2. Система відносних показників для визначення фінансової стійкості

У світовій і вітчизняній фінансово-аналітичній практиці розроблено систему фінансових коефіцієнтів, які відображають різні аспекти стану активів і пасивів балансу, характеризуючи фінансову стійкість підприємства . за змістом відносні показники фінансової стійкості доцільно поділити на три групи:

• показники структури джерел формування капіталу – характеризують співвідношення між розділами пасиву балансу;

• показники стану оборотних активів – характеризують співвідношення між розділами та статтями активу й пасиву балансу;

• показники стану основного капіталу – характеризують співвідношення між розділами та статтями активу балансу.

Таблиця 1

Відносні показники оцінки фінансової стійкості підприємства

Показники	Економічний зміст	Порядок розрахунку за даними форми №1 (рядки)	Нормативне значення
1	2	3	4
Показники структури капіталу
1.1.Коефіцієнт автономії			≥ 0,5
1.2.Коефіцієнт концентрації позикового капіталу			< 0,5
1.3.Коефіцієнт фінансової залежності			≤ 2
1.4.Коефіцієнт фінансової стабільності			≥ 1
1.5.Коефіцієнт фінансового ризику			< 1
1.6.Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів			Зниження
1.7.Коефіцієнт довгострокових зобов’язань			Зниження
1.8.Коефіцієнт поточних зобов’язань			Підвищення
Показники стану оборотних коштів
2.1.Коефіцієнт маневреності власного капіталу			> 0,5
2.2.Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними коштами			≥ 0,1
2.3.Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними кощтами			≥ 0,5
2.4.Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів			Підвищення
Показники стану основного капіталу
3.1.Коефіцієнт виробничого потенціалу			Підвищення
3.2.Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні			Підвищення
3.3.Коефіцієнт нагромадження амортизації			Зниження
3.4.Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів			Підвищення

В групі коефіцієнтів капіталізації виділяють, перш за все, співвідношення власних і залучених засобів і їх частки у валюті балансу. Але ці показники дають лише загальну оцінку фінансовій стійкості і застосовуються в межах експрес-аналізу. Одним із найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є показники питомої ваги загальної суми власного капіталу в підсумку всіх засобів, авансованих підприємству, тобто відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу підприємства. На практиці цей відносний показник одержав назву коефіцієнт автономії. По ньому визначають, наскільки підприємство незалежне від позичкового капіталу.

Для коефіцієнта автономії бажано, щоб він перевищував по своїй величині 50%. [47]

При аналізі фінансової стійкості підприємства важливе значення надається коефіцієнту довготермінового залучення позикових коштів, або показнику фінансового лівериджу, який характеризується залученням довготермінових позик для фінансування активів підприємства і визначається як відношення довгострокових зобов‘язань до джерел власних коштів підприємства. Зростання цього показника – негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт фінансового ризику показує скільки позикових коштів підприємство використало на 1 грн. вкладеного у майно власного капіталу. Нормативне значення коефіцієнта менше одиниці.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка капіталізована. Коефіцієнт становить відношення власних оборотних засобів до власного капіталу.

Значення цього показника може істотно варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої належності підприємства. Деякі автори вважають оптимальним значення цього показника, рівне 0,5, а для показника забезпеченості власними оборотними засобами матеріальних запасів пропонується критерій на рівні не нижче 0,6. Однак, ці пропоновані критерії можуть бути взяті під сумнів.

Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитній політиці. Високе значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризує фінансовий стан.

Рівень коефіцієнта маневреності залежить від характеру діяльності підприємства: у фондоємких підприємствах його нормальний рівень повинен бути нижчим, ніж у матеріалоємких (так як у фондоємких значна частина власних засобів є джерелом покриття основних виробничих фондів). З фінансової точки зору чим вищий коефіцієнт маневреності, тим кращий фінансовий стан.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів відображає питому вагу оборотних активів, які сформовані за рахунок власних оборотних коштів. Наявність у достатньому обсязі власних оборотних коштів (не менше 10% від загальної величини оборотних активів) означає здатність підприємства самостійно фінансувати свою поточну діяльність.

Наступна група показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, включає показники, що визначають стан основних засобів.

