
- •§ 1. Рідна мова
- •§ 2. Держава і мова
- •Мова як засіб спілкування
- •§ 3. Системний характер мови
- •§ 4. Текст, його компоненти
- •Проголошення незалежності України
- •§ 5. Побудова тексту
- •§ 6. Стилістика тексту
- •§ 7. Риторика
- •§ 8. Засоби практичної риторики
- •§ 9. Культура мовлення і мовний етикет
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •Лексика
- •§ 10. Загальне поняття про лексику. Словники
- •§ 11. Слово і його лексичне значення
- •§ 12. Однозначні і багатозначні слова
- •§ 13. Пряме і переносне значення слова
- •§ 14. Стилістично забарвлена лексика
- •§ 15. Вузьковживана лексика. Застарілі слова й неологізми
- •§ 16. Омоніми й пароніми
- •§ 17. Синоніми й перифрази
- •§ 18. Антоніми
- •§ 19. Фразеологізми. Крилаті слова
- •§ 20. Фразеологічні вирази
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •Фонетика, орфоепія, правопис
- •§ 21. Звуки і фонеми
- •§ 22. Букви. Правопис
- •§ 23. Орфоепія
- •§ 24. Вимова і правопис сонорних, дзвінких та глухих приголосних
- •§ 25. М’які і тверді приголосні. М’який знак і апостроф
- •§ 26. Подовження приголосних і подвоєння букв
- •§ 27. Зміни приголосних
- •§ 28. Вимова й правопис голосних е та и
- •§ 29. Написання і та и в незапозичених словах
- •Правопис іншомовних слів
- •§ 30. Основні ознаки запозичених слів
- •§ 31. Вживання м’якого знака й апострофа та подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 32. Написання и та і в іншомовних словах
- •§ 33. Написання и та і, е та є в російських власних назвах
- •Милозвучність мови
- •§ 34. Основні засоби милозвучності української мови
- •§ 35. Чергування у — в, і — й як засіб милозвучності мови
- •Будова слова і словотвір
- •§ 36. Значущі частини слова
- •§ 35. Стилістичні засоби словотвору
- •§ 38. Написання складних слів і графічних скорочень
- •Іменник
- •§ 39. Рід і відміни іменників
- •§ 40. Відмінкові закінчення іменників іі відміни
- •§ 41. Особові назви
- •Прикметник
- •§ 42. Значення прикметників
- •§ 43. Ступені порівняння якісних прикметників.
- •§ 44. Творення відносних прикметників
- •§ 45. Творення і вживання присвійних прикметників
- •Числівник
- •§ 46. Розряди і відмінювання числівників
- •§ 47. Поєднання числівників з іменниками
- •§ 48. Творення складних числівників і відчислівникових слів.
- •Займенник
- •§ 49. Розряди займенників і особливості вживання їх
- •Дієслово
- •§ 50. Загальне поняття про дієслово та його форми
- •§ 51. Способові форми дієслова. Дієвідміни
- •§ 52. Переносне вживання способів і часів дієслова
- •§ 53. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 54. Дієприслівник
- •§ 55. Творення і правопис прислівників
- •§ 56. Значення і правопис прийменників
- •§ 57. Деякі особливості вживання прийменників
- •§ 58. Значення і склад сполучників
- •§ 59. Правопис сполучників
- •§ 60. Значення і правопис часток
- •§ 61. Написання заперечної частки не і префікса не-
- •§ 62. Вигук
- •§ 63. Лексичні і синтаксичні словосполучення
- •§ 64. Види зв’язку між словами в словосполученнях
- •§ 65. Особливості побудови словосполучень
- •Загальні відомості
- •§ 66. Види речень за метою висловлювання, інтонацією та будовою.
