Система законодавства

Необхідно зазначити, що система права і система законодавства є різними, за своєю природою, категоріями. Якщо система права — це внутрішня організація та будова права, то система законодавства — це зовнішня форма виразу та закріплення нормативного матеріалу, сукупність правових джерел.

Система законодавства — це всі впорядковані нормативно-правові акти окремої держави.

Структура системи законодавства — це внутрішня організація системи нормативно-правових актів, яка виражається в їх єдності, об'єктивності, визначеності, а також у розподілі законів і підзаконних нормативно-правових актів за галузями та інститутами законодавства.

Система законодавства характеризується за трьома рівнями:

1. Вертикальна (ієрархічна) структура законодавства характеризується розміщенням нормативних актів у залежності від їх юридичної сили.

Елементи вертикальної системи законодавства:

1) Конституція України - Основний Закон держави, що має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України);

2) Закони України:

- конституційні, які вносять зміни і доповнення до Конституції України;

- звичайні, які можуть бути кодифікованими (Бюджетний кодекс, Земельний кодекс та інші) і некодифікованими (Закон України "Про оплату праці", Закон Украйни "Про відпустки" та інші), що регулюють інші важливі суспільні відносини;

3) Підзаконні нормативно - правові акти:

- постанови Верховної Ради України;

- укази і розпорядження Президента України;

- декрети та постанови Кабінету Міністрів України;

- накази, інші акти міністерств, відомств, державних комітетів, інших центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом;

- рішення органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади;

- накази, що видаються керівниками підприємств, установ і організацій (локальні нормативно-правові акти);

- колективні договори, що укладаються між власником або уповноваженим ним органом і профспілковою організацією з метою регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів;

4) чинні міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України відповідно до ст. 9 Конституції України і які стали частиною національного законодавства.

2. Горизонтальна (галузева) структура законодавства характеризує співвідношення нормативних актів за предметом регулювання: цивільне законодавство, кримінальне законодавство та ін.

3. Державно-організаційна структура законодавства характеризує співвідношення нормативних актів у залежності від особливостей форми державного устрою: законодавство федеральне і законодавство суб'єктів федерації.

Систему законодавства складають:

1) галузь законодавства — це сукупність нормативно-правових актів, які регулюють однотипні суспільні відносини. Галузі законодавства збігаються в деяких випадках із галузями права (цивільне, кримінальне право), в інших — з підгалузями права (банківське, авторське право) чи міжгалузевими комплексами (морське законодавство, сільськогосподарське законодавство);

2) інститут законодавства — це сукупність нормативно-правових актів, які регулюють один вид суспільних відносин.

В основі системи законодавства лежить нормативний акт, який містить нормативні приписи.

Нормативний припис — це вимога, що висувається до суб'єктів права в тексті нормативно-правового акта.

Індивідуальний припис — це вимога, що адресована певним суб'єктам і призначена для вирішення конкретних юридичних справ, засвідчення тих чи інших фактів.