- •Тема 1. Предмет, методи та завдання дисципліни. Лекція 1 Предмет, методи та завдання дисципліни План
- •2 Питання
- •Економічна теорія
- •Теоретична географія
- •Загальна теорія розміщення
- •3 Питання
- •Тема 2. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил.
- •1 Питання
- •2 Питання
- •1 Питання
- •2 Питання
- •Тема 6. Населення і трудові ресурси України
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Питання
- •Тема 4. Природно – ресурсний потенціал та його економічна оцінка
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •V. Лісові ресурси.
- •Тема 7. Cутнicть, мета і завдання державної регіональної політики
- •1 Питання
- •2 Питання
- •Тема 8. Механізми реалізації державної регіональної політики.
- •1 Питання
- •2 Питання
- •Тема 3. Регіон в системі територіального поділу праці
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Питання
- •Тема 7. Економічне районування та територіальна організація господарства
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •Тема 1. Господарський комплекс України
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Питання
- •Тема 9. Концепція сталого розвитку продуктивних сил
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
2 Питання
Перед Україною постала необхідність переходу до сталого розвитку, що визначається наступними обставинами.
І. Існування проблем в розвитку і розміщенні господарства.
Основні проблеми:
Екстенсивний шлях розвитку.
Існування виробництва за ради виробництва.
Переважання матеріаломістких та енергомістких виробництв.
Нерівномірність розміщення промислового виробництва. На шість таких областей як Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Київська, Харківська припадало понад 50 % промислового потенціалу. В той же час, недостатнім був розвиток промисловості в західних та поліських областях.
Невідповідність між природними та трудовими ресурсами, з одного боку та рівнем розвитку господарства і просторової його організації, з іншого боку. Це стосується, насамперед, Подільського, Причорноморського, Карпат-ського районів. Так, в областях відносно добре забезпечених трудовими ресурсами сформувались найвищі рівні безробіття в результаті недостатнього розвитку різних видів виробництв.
Недостатній розвиток і збалансованість складових транспортної системи, що зумовлює неповне включення регіонів та окремих промислових центрів до загальнодержавного поділу праці. В Україні спостерігаються розбіжності майже в 2 рази за густотою автошляхів. Найменша вона в Херсонській, Миколаївській, Луганській області. Явно виділяються за розвитком залізничної мережі Донбас і Західна Україна.
Складність формування ринкового середовища з причин надмірної залежності від регіональної влади, її рішень.
Недостатня дієвість державної регіональної економічної політики. Це пов’язано з тим, що в Україні ще не створена достатня правова база, необхідна для досягнення регіонами оптимальної економічної самостійності, немає чіткого розмежування повноважень між центральними та місцевими органами влади з питань управління соціально-економічним розвитком регіонів. Слабкою є фінансова база багатьох адміністративно-територіальних одиниць.
Ізольованість господарчого комплексу відносно світового господарства, слабка включеність в міжнародний поділ праці.
ІІ. Існування проблем в розвитку соціальної сфери.
Основні проблеми:
Кризовий стан відтворення населення.
Погіршення здоров’я людей.
Висока частка бідного населення. Несформований середній клас.
Незбалансований розвиток соціальної інфраструктури.
ІІІ. Існування проблем в сфері природокористування.
Основні проблеми:
Нераціональна структура природокористування, яка є наслідком функ-ціонування переважно сировинних галузей промисловості та ресурсних технологій. За роки незалежності в структурі матеріального виробництва частка металургійного, хімічного та паливно-енергетичного комплекса зросла в три рази.
Невідповідність галузевої структури господарства існуючим природним ресурсам (зокрема, водомісткість виробництва в кілька разів вища ніж в Європі, а забезпеченість – одна з найменших).
Зростаюча забрудненість території. Відходи і викиди в атмосферу складають 85 кг/душу населення, що в кілька разів більше ніж в Європі. 3/4 населення споживає воду, яка має високий рівень забруднення.