- •§ 67. Інтонація і розділові знаки
- •§ 68. Складові частини речення
- •Просте неускладнене речення
- •§ 69. Головні члени речення. Підмет
- •§ 70. Присудок
- •§ 71. Двоскладні і односкладні речення
- •§ 72. Додатки
- •§ 73. Означення
- •§ 74. Прикладка
- •§ 75. Обставини
- •§ 76. Розділові знаки в простому неускладненому реченні
- •§ 77. Синтаксичний розбір простого речення
- •І. Характеристика речення в цілому
- •Іі. Характеристика простого речення
- •Ііі. Характеристика членів речення
- •Просте ускладнене речення Однорідні члени речення
- •§ 78. Загальне поняття про однорідні члени речення
- •§ 79. Розділові знаки в реченні з однорідними членами
- •§ 80. Особливості вживання однорідних членів
- •Відокремлені члени речення
- •§ 81. Уточнювальні члени речення
- •§ 82. Відокремлені означення
- •§ 83. Відокремлені прикладки
- •§ 84. Відокремлені обставини
- •Внесення
- •§ 85. Звертання
- •§ 86. Вставні слова і речення
- •§ 87. Вставлені слова і речення
- •§ 88. Слова-речення
- •Складне речення
- •§ 89. Складносурядні речення
- •§ 90. Складнопідрядні речення
- •§ 91. Речення з підрядними підметовими, додатковими, присудковими й означальними
- •§ 92. Речення з підрядними обставинними і супровідними
- •§ 93. Порівняльні звороти
- •§ 94. Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •§ 95. Складні безсполучникові речення
- •§ 96. Складні синтаксичні конструкції
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •§ 97. Пряма мова і розділові знаки при ній
- •98. Способи передачі прямої мови непрямою
- •99. Цитати
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •§ 100. Текст і його різновиди
- •§ 101. Синтаксична єдність
- •§ 102. Композиція тексту
- •§ 104. Абзац
- •Відповіді до вправ
- •§ 1. Рідна мова
§ 79. Розділові знаки в реченні з однорідними членами
Між однорідними членами речення, непоширеними й поширеними, звичайно ставляться коми. Причому ком ставиться на одну менше, ніж є однорідних членів: В своїй хаті — своя правда, і сила, і воля (Т.Шеченко). Ми віддамо Вітчизні всі пориви, і дум політ, і силу наших рук (В.Сосюра).
Не ставляться коми між двома однорідними членами речення у двох випадках:
а) якщо вони з’єднані одиничними сполучниками і (й), та (= і), або, чи: Не схиляйся ні перед ким і не будеш схилений. Що страшніше — детектор брехні чи дзеркало правди? (З тв. В.Захарченка);
б) якщо вони хоч і з’єднані повторюваним сполучником і… і, ні… ні, але непоширені й становлять фразеологізм або тісну смислову єдність: і сміх і горе, і сяк і так, і вдень і вночі, ні вдень ні вночі, ні світ ні зоря, ні се ні те, ні пуху ні пера, ні живий ні мертвий, ні дати ні взяти, ні сіло ні впало, і шана і хвала, і слух і очі тощо.
3. Іноді між двома однорідними членами речення ставиться тире, а саме:
а) на місці пропущених протиставних сполучників а, але, наприклад: Річки течуть не водою — [а] камінням сухим і чорним (О Ольжич). Хай вітер в вічі, умри — [але] не стій! (М. Бажан);
б) між двома однорідними присудками, якщо наступний виражає причину, наслідок, пояснення чи доповнення попередньої дії або вказує на раптову зміну подій, наприклад: Всі оглухли — похилились в кайданах (Т.Шевченко). Рвонувсь гудок в безкрає небо, розлігсь по місту — і затих (Р.Братунь).
Іноді між досить поширеними або далекими за змістом однорідними членами речення ставимо крапку з комою, наприклад: Товариство почало виходити з куреня; здоровкалось з рибалками, котрі порались то коло снасті, то коло свого убогого добутку (Панас Мирний).
Якщо в реченні є узагальнювальне слово, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире: А вечір приходить і все втихомирює: і нелад, і лад, і навіть безлад — усе (І.Драч).
Якщо таке речення починається однорідними членами, то перед ними, ясна річ, двокрапка не ставиться, як і не ставиться тире, якщо таке речення закінчується однорідними: І трави, й ниви, і небо, й сонце — все, усе змінилось у хлопчика в очах (І.Франко). І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А.Малишко).
Якщо перед однорідними членами речення стоять слова як-от, а саме, наприклад, то перед цими словами ставиться кома, а після них — двокрапка: Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою в траві (О. Довженко).
Іноді перед однорідними членами речення замість двокрапки може ставитися тире (у такому разі наступні однорідні члени вимовляються з підвищеною інтонацією): Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь — в дубовій і вербовій корі, в старих пеньках, у дуплах, в болотній воді, на поколупаних стінах (О.Довженко).
