1.3.4. Перевірка датчика кисню за допомогою осцилографа

Осцилограф є зручним засобом для перевірки датчика кисню. Прилад підключається до виходу датчика, двигун прогрівається, система управління повинна працювати в замкнутому режимі. Осцилограма для випадку повної справності датчика ДКК показана на рис. 4.5: коливання рівномірні, максимальна напруга більше 800 мВ, мінімальне менше 200 мВ, частота 0,5 - 10 Гц, фронти круті.

Рис. 4.5. Сигнал справного датчика кисню

Рис. 4.6. Вихідні сигнали датчика кисню на різних режимах

Рис. 4.7. Вихідний сигнал датчика кисню при подачі пропану

На рис. 4.6 представлені осцилограми вихідного сигналу датчика кисню при прискоренні і гальмуванні автомобіля на випробувальному гальмівному стенді. Паливна суміш відповідно збагачується чи збіднюється.

По осцилограмі вихідного сигналу датчика кисню можна перевірити правильність роботи системи управління двигуном в замкнутому режимі. Двигун має бути прогрітий. Спостерігаючи за екраном осцилографа, слід подати трохи пропану з балона в повітрозабірник двигуна. Датчик відреагує на збагачення суміші: осцилограма спочатку буде такою, як показано на рис. 4.7, потім ЕБУД зменшить подачу палива, і знову встановляться коливання, як на рис. 4.5. Після припинення подачі пропану спочатку осцилограма буде, як на рис.. 4.8, потім відновиться робочий режим (рис. 4.5).

Рис. 4.8. Вихідний сигнал датчика кисню при відключенні пропану

Відповідно до вимог стандарту ОВD - II система управління двигуном з двома датчиками кисню контролює справність каталітичного нейтралізатора. Для цього використовується другий датчик кисню, на його виході. На рис. 4.9 показані дві осцилограми вихідної напруги датчиків кисню на вході і виході каталітичного нейтралізатора.

Рис. 4.9. Сигнал першого датчика кисню на вході каталітичного нейтралізатора (вгорі); сигнал другого датчика кисню на виході ефективного (справного) каталітичного нейтралізатора (в середині) і сигнал другого датчика кисню на виході неефективного (засміченого) каталітичного нейтралізатора (внизу)

1.3.5. Несправності, що призводять до невірних свідчень датчика кисню

Нагадаємо, що датчик кисню реагує на парціальний тиск кисню у вихлопному газі, а не на наявність палива. Тому в деяких випадках датчик кисню помилково відображає або бідну, або багату суміш.

При пропуску запалювання (наприклад, несправна або закоксована свічка) кисень, що не вступив в реакцію горіння, поступає з циліндра у випускний колектор, де датчик кисню помилково реєструє збіднення ПП-суміші. При негерметичному випускному колекторі датчик кисню реагуватиме на кисень повітря, що надходить ззовні.

У будь-яких випадках електронний блок управління двигуном реагує на помилкове збіднення ПП-суміші, як на істинне і автоматично збільшує подачу палива в циліндри. Це призводить до забризкування свічок запалювання, до пропусків займання і до значної перевитрати палива.

Датчик кисню видає помилковий сигнал про збагачення ПП-суміші, якщо має місце "отруєння" датчика. Отруєння настає при появі деяких речовин у випускному колекторі, що викликає зміну статичних характеристик датчика кисню і поступовий вихід його з ладу. Найчастіше отруйниками є свинець (Рb) із етилового бензину або кремній (Si) із силіконових герметиків (рис. 4.10).

Помилкове збагачення може мати місце і при несправності перепускного клапана в системі рециркуляції вихлопних газів, від електричних наведень з боку близькорозположеного високовольтного дроту системи запалювання, а також при поганому заземленні датчика кисню.

Рис. 4.10. Вплив різних чинників на характеристики датчика кисню