
- •Лабораторна робота № 1 дослідження потенціометричного датчика
- •Загальні відомості
- •Порядок виконання роботи.
- •Зміст звіту повинен включати.
- •Лабораторна робота № 2 випробування термометра опору
- •Загальні відомості
- •Порядок виконання роботи.
- •Визначення постійної часу термометра опору
- •Зміст звіту повинен включати.
- •Лабораторна робота № 3 випробування електромагнітного реле
- •Загальні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Зміст звіту повинен включати.
- •Лабораторна робота № 4 дослідження схем дистанційної передачі кутових переміщень з використанням сельсина
- •Загальні відомості
- •Робота схеми з сельсин-диференціалом
- •Порядок виконання роботи
- •Мал. 2 Схема підключення сельсинов в трансформаторному режимі. Результати вимірювань занести у таблицю №2
- •Зміст звіту повинен включати.
- •Лабораторна робота № 5 випробування електромашинного підсилювача
- •Загальні відомості
- •Порядок виконання роботи.
- •Мал. 1 Схема роботи електромашинного підсилювача.
- •Необхідне устаткування;
- •Комп‘ютер
- •Прикладна програма Electronics workbench
- •Порядок виконання роботи.
- •1.1 Напівпровідникові підсилювачі
- •Режими роботи транзисторів в підсилювальному каскаді
- •Мал. 1 Схема включення напівпровідникового тріода з загальним емітером.
- •Мал. 2 Форма кривої струму в ланцюзі колектора
- •Підсилювачі змінного струму
- •Підсилювачі постійного струму
- •Мал. 4 Схема перетворювача підсиленого сигналу змінного струму в сигнал постійного струму
- •Мал. 5 Схема емітерного повторювача.
- •Порядок виконання роботи.
- •1.Етап Дослідження режимів роботи напівпровідникового підсилювача
- •2. Етап Дослідження роботи емітерного повторювача.
- •Звіт повинен включати
- •Лабораторна робота № 8 вивчення елементів порівняння
- •Загальні відомості:
- •Звіт повинен включати
- •1. Етап Визначення струму пускання.
- •Звіт повинен включати
- •Лабораторна робота № 10 дослідження засобу імпульсного керування виконавчим механізмом
- •Звіт повинен включати
Підсилювачі постійного струму
Підсилювачі постійного струму (ППС) призначені для посилення повільно змінюючихся сигналів і мають рівномірну амплітудно-частотну характеристику в інтервалі частот від нуля до декількох кілогерц.
Необхідність застосування таких підсилювачів в системах автоматичного управління і контролю викликана наявністью джерел первинної інформації, виходом яких є напруга постійного струму, пропорційне розузгодженню. При низькій напрузі вхідного сигналу (нижче за сотні мікровольт) ППС прямого підсилення стають непридатними, оскільки рівень напруги дрейфу стає співвідносним з рівнем напруги корисного сигналу. В цьому випадку застосовують ППС з перетворенням. Функціональна схема такого підсилювача складається з вхідного пристрою - модулятора, що перетворює постійний сигнал в змінну напругу з амплітудою, пропорційною вхідному сигналу; підсилювача змінного струму; вихідного пристрою - демодулятора, що є фазочутливим випрямлячем, і перетворює підсилений сигнал змінного струму в сигнал постійного струму (мал. 4).
Мал. 4 Схема перетворювача підсиленого сигналу змінного струму в сигнал постійного струму
Перевагами ППС з перетворенням в порівнянні з ППС прямого посилення є малий дрейф нуля; мала чутливість до змін напруги, живлення, яка дозволяє виключити стабілізуючі пристрої, що ускладнюють схему; простота введення зворотнього зв’язку і регулювання підсилювача.
Емітерний повторювач. Емітерний повторювач є каскадом з послідовним від’ємним зворотним зв'язком по напрузі (мал. 2), що не змінює полярність вхідного сигналу і коефіцієнт підсилення по напрузі ( близький до одиниці). Він має підвищений вхідний і низький вихідний опір. Відрізняється емітерний повторювач від звичайного підсилювача тим, що в ланцюзі колектора відсутній опір, а вихідна напруга знімається не з колектора, а з емітера (мал. 5). Інтегральне виконання емітерного повторювача може здійснюватися на базі класичної схеми (мал. 5, а) з використанням одного активного елементу (мал. 5, б) або із застосуванням складового транзистора на двох активних елементах по схемі Дарлінгтона (мал. 5 в).
Мал. 5 Схема емітерного повторювача.
Вхідний опір простого емітерного повторювача (див. мал. 5, б) визначається по формулі:
, (3)
а у разі, коли опорами переходів rэ і rБ можна нехтувати, тоді:
(4)
де - диференціальний коефіцієнт підсилення базового струму, що дорівнює 100-150.
Прагнення одержати
підвищений опір і пояснює застосування
складового транзистора (мал. 5, в), для
якого коефіцієнт
і досягає тисяч одиниць.
Вихідний опір емітерного каскаду може бути знайдений по спрощеному виразу
(5)
де Rr- опір генератора вхідного сигналу або вихідний опір попереднього повторювача елемента системи.
З формули (5) видно,
що при малому значенні вихідного опору
попереднього елементу, а також при
високому коефіцієнті підсилення
,
який характерний для схем з використанням
пари Дарлінгтона, вихідний опір емітерного
каскаду може визначатися тільки значенням
опору емітерного переходу
Велика відмінність вхідного і вихідного опорів визначила основне призначення емітерного повторювача як буферного каскаду, що використовується для узгодження необхідних елементів систем управління і контролю.