Часом (за бажанням автора) двокрапка перед однорідними членами ставиться й тоді, коли нема узагальнювального слова: Було: трави зім’ятий запах, і лісу глухуватий гук, і небо в зоряних накрапах, і дощ, і серця перестук (В.Лучук).
284. І. Прочитайте уривок, знайдіть у ньому однорідні члени речення, поясніть вживання розділових знаків при них.
Картина навкруги була дуже оригінальна. Продовгасте озеро на двадцять верстов вганялося в степ і блищало між крутими берегами, неначе вкрите легким прозорим покривалом з туману. Місцями кругом озера, а найбільше коло білого пересипу, ніби тонули в зеленій воді високі, густі, як ліс, очерети та оситняги, а за пересипом синіло Чорне море, піднімалося все вгору, зливалося далеко з туманом на небі, з золотим світом сонця, стояло ніби сумна далека чорна гора і неначе було напоготові шубовснуть всією товщею і залити білий пересип, і озеро, і зелені очерети, і широкий степ. І море, і озеро, і синій високий його берег, і широкий степ — все було залите гарячим маревом і прикрите таким легким сивим туманом, що всі сутінки, всі кольори ніби зливались докупи. Тільки зверху ясно синіло пишне, кругле, лиснюче небо. В небі крутились білі мартини й чайки, а здорові білі з червоними носами баби, неначе лебеді, вкривали купами й море, й береги (І.Нечуй-Левицький).
ІІ. Текст запишіть під диктовку (попросіть когось, щоб вам продиктував) і написане уважно звірте з надрукованим, помилки, якщо вони трапляться, виправте і з’ясуйте їх.
285*. Речення перепишіть, вставляючи пропущені коми між однорідними членами речення.
1. Даймо на працю для України серце і розум і руки (П.Грабовський). 2. У завзятій, важкій боротьбі ми поляжем, щоб волю і славу і честь, Рідний Краю, здобути Тобі ! (І.Франко). 3. Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (В.Симоненко). 4. Може, в дальню дорогу послать солов’я? Хай летить і щебече і щастям сія і співа на тополі… (А.Малишко). 5. Шумить і шепче і тривожить зрадливий дощ із-за кутка, а в серці — сонячна сіножать з граблями дівчина струнка і передзвони косовиці і житні золоті коржі і запах в’ялої копиці полин і кашка на межі (М.Рильський). 6. Зітхають яблуні чи то шепочуть? (Г.Фалькович). 7. І день і ніч і мить і вічність і тиша і дев’ятий вал — твоїх очей магічна ніжність і губ розплавлений метал (Л.Костенко). 8. Зложи на мої коліна каміння жорстоких днів і срібло свого полину мені поклади до ніг (О.Теліга). 9. Було як заговорить або засміється — і старому веселіше стане (Марко Вовчок).
286*. Речення перепишіть, вставляючи пропущені коми між однорідними членами речення, а також, де треба, двокрапку перед однорідними й тире після них.
1. Пиши про все про тишу й буруни про більма рабства й гострозорість волі (І.Муратов). 2. Лози кручі висип ліс все блищить і сяє на сонці (О.Довженко). 3. Синє все озера річка в синяві намоклий ліс (В.Малишко). 4. Все зникло, наче в казці місто гори поле гай (Леся Українка). 5. В лісі не було нічого ані грибів ані ягід ані черешень (Ю.Яновський). 6. Усе і луки і ліси під пензлем осені барвисто, немов шедеври пейзажиста, горить на виставці краси. 7. На зло усім і лживим патріотам і ворогам любіть її, святу. Сам Бог велів любити Україну (З тв. І.Гнатюка).
287*. Зробіть повний синтаксичний розбір поданих речень, користуючись цифровими кодами. Перевірте себе за відповідями наприкінці підручника.
1. Розжеврене, червоне сонце низько опустилося, багряним світлом грало на деревах, по квітках і по річці (Леся Українка). 2. Гарячі соняшники то тут, то там вишикувались в окремі ділянки й задумливо посхиляли свої жовті голови. 3. Ні голубого неба, ні димчастих лісів на горизонті, ні картинних вітряків на сільському вигоні — нічого я не бачив (З тв. М.Хвильового).