
- •§ 1. Рідна мова
- •§ 2. Держава і мова
- •Мова як засіб спілкування
- •§ 3. Системний характер мови
- •§ 4. Текст, його компоненти
- •Проголошення незалежності України
- •§ 5. Побудова тексту
- •§ 6. Стилістика тексту
- •§ 7. Риторика
- •§ 8. Засоби практичної риторики
- •§ 9. Культура мовлення і мовний етикет
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •Лексика
- •§ 10. Загальне поняття про лексику. Словники
- •§ 11. Слово і його лексичне значення
- •§ 12. Однозначні і багатозначні слова
- •§ 13. Пряме і переносне значення слова
- •§ 14. Стилістично забарвлена лексика
- •§ 15. Вузьковживана лексика. Застарілі слова й неологізми
- •§ 16. Омоніми й пароніми
- •§ 17. Синоніми й перифрази
- •§ 18. Антоніми
- •§ 19. Фразеологізми. Крилаті слова
- •§ 20. Фразеологічні вирази
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •Фонетика, орфоепія, правопис
- •§ 21. Звуки і фонеми
- •§ 22. Букви. Правопис
- •§ 23. Орфоепія
- •§ 24. Вимова і правопис сонорних, дзвінких та глухих приголосних
- •§ 25. М’які і тверді приголосні. М’який знак і апостроф
- •§ 26. Подовження приголосних і подвоєння букв
- •§ 27. Зміни приголосних
- •§ 28. Вимова й правопис голосних е та и
- •§ 29. Написання і та и в незапозичених словах
- •Правопис іншомовних слів
- •§ 30. Основні ознаки запозичених слів
- •§ 31. Вживання м’якого знака й апострофа та подвоєння букв в іншомовних словах
- •§ 32. Написання и та і в іншомовних словах
- •§ 33. Написання и та і, е та є в російських власних назвах
- •Милозвучність мови
- •§ 34. Основні засоби милозвучності української мови
- •§ 35. Чергування у — в, і — й як засіб милозвучності мови
- •Будова слова і словотвір
- •§ 36. Значущі частини слова
- •§ 35. Стилістичні засоби словотвору
- •§ 38. Написання складних слів і графічних скорочень
- •Іменник
- •§ 39. Рід і відміни іменників
- •§ 40. Відмінкові закінчення іменників іі відміни
- •§ 41. Особові назви
- •Прикметник
- •§ 42. Значення прикметників
- •§ 43. Ступені порівняння якісних прикметників.
- •§ 44. Творення відносних прикметників
- •§ 45. Творення і вживання присвійних прикметників
- •Числівник
- •§ 46. Розряди і відмінювання числівників
- •§ 47. Поєднання числівників з іменниками
- •§ 48. Творення складних числівників і відчислівникових слів.
- •Займенник
- •§ 49. Розряди займенників і особливості вживання їх
- •Дієслово
- •§ 50. Загальне поняття про дієслово та його форми
- •§ 51. Способові форми дієслова. Дієвідміни
- •§ 52. Переносне вживання способів і часів дієслова
- •§ 53. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 54. Дієприслівник
- •§ 55. Творення і правопис прислівників
- •§ 56. Значення і правопис прийменників
- •§ 57. Деякі особливості вживання прийменників
- •§ 58. Значення і склад сполучників
- •§ 59. Правопис сполучників
- •§ 60. Значення і правопис часток
- •§ 61. Написання заперечної частки не і префікса не-
- •§ 62. Вигук
- •§ 63. Лексичні і синтаксичні словосполучення
- •§ 64. Види зв’язку між словами в словосполученнях
- •§ 65. Особливості побудови словосполучень
- •Загальні відомості
- •§ 66. Види речень за метою висловлювання, інтонацією та будовою.