Дуже важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт реальної вартості майна (він називається ще коефіцієнтом реальної вартості основних і матеріальних оборотних засобів у майні підприємства). Він визначає, яку частину у вартості майна складають засоби виробництва. Коефіцієнт розраховується діленням сумарної величини основних засобів (по залишковій вартості), виробничих запасів, незавершеного виробництва і малоцінних та швидкозношуваних предметів (по залишковій вартості) на вартість активів підприємства (валюту балансу).

. Коефіцієнт реальної вартості майна у таких постачальників чи покупців допоможе скласти враження про їх виробничий потенціал і доцільність укладання договорів з ними з цієї точки зору.

На основі даних господарської практики нормальним вважається обмеження, коли реальна вартість майна складає більше 0,5 від загальної вартості активів. У разі зниження показника нижче критичної границі доцільно залучити довгострокові позичкові засоби для збільшення майна виробничого призначення (якщо фінансові результати діяльності підприємства у звітному періоді не дозволяють істотно поповнити такі активи за рахунок власних засобів).

Коефіцієнт накопичення амортизації визначає відношення суми зносу по основним засобам і нематеріальним активам до початкової вартості відповідно основних засобів і нематеріальних активів.

Тенденція до її скорочення говорить про те, що керівництво підприємства піклується про майбутнє і вживає активні заходи щодо технічного переозброєння основних фондів.

Окрім перерахованих показників, можна виділити ще один відокремлений показник, що характеризує фінансову стійкість підприємства. Це коефіцієнт співвідношення поточних активів і нерухомості. Він визначається як частка від ділення вартості поточних активів на вартість нерухомого майна.

Отже, як бачимо, фінансова стійкість – це комплексне поняття. Визначення показників фінансової стійкості необхідне як для поточної діяльності будь-якого підприємства, так і для планування діяльності на перспективу, щоб уникнути фінансових проблем, пов‘язаних з неправильним управлінням ресурсами.

Абсолютними показниками фінансової стійкості є показники, що характеризують міру забезпеченості запасів джерелами їхнього фінансування.

Співвідношення окремих запасів та джерел їх фінансування дає можливість охарактеризувати тип фінансової стійкості.

При визначенні типу фінансової стійкості до запасів (Reserves) відносять виробничі запаси, готову продукцію, незавершене виробництво, товари, витрати майбутніх періодів, строк погашення яких менший ніж 12 місяців (Ф. 1 р. 100 + ... + р. 140+ р. 270*).

До загальних (нормальних) джерел фінансування запасів (ЗД) (Normal Liquidity Sources) відносять робочий капітал та короткострокові кредити банків.

Для характеристики наявності джерел фінансування запасів виділяють три основних показники.

1. Наявність власних коштів (В) — визначається як різниця між власним капіталом та необоротними активами підприємства:

В = ВК – НА = Ф.1 р.380 + р.430 – р. 080.

2. Наявність власних та довгострокових позикових коштів (робочий капітал) (ВД) — визначається збільшенням попереднього показника на суму довгострокових зобов’язань (ДЗ):

ВД = В + ДЗ = Ф.1 р.380 + р.430 + р. 480 + р.630*** – р. 080,

де *** — враховуються доходи майбутніх періодів у частині

понад 12 місяців.

3. Наявність загальних коштів (ЗК) — фінансування запасів визначається збільшенням попереднього показника на суму короткострокових кредитів банків (КК):

ЗК = ВД + КК = Ф.1 р.380 + р.430 + р. 480 + + р.630*** + р. 500 – р. 080.

Трьом показникам наявності джерел фінансування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього фінансування.

1. Надлишок (+) або дефіцит (–) власних коштів (ФВ): ФВ = В – Зп,

де Зп — запаси.

2. Надлишок (+) чи дефіцит (–) власних та довгострокових позикових коштів (ФВД): ФВД = ВД – Зп.

3. Надлишок (+) чи дефіцит (–) загальних коштів (ФЗК): ФЗК = ЗК – Зп.

Після аналізу абсолютних показників фінансової стійкості розраховують відносні коефіцієнти, завдяки чому можна побачити співвідношення коштів підприємства за різними джерелами, структуру капіталу.

До основних відносних показників фінансової стійкості належать:

— коефіцієнт фінансової незалежності (автономії);

— коефіцієнт фінансової залежності;

— коефіцієнт фінансового ризику;

— коефіцієнт маневреності власного капіталу;

— коефіцієнт покриття відсотків;

— коефіцієнт покриття запасів.