Приклад визначення величини опору паропроникненню пароізоляційного шару, при якому в огородженні не відбувається конденсація водяних парів

Вихідні дані прийняті з прикладу теплотехнічного розрахунку.

Визначаємо опори паропроникненню шарів огороджувальної конструкцій за формулами:

• вапняно-піщаний розчин

• мінеральна вата

• цементно-піщаний розчин

• цегла

Виконуємо креслення огороджувальної конструкції в якій замість товщини шарів відкладаємо опір паропроникненню цих шарів.

Визначаємо парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря за формулою

де – розрахункове значення відносної вологості, %, визначається за додатком Г;

– парціальний тиск насиченої водяної пари, Па, визначається за додатком Р, по розрахунковій температурі внутрішнього повітря, що визначається за додатком К.

Визначаємо парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря за формулою

де – розрахункове значення відносної вологості, %, визначається за табл. 24 [2];

– парціальний тиск насиченої водяної пари, Па, визначається за додатком Р, по розрахунковій температурі зовніiнього повітря, що визначається за табл. 2 [2] (температура найбільш холодного місяця року).

На крайніх лініях креслення відкладається по вертикалі парціальний тиск внутрішнього та зовнішнього повітря та з’єднують прямою лінією.

Визначаємо температури на поверхнях огородження та у місцях з’єднання різних матеріалів за формулами:

Використовуючи значення отриманих температур визначаємо за додатком Р значення парціальних тисків насиченої водяної пари .

; ; ; ;

Отримані значення парціальних тисків відкладають на кресленні огороджувальної конструкції та з’єднують відрізками прямої лінії.

На кресленні з точки проводять дотичну до графіку , а з точки горизонтальну лінію. Лінії проводять до взаємного перетину

Як видно з виконаного креслення опір паропроникненню шару пароізоляції при якому в огородженні не буде відбуватися конденсації водяних парів складає

Приклад виконання кліматичного паспорту міста

Вихідні дані:

• район будівництва – м. Полтава.

Складаємо шкалу температур за табл.2 [2].

Таблиця 1 – Шкала температур

№	Назва температури	Позначення	Кількість,
1	2	3	4
1	Абсолютно максимальна		38
2	Середня максимальна найбільш спекотного місяця		26,5
3	Середня добових максимумів самого спекотного місяця		26,4
4	Середня самого спекотного місяця		20,6
5	Середня добових мінімумів самого спекотного місяця		14,9
6	Середня за рік		7
7	Середня добових максимумів самого холодного місяця		-4,2
8	Середня самого холодного місяця		-6,9
9	Середня добових мінімумів самого холодного місяця		-9,7
10	Середня найбільш холодної п’ятиденки (0,92)		-23
11	Середня найбільш холодної п’ятиденки (0,98)		-26
12	Середня найбільш холодної доби (0,92)		-27
13	Середня найбільш холодної доби (0,98)		-30
14	Абсолютно мінімальна		-37

Температуру середніх добових максимумів самого спекотного місяця визначаємо за формулою

де – середня амплітуда добових коливань самого спекотного місяця, ^оС, визначаємо за дод.2 [2].

Температуру середніх добових мінімумів самого спекотного місяця визначаємо за формулою

Температуру середніх добових максимумів самого холодного місяця, ^оС, визначаємо за формулою

де – середня амплітуда добових коливань самого холодного місяця, ^оС, визначаємо за дод.2 [2]

Температуру середніх добових мінімумів самого холодного місяця визначаємо за формулою

Використовуючи значення наведенні у табл. 1 [2] будуємо графік зміни середньомісячної температури зовнішнього повітря на протязі року.

Рисунок 5.1 - Зміна середньомісячної температури зовнішнього повітря на протязі року

Використовуючи значення наведенні у дод.3 [2] будуємо графік зміни пружності водяної пари зовнішнього повітря на протязі року.

Рисунок 5.2 - зміни пружності водяної пари зовнішнього повітря на протязі року

Використовуючи значення наведенні у дод.4 [2] будуємо розу вітрів міста будівництва за повторюваністю вітру.

Таблиця 2 – Значення рози вітрів за повторюваністю

Місяць року	Напрямок вітрів								Штиль
	Пн	ПНС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ
Січень	8	13	14	14	11	16	14	10		2
Липень	15	15	11	7	6	9	17	20		4

Рисунок 5.3 - Роза вітрів за повторюваністю

Використовуючи значення наведенні у дод.4 [2] будуємо розу вітрів міста будівництва за швидкістю вітру.

Таблиця 3 - Роза вітрів за швидкістю вітру

Місяць року	Напрямок вітрів
	Пн	ПНС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ
Січень	4,8	5,1	5	5	5,3	5,6	6,2	5,8
Липень	4,6	4,4	3,3	3,3	3,2	3,8	4,5	5,1

Рисунок 5.4 - Роза вітрів за повторюваністю