Методика побудови графіку розподілу температури по товщині огородження
Побудова графіку розподілу температури по товщині огородження виконується і наступній послідовності:
Визначають термічний опір шарів огороджувальної конструкцій за формулою
де – товщина i-го шару конструкції, м;
– теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, ;
Визначають опір теплообміну на поверхнях огородження за формулами
де , – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, , які приймаються згідно з додатком М.
Поряд з кресленням огороджувальної конструкції виконаної у лінійному масштабі виконують креслення у масштабі термічних опорів. Для цього відкладають по горизонталі у масштабі визначені величини термічних опорів шарів огороджувальної конструкції та опорів теплообміну на поверхнях огородження.
На крайніх лініях другого креслення відкладають по вертикалі температури внутрішнього та зовнішнього повітря.
З’єднують ці температури прямою лінією (отримуємо графік розподілу температури по товщині огородження).
Точки перетину цього графіку з гранями шарів матеріалів дають на них значення температур.
Переносимо ці температури на креслення огородження яке виконано у лінійному масштабі.
З’єднуємо отримані точки відрізками прямої лінії (отримуємо графік розподілу температури).
Приклад побудови графіку розподілу температури по товщині огородження
Вихідні
дані прийняті з прикладу теплотехнічного
розрахунку. Температура внутрішнього
повітря прийнята
,
зовнішнього
Визначаємо термічні опори шарів огороджувальної конструкцій за формулами:
вапняно-піщаний розчин
мінеральна вата
цементно-піщаний розчин
цегла
Визначаємо опори теплообміну на поверхнях огородження за формулам:
на внутрішній поверхні
на зовнішній поверхні
Поряд з кресленням огороджувальної конструкції виконаної у лінійному масштабі виконують креслення у масштабі термічних опорів.
На крайніх лініях креслення, що розташовано праворуч відкладаємо по вертикалі температури внутрішнього та зовнішнього повітря. З’єднуємо ці температури прямою лінією. Отримуємо графік розподілу температури по товщині огородження.
Переносимо температури у місцях з’єднання шарів матеріалів на огородження яке виконано у лінійному масштабі.
З’єднуємо отримані точки відрізками прямої лінії. Отримуємо графік розподілу температури.
Методика визначення величини опору паропроникненню пароізоляційного шару, при якому в огородженні не відбувається конденсація водяних парів
Визначення величини опору паропроникненню пароізоляційного шару, при якому в огородженні не відбувається конденсація водяних парів виконується графо-аналітичним методом у наступній послідовності:
Визначається опір паропроникненню окремих шарів огороджувальної конструкції за формулою
де – товщина і-го шару, м;
– паропроникність матеріалу i-го шару, , що визначається за табл. Л1 додатку Л [1];
Виконується креслення огороджувальної конструкції у масштабі опорів паропроникненню. Для цього відкладається по горизонталі у масштабі визначені величини опорів паропроникненню шарів огороджувальної конструкції.
Визначається парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря за формулою
де
– розрахункове значення відносної
вологості, %, визначається за додатком
Г;
– парціальний тиск насиченої водяної
пари, Па, визначається за додатком Р, по
розрахунковій температурі внутрішнього
повітря, що визначається за додатком К
.
Визначається парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря за формулою
де
– розрахункове значення відносної
вологості, %, визначається за табл. 24
[2];
– парціальний тиск насиченої водяної
пари, Па, визначається за додатком Р, по
розрахунковій температурі зовніiнього
повітря, що визначається за табл. 2 [2]
(температура
найбільш холодного місяця року).
На крайніх лініях креслення відкладається по вертикалі парціальний тиск внутрішнього та зовнішнього повітря.
Визначаються температури на поверхнях огородження та у місцях з’єднання різних матеріалів за формулою
де
– розрахункова температура зовнішнього
повітря,
,
– термічний опір частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до перерізу, що розглядається, .
Використовуючи значення отриманих температур визначаються значення парціальних тисків насиченої водяної пари
,
за додатком Р.
Отримані значення парціальних тисків відкладають на кресленні огороджувальної конструкції та з’єднують відрізками прямої лінії.
На кресленні з точки проводять дотичну до графіку , а з точки горизонтальну лінію. Лінії проводять до взаємного перетину.
Заміряють горизонтальний відрізок від точки перетині проведених ліній до внутрішньої грані огородження, це і є опір паропроникненню пароізоляційного шару при якому не відбувається конденсації вологи в огородженні.