- •§ 67. Інтонація і розділові знаки
- •§ 68. Складові частини речення
- •Просте неускладнене речення
- •§ 69. Головні члени речення. Підмет
- •§ 70. Присудок
- •§ 71. Двоскладні і односкладні речення
- •§ 72. Додатки
- •§ 73. Означення
- •§ 74. Прикладка
- •§ 75. Обставини
- •§ 76. Розділові знаки в простому неускладненому реченні
- •§ 77. Синтаксичний розбір простого речення
- •І. Характеристика речення в цілому
- •Іі. Характеристика простого речення
- •Ііі. Характеристика членів речення
- •Просте ускладнене речення Однорідні члени речення
- •§ 78. Загальне поняття про однорідні члени речення
- •§ 79. Розділові знаки в реченні з однорідними членами
- •§ 80. Особливості вживання однорідних членів
- •Відокремлені члени речення
- •§ 81. Уточнювальні члени речення
- •§ 82. Відокремлені означення
- •§ 83. Відокремлені прикладки
- •§ 84. Відокремлені обставини
- •Внесення
- •§ 85. Звертання
- •§ 86. Вставні слова і речення
- •§ 87. Вставлені слова і речення
- •§ 88. Слова-речення
- •Складне речення
- •§ 89. Складносурядні речення
- •§ 90. Складнопідрядні речення
- •§ 91. Речення з підрядними підметовими, додатковими, присудковими й означальними
- •§ 92. Речення з підрядними обставинними і супровідними
- •§ 93. Порівняльні звороти
- •§ 94. Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •§ 95. Складні безсполучникові речення
- •§ 96. Складні синтаксичні конструкції
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •§ 97. Пряма мова і розділові знаки при ній
- •98. Способи передачі прямої мови непрямою
- •99. Цитати
- •Запитання для узагальнення вивченого
- •§ 100. Текст і його різновиди
- •§ 101. Синтаксична єдність
- •§ 102. Композиція тексту
- •§ 104. Абзац
- •Відповіді до вправ
- •§ 1. Рідна мова
§ 65. Особливості побудови словосполучень
1. Слова в сурядному словосполученні повинні бути одного плану за значенням і певними граматичними ознаками (іменники — в тому самому відмінку; прикметники — в тому самому роді, числі й відмінку; дієслова — в тій самій особі або роді й числі): права й свободи, у навчанні й праці, думаємо й вирішуємо, економічних і соціальних. Іноді це можуть бути антоніми: світло і темрява, радість і сум, великі й малі, вранці й увечері.
Не можна поєднувати між собою різнопланових за значенням і граматичними ознаками слів. Вислови типу “дерева й сосни” (сосни теж дерева), “письменники й поети” (поети теж письменники), “економічний і розвинений”, “читати й малювання” побудовані, отже, неправильно. Можна сказати: берези й сосни або дерева й кущі, поети й прозаїки або письменники й художники, економічний і культурний або відсталий і розвинений, читати й малювати або читання й малювання тощо.
2. Чимало специфічного є в побудові підрядних словосполучень, зокрема, із зв’язком керування. Наприклад, українською мовою слід казати дякую вам (а не “дякую вас”), розмовляю українською мовою (а не “розмовляю на українській мові”), чинити згідно з законом (а не “чинити згідно закону”), почнеться о другій годині (а не “почнеться в дві години”) тощо.
Найчастіше помилки трапляються в побудові зокрема й таких словосполучень з підрядним зв’язком керування:
пробачте мені (а не “мене”);
мені болить (а не “мене”);
дотримати слова (а не “слово”);
оволодіти ситуацією (а не “ситуацію”);
опанувати професію (а не “професією”);
учитися ремесла (а не “ремеслу”);
ігнорувати попередження (а не “попередженням”);
завдати шкоди (а не “шкоду”);
зазнати невдачі (а не “невдачу”);
зрадити принципи (а не “принципам”);
відправити поштою (а не “по пошті”);
прийшов у справі (а не “по справі”);
комісія для складання (а не “по складанню”);
заходи щодо поліпшення (а не “по поліпшенню”);
сталося через недбальство (а не “із-за недбальства”);
один раз на тиждень (а не “в тиждень”);
радіти з успіхів (а не “успіхам”);
сміятися з когось (а не “над кимсь”).
Після прикметників у вищому ступені, якщо далі йде порівняння, обов’язково вживаються прийменники від, за або сполучник ніж: тяжчий від олова (а не “тяжчий олова”); дорожчий за золото (а не “дорожчий золота”); сильніший, ніж страх (а не “сильніший страху”).
