3. Підготовка поверхонь

Для зміцнення зовнішнього шару штукатурки і створення на ньому водонепроникної плівки обштукатурені поверхні фарбують олійними фарбами. Крім того, олійні фарбуван­ня застосовують для оздоблення приміщень і забезпечен­ня санітарно-гігієнічних умов. Обштукатурені поверхні, пофарбовані олійною фарбою, легко очищати від пилу та бруду і мити.

Кількість операцій у підготовці обштукатуреної по­верхні під олійне фарбування залежить від виду фарбу­вання: простого, поліпшеного чи високоякісного.

При підготовці обштукатуреної поверхні під просте фарбування виконують такі операції; очищають і згладжують поверхню торцем деревини, розрізують щіли­ни, прооліфлюють поверхню, частково підмазують, шліфу­ють і прооліфлюють підмазані місця, після чого поверхню ґрунтують (перше фарбування).

Після очищення поверхні і розрізання щілин поверхню прооліфлюють. Оліфа просочує зовнішній шар штукатур­ки і зміцнює його, а плівка, що утворюється, надалі сприятиме кращому зчепленню підмазувальної і шпаклювальної маси з поверхнею. Вручну поверхні про­оліфлюють щітками, розтушовуючи суміш рівномірним шаром. Коли поверхня висохне, пошкоджені місця підмазують суміша­ми, приготовленими на оліфі або спеціальних підмазувальних лаках.

Підмазувальну суміш наносять дерев'яним або метале­вим шпателем. Після висихання підмазані місця шліфу­ють, очищають від пилу, прооліфлюють і всю поверхню грунтують. Суміш для грунтування приготовляють з олійної фарби, яку розводять до робочої в'язкості оліфою. Ґрунтувальна суміш має бути рідшою, ніж для остаточно­го фарбування. Ґрунтувальну суміш наносять на поверхню ручником, на який не варто набирати багато фарби. Зайву фарбу з нього віджимають об край посудини. Нанесену на поверхню ґрунтовку слід добре розтушувати щіткою.

При підготовці обштукатуреної поверхні під поліпшене фарбування кількість операцій, що виконують, збільшу­ється.

Після підмазування пошкоджених місць і їх шліфуван­ня роблять такі операції: одне суцільне шпаклювання із шліфуванням і зніманням пилу, грунтування з флейцю­ванням і шліфуванням. Після цього виконують перше фарбування із флейцюванням і шліфуванням фарбової плівки.

Шпаклюють поверхню спеціальною сумішшю, приготов­леною на оліфі або емульсії. Шпаклювальний шар наносять на поверхню. Після шліфування поверхню протирають ганчіркою або сухою плоскою щіткою від пилу і грунтують рідкою сумішшю оліфи з невеликою кількістю олійної фарби. Ґрунтувальна суміш може мати білий колір або відповіда­ти кольору фарби для остаточного фарбування. Нанесену на поверхню ґрунтувальну суміш флейцюють сухою щіткою (флейцем), не набираючи на неї фарби. При цьому довга тонка волосінь щітки розрівнює свіжу ґрунтувальну плівку і робить її рівнішою й тоншою. Шар ґрунтовки після висихання злегка шліфують пемзою або дрібною шліфувальною шкуркою. Після цього всю поверх­ню уперше фарбують, фарбову плівку флейцюють, а після висихання шліфують.

4. Фарбування дерев’яних поверхонь

Фарбувати дерев'яні поверхні олійними сумішами можна тільки після повного висихання деревини. Здебіль­шого внутрішні поверхні вікон і дверей фарбують білила­ми. Щоб надати фарбовій плівці білого кольору, на кож­ний кілограм білил добавляють 5—7 г ультрамарину або залізної лазурі. Фарбу наносять ручниками, розтушовую­чи її вздовж волокон деревини. Фарбувати починають з верхньої частини віконної рами, фарбуючи спочатку горизонтальні бруски, а потім вертикальні. Щоб не бруд­нити скла, при фарбуванні вікон застосовують спеціальні щитки з фанери, бляхи або пластмаси. Так само фарбують фільончасті двері, наносячи фарбу спочат­ку на горизонтальні бруски обв'язки, а потім на верти­кальні. Після цього фарбують фільонки дверей, розтушо­вуючи на них фарбу вздовж волокон деревини. Щитові безфільончасті двері фарбують валиками так само, як і інші плоскі поверхні. Бокові і верхні торці дверного полотна фарбують ручниками. Фарбувати двері можна фарборозпилювачами невеликої продуктив­ності, пневматичними і звичайними валиками.

Дерев'яні підлоги фарбують сумішами, приготовлени­ми лише на натуральних або напівнатуральних оліфах, які-створюють міцні і стійкі до витирання плівки. Фарбу­вальну суміш наносять фарборозпилювачем, валиком або щіткою. Працюючи щіткою, суміш спочатку наносять впоперек дошок, а остаточно розтушовують уздовж дошок.

Для фарбування підлог можна застосовувати механі­зований валик. Він складається з матеріального бачка, розподільника, двох поролонових валиків і ручки. При закритому крані крізь спеціальний отвір бачок місткістю до 5 л заповнюють фарбою. Якщо натиснути на важіль 4, то відкриється кран і фарбувальна суміш са­мопливом через розподільник 2 буде надходити спочатку на верхній валик, а потім на робочий поролоновий ва­лик /. Під час роботи механізований валик пересувають уздовж підлоги поступально-зворотними рухами по пря­мих паралельних лініях.

Застосування механізованого валика підвищує про­дуктивність праці і зменшує витрати фарби.

Фарбування вікна із застосуванням Фарбування щитових дверей

захисного щитка