
- •Міфологічний світогляд та його риси
- •2 Співвідношення міфологічного і філософського способу мислення
- •3.Предмет філософії і головне питання філософії
- •4. Філософія та релігія
- •5. Філософія і наука
- •6.Філософія і мистецтво
- •7.Структура філософії
- •8.Функції філософії
- •9.Основна проблема філософії
- •11.Співвідношення філософії і науки . Спільне і відмінне.
- •12. Передумови виникнення філософії
- •13.Генезис філософії
- •14.Структура і зміст розвинутого логічного мислення ( по Гегелю)
- •15.Діалектика як метод. Основні принципи діалектики
- •16. Діалектика і догматизм
- •17. Діалектика і скептицизм
- •18.Діалектика, софістика і еклектика
- •19.Онтологія як розділ філософії
- •20.Охарактеризувати філософську категорію буття
- •21.Форми буття
- •22.Філософське значення форми буття.
- •23.Матеріалізм і ідеалізм як моністична форма буття
- •24. Дуалізм як модель буття
- •25.Поняття матерії
- •26. Эволюция содержания категории материя
- •27. Матерія як субстрат і матерія як субстанція
- •28.Поняття руху. Рух, зміна, спокій
- •29.Форми руху матерії
- •30. Простір і час як форми сутності матерії
- •32.Відображення як атрибут субстанції
- •33.Причина розвитку форм відображення
27. Матерія як субстрат і матерія як субстанція
Під субстанцією в філософії розуміють дещо незмінне на противагу змінним станам і властивостям, те, що існує завдяки самому собі і в самому собі, а не завдяки іншому і не в іншому. В залежності від характеру і загальної спрямованості філософської концепції, виділяється одна субстанція (дух або матерія) – монізм, дві субстанції – дуалізм, наприклад дух і матері я одночасно, і , нарешті, множина субстанцій – плюралізм. В історії філософії існували різні підходи до розуміння субстанції: як суттєва властивість, субстрат, конкретна індивідуальність, логічний суб’єкт та ін. В античній філософії називалися різні субстанції(чотири стихії), Аристотель під субстанцією розумів першу суть і розглядав її як основу, невіддільну від індивідуальності речі. Також деякі філософи під субстанцією розуміли граничну основу буття, що ототожнює її з формою конкретних речей.
У сучасній філософії під субстанцією розуміють матерію. Матерія – це філософська категорія, що означає об’єктивну реальність, тобто світ речей, властивостей, відносин, станів і процесів, що відображаються людськими відчуттями і існують незалежно від них. Матерія як загальна субстанція – субстрат будь-яких речей, їх властивостей, відносин і форм руху. Отже матерія має властивість саморуху і саморозвитку. Субстанціональність матерії виражається в взаємозв’язку суті і явища, різноманітного і єдиного, сутності й існування, єдності, основи і того, що обґрунтовується. Матерія як субстанція є єдністю багатоманітності. Атрибутами( невідємними властивостями) матерії як субстанції є системність, рух, простір і час.
28.Поняття руху. Рух, зміна, спокій
Рух – це спосіб існування субстанції, що реалізується через зв'язок між речами і явищами, через відношення між ними. Рух – відносне поняття, реалізується тільки у відношенні до деякої іншої речі. Для вивчення руху будь-якого об’єкту потрібно знайти будь-який інший об’єкт, по відношенню до якого і буде відбуватися рух, що нас цікавить. Цей інший об’єкт носить назву системи відліку. Рух може проявлятися у двох формах – зміна, спокій. Зміна(за Гегелем) перехід однієї якості в іншу, проте як би не змінився предмет, поки він існує – він зберігає свою визначеність. (Н.д Річка залишається річкою, не дивлячись на те що тече і вода у ній змінюється) Набути абсолютного спокою означає – перестати існувати. Іншою формою руху є спокій – поки система відносин зберігає свою якість, вона покоїться. Спокій – це відсутність зміни, але ні в якому разі не відсутність руху. «В єдності спокою як фіксованої наявності окремих форм руху та зміни як перетворення форм руху одна в одну і полягає сутність руху». Отже, рух реалізується через зв'язок між речами і явищами, через відношення між ними.
29.Форми руху матерії
Ідея про форми руху матерії та їх взаємозв'язки висунута Енгельсом. В основу класифікації форм руху він поклав наступні принципи: 1) форми руху співвідносимо з певним матеріальним рівнем організації матерії, тобто кожному рівню такої організації повинна відповідати своя форма руху; 2) між формами руху існує генетичний зв'язок, тобто форма руху виникає з нижчих форм; 3) вищі форми руху якісно специфічні і несвідомих до нижчих форм.
Виходячи з цих принципів і спираючись на досягнення науки свого часу, Енгельс виділив 5 форм руху матерії: 1) механічну; 2) фізичну (теплову, електромагнітну, гравітаційну, ядерну, атомну); 3) хімічну 4) біологічну; 5) соціальну.
1. добіологічна (неорганічний рівень матерії, яка має матеріальний ха-р, н-д: кварц 2. біологічна (органічний рівень матерії, що має інформаційний характер, біологічне відображення має місце в живій природі і пов’язано з такими явищами, як подразливість, чутливістьі психіка, н-д:соняшник повертається на сонце; медуза. 3. соціальна (притаманна людині, пов’язана з наявністю в людини свідомості, яка носить ідеальний характер, н-д: Людина пізнає навколишнє середовище і отримує знання У міру відкриття нових форм матерії наука вносить коректування і в класифікацію форм руху матерії. До них відносяться, наприклад, рух мікрочастинок, процеси фізичного вакууму та інші. Діалектичний матеріалізм виходить з принципу єдності матерії і руху: немає матерії без руху і немає руху без матерії.