Після прикметників типу багатий, скупий, хворий, скорий, швидкий тощо перед іменником вживається прийменник на: багатий на корисні копалини, скупий на слова, швидкий на язик, хворий на діабет; так само після дієслів перетворюватися, обертатися, змінюватися, хворіти: перетворюватися на пару, змінюватися на краще, захворів на грип.
При числівниках два, три, чотири іменник стоїть у називному відмінку множини, а не в родовому однини: два дні (а не “два дня”), три місяці, чотири роки. І навпаки, при числівнику півтора іменник вживається в родовому відмінку однини, а не в називному множини: півтора дня (а не “півтора дні”), півтора тижня, півтора місяця.
Після прийменника по іменник вживається в місцевому відмінку, а не в давальному: зв’язати по руках і ногах (а не “по рукам і ногам”), орієнтуватися по зірках (а не “по зіркам”).
3. У багатьох випадках можлива синонімічна взаємозаміна словосполучень. Наприклад, однакове чи майже однакове лексичне значення мають пари словосполучень: книжкова шафа — шафа для книжок, орендна плата — плата за оренду, роздрібний продаж — продаж у роздріб, міські вулиці — вулиці міста, після впорядкування території — впорядкувавши територію, учитель й учні — учитель з учнями, роботу виконано — робота виконана.
Іноді словосполучення можна замінити одним словом і навпаки: книжкова крамниця — книгарня, дощана огорожа — паркан, край лісу — узлісся, брати в борг — позичати, відбиватися в дзеркалі — віддзеркалюватися, стати сірим — посіріти, кожного дня — щодня, батько й мати — батьки.
Уміння знаходити й правильно вживати синонімічні словосполучення та слова дає змогу точніше й дохідливіше висловити думку, описати ситуацію, подію тощо.
242. З поданих слів утворіть якомога більше сурядних словосполучень. Обґрунтуйте можливість таких словосполучень.
Ліс, місяць, дерева, ялини, поле, кущі, сонце, річка, сосни, вітер.
243*. Утворіть словосполучення з допомогою керування, для цього слова, що в дужках, поставте в потрібному відмінку з прийменником або без нього.
Навчити (англійська мова). Опанувати (геометрія). Оволодіти (знання). Вступати (інститут).Турбуватися (товариші). Сподіватися (успіх). Милуватися (картина). Зробив помилку (неуважність). Хворіти (грип). Запобігти (нещасний випадок). Покладатися (друг). Зажити (слава). Знехтувати (порада). Кепкувати (невдаха). Схожий (фіалка). Подібний (батько). Вищий (сосна). Три (брат). Півтора (рік).
244. Кожне з поданих дієслівних словосполучень замініть одним словом.
Зазнавати змін, ставати дорожчим, зробити вужчим, зробити чистим, покрити тінню, займатися столярством, робитися тьмяним, попасти в ціль, змушувати силою (когось до чогось), покрити штукатуркою, ставати дерев’яним, робити креслення, зберігати в пам’яті, робити оберти, виявляти здивування.
Ключ. З других букв записаних слів повинен скластися вислів П.Перебийноса.
245. До поданих словосполучень доберіть синонімічні й запишіть їх.
Спека у червні; бокова частина дороги; завдання додому; людина, сповнена енергії; цвіт соняшника; тиша уночі; ложка з алюмінію; роса на світанку; металеві вироби; обрій, затягнутий імлою; далечінь, повита туманом; залізо, покрите іржею.
Ключ. З перших букв перших слів повинні скластися пропущені два слова з вислову П.Воронька: “На жаль, … не буває”.
Запитання для узагальнення вивченого
1. Які ознаки словосполучення?
2. Які основні відмінності між лексичними і синтаксичними словосполученнями?
3. Яка різниця в побудові сурядних і підрядних словосполучень?
4. У чому специфіка предикативних підрядних словосполучень порівняно з непредикативними? Чим вони відрізняються від речення?
5. За допомогою яких граматичних засобів об’єднуються слова в сурядному словосполученні?
6. Чим відрізняється керування від узгодження?
7. Які вимоги ставляться до побудови сурядних словосполучень?
8. Яких помилок слів уникати в побудові підрядних словосполучень?
РЕЧЕННЯ