Іменник

§ 39. Рід і відміни іменників

1. Рід іменників визначається, як правило, за їхніми закінченнями. Так, іменники з нульовим закінченням належать переважно до чоловічого роду (степ, ступінь, біль, дріб, ярмарок, нежить, шампунь, ворон, Сибір), із закінченням -а — до жіночого (нива, ковила, цукерка, президія, тополя, ворона, Караганда), із закінченнями -о, -е і збірні назви та назви малих істот і речей із закінченням -а — до середнього роду (поле, коло, вороння́, вороненя, курча, горня, Внуково).

Проте від цієї закономірності є ряд відхилень. Наприклад, іменники собака, лелека, дядько, батько, Дніпро всупереч закінченням відносимо до чоловічого роду (а не жіночого чи середнього). Ряд іменників з нульовим закінченням належать до жіночого роду (ІІІ відміна): путь, ваніль, філігрань, розкіш, Керч. Іноді спостерігаються вагання у визначенні роду. Так, слова ґандж, дрож, купіль, фальш, харч сприймаються як іменники і чоловічого, і жіночого роду. Щоправда, іноді ця родова варіативність оформляється за допомогою закінчень: зал і зала, клавіш і клавіша, мотузок і мотузка, пантофель і пантофля, браслет і браслетка, безлад і безладдя, свердел і све́рдло, по́куть (жіночий рід) і по́куття.

У складних іменниках з двома компонентами рід визначається, як правило, за першим словом: Міжнародна виставка-ярмарок пройшла успішно. Але якщо перше слово невідмінюване, то рід визначається за другим словом: Відкрито новий кафе-бар.

2. Рід невідмінюваних іншомовних іменників залежить, як правило, від їхнього значення.

Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду (мсьє, рефері, імпресаріо, тореро), жіночої статі — до жіночого роду (міс, леді, мадам, фрау). Назви тварин відносимо до чоловічого роду: жвавий поні, повільний гризлі, голосистий какаду. Назви неістот належать до середнього роду: шосе, кіно, таксі, меню, рагу.

Але частина іменників має рід відповідно до роду узагальнювального слова. Сприймаються як іменники чоловічого роду назви сулугуні (сир), шимі (танець), сироко, майстро, грего (назви вітрів). До жіночого роду зараховують назви цеце (муха), івасі (риба), салямі (ковбаса), кольрабі (капуста), авеню (вулиця). За узагальнювальним (родовим) словом визначається й рід іншомовних незмінюваних власних назв: екзотична Гаїті (країна), гористий Гаїті (острів), красиве Сочі (місто), каламутна Сочі (річка), знаменитий Прадо (музей), відома “Вашингтон пост” (газета).

Рід невідмінюваних абревіатур відповідає родові стрижневого слова: Неподалік відкрито нову АЗС (автозаправну станцію). Ще одне ЗАТ збанкрутувало (закрите акціонерне товариство).

3. Деякі загальні назви осіб за професією, посадою, званням тощо можуть виступати то як іменники чоловічого роду, то як — жіночого залежно від статі особи: наш завуч і наша завуч, бухгалтер сказав і бухгалтер сказала, тренер поспішав і тренер поспішала. Але в офіційно-діловому мовленні, якщо не називається при цьому особове ім’я, ці назви незалежно від статі сприймаються лише як іменники чоловічого роду. Якщо ж ім’я названо, тоді рід визначається за особовим ім’ям: Засідання проводила завуч Т.М.Яворська.

Від деяких назв професій та посад чоловічого роду творяться за допомогою суфіксів назви жіночого роду: учитель — учителька, лікар — лікарка, касир — касирка, продавець — продавщиця. Проте в офіційно-діловому мовленні професії та посади жінок позначаються лише іменниками чоловічого роду: Надати відпустку вчителеві О.М.Довгій.

Назви жіночого роду із суфіксом -их(а), -ш(а), а також деякі із суфіксом -к(а) сприймаються як стилістично знижені, просторічні: повариха, сторожиха, бухгалтерша, директорша, директорка, математичка, завучка.

4. Іменники, крім невідмінюваних (шосе), тих, що відмінюються, як прикметники (вартовий), і тих, що мають лише множину (двері), поділяються на чотири відміни. Відміни іменників розрізняються за родами й закінченнями.

До І відміни належать іменники жіночого й чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають закінчення -а: весна, пісня, лелека.

До ІІІ відміни належать іменники жіночого роду, які в називному відмінку однини не мають закінчення -а: тінь, ніч, мати.

До ІV відміни належать іменники середнього роду, які при відмінюванні приймають суфікси -ат-, -ен-: лоша — лошати, теля — теляти, ім’я — імені.

