Методика розрахунку вологісного режиму огороджувальних конструкцій

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків, що опалюються, обов'язкове виконання умови:

де − збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватися конденсація вологи, за холодний період року, % за масою;

− допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи, % за масою, що встановлюється згідно з додатком П залежно від виду матеріалу.

Зона конденсації визначається за характером розподілу парціального тиску водяної пари, e(х), і насиченої водяної пари E(x) у товщі шарів огороджувальної конструкції. Парціальний тиск водяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі x, Па, визначається за формулою:

де – парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря, Па, що визначається за розрахунковим значенням відносної вологості, φ_в0, залежно від призначення будинку згідно з додатком К, і значенням парціального тиску насиченої водяної пари, Е_в, що залежить від температури, за формулою:

- парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря, що визначається за СНиП 2.01.01 для періоду найбільш холодного місяця року, Па;

– опір паропроникненню огороджувальної конструкції, ;

– опір паропроникненню огороджувальної конструкції на відстані x від внутрішньої поверхні, .

Парціальний тиск насиченої водяної пари, E(x), Па, визначається згідно довідкових даних залежності E(t) по розподілу температури в товщі конструкції t(x), що розраховується за формулою

де – розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу накопичення вологи в конструкції, що визначається за СНиП 2.01.01 для періоду найбільш холодного місяця року, ,

– термічний опір частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до перерізу x, .

Опір паропроникненню огороджувальної конструкції та окремих її шарів розраховується за формулами:

де n – загальна кількість шарів в конструкції;

m – кількість повних шарів від внутрішньої поверхні до перерізу x;

– товщина і-го шару, м;

– паропроникність матеріалу i-го шару, , що визначається за табл.Л1 додатку Л [1];

– паропроникність матеріалу шару, , де розташований переріз х.

У разі для будь-якого х[0,] умова, що наведена на початку методики розрахунку вважається виконаною.

У разі у будь-якому з перетинів огороджувальної конструкції проводиться розрахунок приросту вологи у шарі матеріалу Δw, у якому відбувається конденсація вологи (у разі розташування зони конденсації на межі шарів – приріст розраховується для шару прилеглого до зони конденсації з боку внутрішньої поверхні) за формулою:

де P – кількість вологи, що конденсується у товщі огороджувальної конструкції за період накопичення вологи в конструкції, кг/м², що розраховується за формулою:

де – парціальний тиск водяної пари, Па, у зоні конденсації, що визначається за формулою (17);

– опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до зони початку конденсації, ;

Z – період накопичення вологи в конструкції, год, що встановлюється рівним періоду із середньодобовими температурами зовнішнього повітря менше ніж 8 ⁰С за СНиП 2.01.01;

δ_к – товщина шару матеріалу, м, у якому відбувається накопичення вологи, що конденсується (від зони конденсації до внутрішньої поверхні шару);

ρ_к – густина шару матеріалу, в якому відбувається конденсація вологи, кг/м³, що визначається згідно з таблицею Л.1 додатку Л [1].