. Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюсточках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря стальної голки, росичкою. Тимко знав, що по-народному цю квіточку називають невісточкою, і те, що вона така прекрасна, і те, що її так звати, зачарувало його, і він, присівши, дивився на неї, не зводячи очей, усміхаючись, як до гарненького маляти… Він так і залишив квітку разом із густим кущиком трави в її зеленому храмі і, обережно обкосивши, пішов далі (Григорій Тютюнник).

ІІ. Запишіть текст під диктовку, написане уважно звірте з надрукованим, особливо придивляючись до розділових знаків, помилки, якщо вони трапляться, виправте і з’ясуйте їх.

302*. Перепишіть речення, відокремлені обставини виділіть комами.

1. За часом зоряним жили ми і живем речовиною зоряною ставши та зоряної вічності надбавши минущі ми, у неминущу землю йдем. 2. Ополудні у липні гайда з дому, ополудні у липні що нам дім: сьогодні в старовинне свято грому так, як колись, ударив з неба грім. 3. Комбайн здолавши хлібну загінку сягнув серпневого обрію — і перебравшись із поля на загінку Чумацького Шляху підбирає й молотить стародавній космічний валок. 4. Веслує літо в хмарну обологу по заводях просмоленим човном, і натомивши у мандрівці ноги лягає день спочити за горбом. 5. Здираючи до крові босі ноги і навіть в сні не відаючи сну орем душі́ своєї перелоги, орем душі́ своєї цілину. 6. Птахи в піднебессі помирають, і померши птахи ще летять, і померши крилами ще мають, і померши крилами горять. 7. Весна така, як є. Така, як є. І душу світову свою відкривши весна цю душу людям віддає (З тв. Є.Гуцала).

303*. Зробіть повний синтаксичний розбір поданих речень, користуючись цифровими кодами (відокремлені обставини характеризуйте як один член речення). Перевірте себе за відповідями наприкінці підручника.

1. Я, зупинившись, стежу із веранди, як час на кроні яблуні лежить (Є.Гуцало). 2. То не іній, то ледве примітні білі голенькі хлоп’ята злітали з гілок, і кожне, вхопивши за руку сніжинку, почало біля сніжинок крутитися та гопака вибивати (Панас Мирний). 3. Спала природа, а з неба мірошник, руки простягши над нею, сіяв крізь хмари муку (О.Олесь).

Запитання для узагальнення вивченого

1. Чим відрізняється уточнювальний член речення від звичайного?

2. Якими словами можуть вводитися уточнювальні члени в речення?

3. Коли узгоджені означення не відокремлюється?

4. За яких умов можуть відокремлюватися неузгоджені означення?

5. Коли відокремлюються прикладки? Які додаткові умови відокремлення прикладок порівняно з відокремленням узгоджених означень?

6. Коли обставина, виражена дієприслівником, не відокремлюється?

7. З якими словами обставини можуть відокремлюватися і не відокремлюватися?