
- •Лекція 1. Психологія виховної діяльності як галузь педагогічної психології
- •Література
- •1. Місце психології виховної діяльності в системі психолого-педагогічних наук. Предмет, цілі та задачі дисципліни.
- •2. Зміст основних понять.
- •3. Постановка мети виховної діяльності.
- •4. Особливості технології виховання та його закономірності.
- •5. Психологічні основи методів і форм виховної роботи.
- •6. Характеристика сучасних концепцій виховання.
- •Психологічні теорії виховання
6. Характеристика сучасних концепцій виховання.
Теорії виховання - це концепції, що пояснюють походження, формування і зміну особистості, її поведінку під впливом вихователя. До другої половини XX ст. були широко поширені теорії виховання, згідно яким особистісні якості людини передаються в спадщину, під впливом умов життя мало змінюються. Тому принаймні частина характеристик особистості вихованню не підлягає. Такі теорії називають біогенетичними.
Друга група - соціогенетичні теорії. їх автори стверджують, що особистість у людині формується протягом її життя під впливом соціальних умов і піддається вихованню. їх недоліки:
деякі властивості особистості не можуть бути виховані, тому що вони визначаються генотипом;
із психіатрії і психопатології відомо, що існує зв'язок між хворобливими станами організму і змінами в психології особистості хворої людини.
Ряд теорій виховання являють собою проміжний, компромісний варіант двох груп теорій, розглянутих вище. Відповідно до них, функціонування і розвиток особистості залежить як від біологічних, так і від соціальних факторів. Прихильники цих теорій відводять вихованню значну, хоча й обмежену роль.
Психологічні теорії виховання розрізняються і по тому, які психологічні властивості людини в них аналізуються.
Вважається, що, один раз сформувавшись (у ранньому дитинстві), базисні риси особистості надалі майже не змінюються і чим старше дитина, тим менше імовірності для виховання відповідних особистісних рис.
Що ж стосується вторинних рис (виникаючих і формуючихся пізніше), а тим більше - вищих рис духовного і світоглядного характеру, що виступають у формі моральних і соціальних установок, то з їх вихованням пов'язуються великі надії. Стверджується, що їх можна виховувати у людини протягом усього життя, але для цього необхідна спеціальна практика.
Своєрідно вирішується питання про виховання особистості необіхевіористами. Наприклад, Б.Ф. Скіннер і його послідовники вважають, що за допомогою спеціальної техніки поведінкового навчання, заснованої на розумному використанні заохочення за позитивні і покарання за негативні реакції, можна перетворити особистість у будь-якому віці в потрібному напрямку. Вітчизняні ж психологи вважають, що вже в старшому шкільному віці для особистості характерна відносно стійка система моральних переконань, життєвих цілей і перспектив.
Концептуальні підходи до виховання в умовах сьогодення
Спостерігається процес моральної деформації частини підростаючого покоління, а це означає їхню втрату як відповідальних громадян, добросовісних, творчих працівників, гарних сім'янинів. Сьогодні різко ламаються колишні моральні норми, цінності, змінюються життєві настанови і пріоритети молоді.
Поширеними є факти зневажання елементарних норм моралі, сплеску агресивності та егоїзму, спадання інтересу до навчання і праці. Багато молодих людей не вважають освіту і професійну кваліфікацію визначальними життєвими-цінностями. Замість прагнення до творення в них домінує пристрасть до розподілу і перерозподілу.
Нашим дітям випало бути свідками насадження культу речей, розваг, фізичної сили. Вони зростають із настановою на життя, яке дається легко, без особливих зусиль (виграв мільйон або іномарку; обхитрував партнера; виявився спритнішим або сильнішим за іншого).