До ІІ відміни належать іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини не мають закінчення -а (син, батько), і середнього — які при відмінюванні не приймають суфіксів -ат-, -ен- (село, поле, знання).

148. Означення, що в дужках, узгодьте в роді з іменниками. Словосполучення запишіть у три колонки за родами: 1) чоловічий рід; 2) жіночий рід; 3) середній рід.

(Знебарвлений) сутінь, (пахучий) ваніль, (гнітючий) нежить, (запашний) шампунь, (знайомий) Баку, (ошатний) вуаль, (теплий) кашне, (крайній) ступінь, (довгий) путь, (могутній) Дніпро, (огороджений) авеню, (змістовний) інтерв’ю, (здоровенний) собака, (розсипаний) каніфоль, (тупий) біль, (запізнілий) рандеву.

Ключ. З других букв прикметників повинен скластися кінець вислову М.Сосюри: “Без мови рідної, юначе, й…”

149 Іменники запишіть у чотири колонки за відмінами: 1) І відміна;. 2) ІІ відміна; 3) ІІІ відміна; 4) ІV відміна.

Клятва, земля, мати, здатність, знання, день, осля, свято, рік, ожина, удар, пам’ять, тиша, дитинча, стеля, снасть, галузь, плем’я, тьма, огріх, маля.

Ключ. З других букв повинно скластися закінчення вислову Олега Ольжича: “В людині, затям,…”.

150. Виберіть іменники й зробіть морфологічний розбір їх за поданою нижче схемою.

1. Початкова форма: а) має закінчення; б) нульове закінчення; в) незмінюваний.

2. Назва: а) загальна; б) власна.

3. Група за значенням: а) назва істоти: 1) назва особи; 2) назва тварини; б) назва неістоти: 1) назва чітко окресленого предмета чи поняття; 2) назва нечітко окресленого предмета чи поняття.

4. Рід: а) чоловічий; б) жіночий; в) середній; г) не визначається (іменник вживається тільки в множині).

5. Відміна: а) перша (жіночого і чоловічого роду із закінченням –а); б) друга (чоловічого роду без закінчення -а, середнього роду, у якому не з’являється суфікс –ат- або –ен-); в) третя (жіночого роду без закінчення - -а); г) четверта (середнього роду, у якому з’являється суфікс –ат- або –ен-); ґ) не визначається (незмінюваний, має форму прикметника або вживається тільки в множині).

6. Група (тільки іменники І та ІІ відмін): а) тверда (з основою на твердий нешиплячий); б) мішана (з основою на твердий шиплячий та деякі на -яр); в) м’яка (з основою на будь-який м’який та деякі на -ар, -ир).

7. Відмінки: а) називний (хто? що?); б) родовий (кого? чого?); в) давальний (кому? чому?); г) знахідний (кого? що?); ґ) орудний (ким? чим?); д) місцевий (на кому? на чому?); е) кличний (хто? що?, вживається тільки в звертаннях).

8. Число: а) однина; б) множина.

9. Яким членом чи частиною якого члена речення виступає?

1. Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять. 2. Руки на клавіші слова кладу. 3. Горизонт піднімає багряним ключем день — як нотну сторінку вічності. 4. Слова, як сонце, сходили в мені. Неска́зане лишилось несказа́нним. 5. Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре листя падає на брук (З тв. Л.Костенко).

151*. Перепишіть, дописуючи пропущені букви.

1. Вона справила собі син… галіфе й червоні чоботи (В.Сосюра). 2. Могутнього потоку не вміща.. шосе, і багато верхівців скакало обабіч шляху (О.Гончар). 3. Те, що вчора було прогресом, завтра стане іхтіозавром. Життя — це божевільн.. ралі (Л.Костенко). 4. За шинквасом сиді.. в надвечірні години мадам Фелісьє (Ю.Смолич). 5. В готелі портьє сказа.. мені, що в вітальні на мене жде якась дама (М.Трублаїні). 6. На руці в нього груб.. перстень-печатка (М.Коцюбинський). 7. Супутник на орбіту було виведено потужн.. ракетою-носієм. 8. Кіото відом.. як давня столиця Японії. 9. Створен.. 1929 року, ОУН послідовно боро..ся за національне визволення України.

152*. Відредагуйте речення відповідно до вимог літературної норми.

1. Ми вдячні нашій класній керівничці Ніні Іванівні за уважне ставлення до нас. 2. Заяву треба писати на ім’я директриси. 3. Нараду проводив заступник директора О. П.Лісова. 4. Лікарка Н.В.Моторна — у відпустці. 5. Сторожиху Н.В. Шевчук за бездоганне виконання своїх обов’язків відзначити премією. 6. Довідка видана Д.Т.Павленко про те, що вона дійсно працює бібліотекаркою … 7. Програму вечора погодьте із заступницею директора Іриною Терентіївною.