
- •2. Стилі навчання.
- •3. Особливості методів навчання у вищому навчальному закладі
- •1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •2. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •3. Методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.
- •Методи навчання за логікою передачі інформації
- •Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:
- •Методи стимулювання обов'язку і відповідальності
- •Алгоритм вибору оптимального методу навчання (ю. К. Бабанський)
Методи стимулювання обов'язку і відповідальності
Мотиваційна сторона процесу навчання містить три групи мотивів: зовнішні (заохочування та засудження), змагальні (усні порівняно з кимось або із самим собою), внутрішні (розкриваються як підґрунтя для плідної діяльності).
???Які мотиви забезпечують найбільш стійкий інтерес до учіння?
До цієї групи методів належать:
роз'яснення значимості учіння,
пред'явлення навчальних вимог,
заохочення і покарання в учінні.
Роз'яснення значимості учіння – метод стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою роз'яснення цілей, як особистих, так і суспільних.
Метод пред'явлення навчальних вимог до студентів визначається критеріями оцінки знань з усіх предметів, правилами внутрішнього розпорядку, Статутом університету.
Метод заохочення студентів застосовується з метою підтримки і розвитку позитивних начал у їхній поведінці, навчальній діяльності. Головну роль відіграє оцінка за успіхи чи недоліки, але чималої ваги набуває й усне схвалення чи осуд педагога. Застосування осудження чи інших видів покарання є винятком у формуванні мотивів учіння і насамперед застосовується у вимушених ситуаціях.
До методів контролю і самоконтролю за ефективністю за навчально-пізнавальною діяльності належать такі:
Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, усні заліки, колоквіуми, іспити, усне програмоване опитування.
Методи письмового контролю: контрольні письмові роботи, письмові заліки, письмові іспити, програмовані письмові роботи.
Методи лабораторно-практичного контролю: контрольні лабораторні роботи, контроль за допомогою комп'ютера (навчально-контрольні програми).
Методи самоконтролю: самостійний пошук помилок, уміння самостійно оцінювати свої знання, визначати пріоритетні напрями власного навчального процесу, самоаналіз і т. ін.
??? Який з перерахованих методів найефективніший?
Алгоритм вибору оптимального методу навчання (ю. К. Бабанський)
Він складається із семи кроків:
рішення про те, чи матеріал вивчатимуть самостійно, чи під керівництвом педагога.
???Яким чином педагог приймає рішення про те, як буде вивчатися матеріал?
визначення співвідношення репродуктивних і продуктивних методів. Якщо є умови, перевагу потрібно надавати продуктивним методам;
визначення співвідношення індуктивної й дедуктивної логіки, аналітичного й синтетичного шляхів пізнання.
Якщо емпірична база для дедукції й аналізу підготовлена, то використовувати їх доцільно. Дедуктивні й синтетичні методи цілком під силу учням старших класів і тим більше студентам. У цьому разі такі методи зазвичай більше нагадують науковий виклад;
вибір способів поєднання словесних, наочних, практичних методів;
рішення про необхідність уведення методів стимулювання навчальної діяльності;
визначення «точок», інтервалів, методів контролю й самоконтролю;
продумування запасних варіантів у разі відхилення реального процесу навчання від запланованого.
⌂ ♫ – Наведіть приклади з вашої практики стосовно останнього кроку.