Тема: аналіз кредитоспроможності підприємства Лекція 4 План
1. Суть, значення і принципи кредитування
2. Аналіз кредитоспроможності позичальника
2.1. Оцінка кредитоспроможності підприємства на основі фінансових коефіцієнтів
2.2. Визначення класу кредитоспроможності підприємства
Література:
Тютюнник Ю.М. Фінансовий аналіз : Навч. посібник. - Полтава: ІнтерГрафіка, 2007. – 296 с.
Шморгун Н.П., Головко І.В. Фінансовий аналіз. Навч. посібник. – К.: НЛ, 2006. –528 с.
Ізмайлова К. В.Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип. -К: МАУП, 2001. - 152 с.
1. Суть, значення і принципи кредитування
Виникнення кредитних відносин має закономірний, об’єктивний характер. У результаті процесу кругооборту коштів виникає об’єктивна економічна суперечність між потребами підприємства в грошових коштах та їх наявністю. Вона може мати дві форми прояву та виступати як суперечність між наявністю коштів і тимчасовою відсутністю потреби в них та між тимчасовою потребою в додаткових грошових коштах і їх відсутністю.
Перша суперечність виникає в результаті прагнення підприємства підвищувати ефективність своєї діяльності. Ця суперечність вирішується за допомогою кредиту, який надається на умовах повернення й платності, завдяки чому кредитор має можливість отримати додатковий дохід у формі позикового відсотка та підвищити результативність своєї діяльності.
Суть суперечності між потребами в додаткових грошових коштах та їх відсутністю полягає в необхідності забезпечення безперервного процесу відтворення, розширення виробничого процесу.
Процес надання кредиту, який включає сукупність механізмів реалізації кредитних відносин, називають кредитуванням. Юридичною основою системи кредитування є кредитний договір.
Вихідним елементом механізму кредитування, через який створюються конкретні умови функціонування кредиту, є принципи кредитування.
Основним принципом кредитування, який забезпечує своєчасне повернення позичкових коштів, є принцип строковості. Цей принцип передбачає економічно обґрунтоване встановлення як строків користування кредитів, так і строків його погашення.
Внаслідок своє специфіки кредит не може бути використаний на здійснення будь-яких витрат, що виникли на різних ділянках господарства. Його можна спрямувати тільки на економічно доцільні витрати, що мають поворотну основу. Тому ще одним принципом кредитування є принцип цілеспрямованості.
2. Аналіз кредитоспроможності позичальника
Аналіз кредитоспроможності позичальника здійснюють не тільки комерційні банки, які стикаються з необхідністю прийняття рішень про можливості та умови надання кредиту потенційному позичальнику, а й будь-які підприємства при встановленні умов розрахункових операцій із своїми покупцями, коли вивчається можливість реалізації продукції з відстрочкою платежу. До чинників, що залежать від клієнта, належать характер кредитної угоди та кредитоспроможність.
Характер кредитної угоди диктується репутацією позичальника та його потребами в обсязі кредиту, його строках, засобах забезпечення повернення.
Кредитоспроможність — це спроможність клієнта в повному обсязі та у визначений кредитною угодою строк розраховуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Кредитоспроможність пов’язана із платоспроможністю.
Платоспроможність характеризується своєчасністю погашення всіх видів боргів, в тому числі кредитів та позик, і тому є більш широким поняттям, ніж кредитоспроможність.
Процес оцінки комплексу умов, що визначають кредитоспроможність позичальника, схематично показано на рис.
Рис. 9.1. Умови, що визначають кредитоспроможність позичальника
Метою аналізу кредитоспроможності є оцінка результатів фінансової діяльності позичальника, на основі якої кредитор приймає рішення щодо можливості надання кредиту або припинення кредитних відносин з клієнтом.
Досягнення мети реалізується через вирішення таких завдань: вивчення фінансового стану клієнта; попередження втрат кредитних ресурсів у результаті неефективної роботи позичальника; стимулювання суб’єктів господарювання в підвищенні ефективності своєї фінансово-господарської діяльності.
Основними джерелами інформації для оцінки кредитоспроможності підприємства є баланс та інші форми бухгалтерської звітності на кілька звітних дат.
До комплекту бухгалтерської звітності підприємства входять:
Бухгалтерський баланс (ф. № 1);
Звіт про фінансові результати (ф. № 2);
Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);
Звіт про власний капітал (ф. № 4).
Викладені вище умови оцінки кредитоспроможності підприємства визначають зміст способів її оцінки. До способів оцінки кредитоспроможності відносять:
фінансові коефіцієнти, які дають змогу оцінити фінансовий стан і ефективність роботи підприємства;
аналіз грошового потоку, за допомогою якого можна виявити тенденції та сезонну потребу підприємства в грошових ресурсах;
оцінку ділового ризику, яка уможливлює визначення рівня впливу на підприємство ризику, пов’язаного з діловим середовищем.
Оцінку кредитоспроможності позичальника виконують у два етапи. На першому етапі визначають показники, які характеризують фінансовий стан підприємства, а на другому здійснюють оцінку та узагальнення показників і визначають клас надійності позичальника.