
- •Тема 1. Предмет, методи та завдання дисципліни. Лекція 1 Предмет, методи та завдання дисципліни План
- •2 Питання
- •Економічна теорія
- •Теоретична географія
- •Загальна теорія розміщення
- •3 Питання
- •Тема 2. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил.
- •1 Питання
- •2 Питання
- •1 Питання
- •2 Питання
- •Тема 6. Населення і трудові ресурси України
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Питання
- •Тема 4. Природно – ресурсний потенціал та його економічна оцінка
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •V. Лісові ресурси.
- •Тема 7. Cутнicть, мета і завдання державної регіональної політики
- •1 Питання
- •2 Питання
- •Тема 8. Механізми реалізації державної регіональної політики.
- •1 Питання
- •2 Питання
- •Тема 3. Регіон в системі територіального поділу праці
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Питання
- •Тема 7. Економічне районування та територіальна організація господарства
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •Тема 1. Господарський комплекс України
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •4 Питання
- •Тема 9. Концепція сталого розвитку продуктивних сил
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
2 Питання
Формами реалізації д.р.п. є наступні.
Створення вільних (спеціальних) економічних зон (ВЕЗ або СЕЗ).
ВЕЗ – територія, де створені сприятливі умови для національного та міжнаціонального підприємництва.
Приклад: в США прийнята така постанова: якщо підприємство, розташовано в ВЕЗ, створює 200 нових або зберігає 1000 робочих місць, воно звільняється від сплати за газ та електроенергію, 5% податку на продаж.
В світі нараховується 650 ВЕЗ. Для України перспективними в цьому відношенні є: Одеський, Придунайський район, республіка Крим, Миколаївський район, зона підприємництва в Херсонської області. До 2005 року в Україні функціонували наступні СЕЗ: ”Сиваш”(1995 рік – перша СЕЗ), “Закарпаття”, “Азов'є”, “Славутич”, “Жовква”, “Яворів”, “Донецьк”, “Порто-Франко”, “Порт “Крим”, “Миколаїв”, “Інтерпорт “Ковель”, “Курортополіс Трускавець”, “Рені”.
Створення євро регіонів.
Єврорегіон – це міждержавна транскордонна регіональна асоціація, що охоплює прикордонні області, які розвиваються за погодженими планами та проектами.
На кордоні держав при невеликій відстані підприємств і організацій – суб’єктів зовнішньо-економічних зв’язків та етнічний близькості населення формуються транскордонні регіони. Прикладом таких регіонів є “Альпи-Адріатика” (Італія, Австрія, Німеччина, Югославія), “Регіо” (Франція, Німеччина., Швейцарія), “Дрейландерек” (Німеччина, Чехія, Польща) та інші. Завданням створення є економічний, науковий та економічний, освітній, культурний розвиток. Ці території мають економічну самостійність.
Приклад: “Карпатський Єврорегіон” має власний бюджет, що формується з коштів місцевих органів влади, Фонду братів Рокфеллерів та американського інституту “Схід-Захід”.
В Україні створені такі євро регіони: Карпатський, “Слобожанщина”, “Буг”, “Дніпро”, “Нижній Дунай”, “Верхній Прут”. Але займаючи вигідне географічне положення в Європі, наша держава не повною мірою використовує цей фактор у розв’язані своїх соціально-економічних проблем (в тому числі і у формуванні субрегіональних транскордонних об’єднань).
Створення регіональних технопарків та технополісів.
Регіональні технопарки – це утворення, які формуються на базі одного чи кількох провідних вузів регіону за участю зацікавлених підприємств та організацій з метою впровадження високих технологій. Їх в Україні 16, з них реально працюють два (в Харкові, Києві).
Технополіс – місто, в економіці якого вагому роль відіграють дослідницькі центри та підприємства, що використовують новітні технології.
Мета їх діяльності:
Зближення науки та виробництва;
Сприяння структурній перебудові економіки регіону;
Підготовка кадрів для наукоємких виробництв;
Допомога підприємцям-початківцям (створення бізнес-інкубаторів).
Створення цільових програм загальнонаціонального, регіонального та місцевого рівня. Державна регіональна політика – це лише загальні положення, що визначають стратегію розвитку тих чи інших територій. Конкретніше завдання і заходи розробляються при створені планів та програм. Протягом 1992-1997 такі програми було розроблено для Донбасу, Карпатського, Подільського, Поліського регіону, Українського Причорномор’я. Однак вони не мали правового статусу державних, не були підкріплені централізованим фінансуванням і тому з багатьох запланованих завдань не стали результативними.
Лекції 5 та 6