18. Розвиток архітектури у xviiIст. Українське козацьке бароко
Значний крок вперед зробила Україна в розвитку архітектури. Різноматні споруди будують переважно з цегли і каменю. Проряд із культовими спорудами постає дедалі більше адміністративних, громадянський, житлових..Розвиваються старі міста: Київ, Чернігів, Полтава ,Переяслав. Закладаються нові : Суми, Лебедин, Ахтирка, Харків. Провідним стилем цього періоду є барако. Характерні риси європейского бароко: - урочистість;- Пишна декоративність, динамічність композицій, світлотіньові й кольорові ефекти. Архітектура України за часів бароко позначена національно індивідуальністю. Будівлі характеризуються мистецькою довершинностю і моументальністю,виправданим поєднаням досягнень європейського бароко ї традицій народної архитертури.своєрідні риси цього стилю у світовій культурі отримали назву – козацьке бароко.Інтенсивне будівництво провадилось за часів правлення Мазепи( 1687-1708) тому цей стиль це називають « мазепинське бароко». Він був просто одержимий будівництвом, жоден із гетьманів не будував більше за нього. За його наказом зведено Богоявленський братський собор , навчальний корпус Києво –Могилянської академії. Миколаївський собор. Він оточив Києво –Печерську лавру кам’яним муром із вежами-церквами.Багато коштів витратив Мазепа на Софію Київську.У проведенні меценатської робити від гетьмана не відставали і полковники, члени козацької старшини. За протягом II половини XVII- XVIII у стилі барако перебудовано всі шедеври давньоруської архітектури. Найбільшою святинею Запорожжя,духовним і культурним центром усього краю вважався Самарський Пустинно –Микільський монастир. Перлиною козацької барокової архітектури є Троїцький собор у Новомосковську найдавніший зі збережених дерев’яних храмів.
19.Розвиток образотворчого мистецтва у xviiIст.
Визначними пам’ятками монументального живопису біли іконостаси. Серед них грандіозністю, пишністю та багатством відзначаються іконостаси Єлецького і Троїцького соборів у Чернігові. Спасо -Преображенській церкві.Усі вони виконані у стилі бароко. У галузі іконо писання видатні майстри Іов Кондзелевич, Іван руткович, Ілля Бродлакович.у малярстві спостерігалось особлива українська типізація христа, богородиці і святих. Нерідко на іконах зображено укр..побут, постаті , повязані із громадським і політичним житяім україни, портрети гетьматів,старшини, козаків, засновників церкви тощо. Найбільшим осередком малярства був Київ. Збереглися імена вилатних майстрів – іван паєвський(кВ), микола петрахнович(лв).У період українського бароко, особливо за часів Мазепи величесного розвитку набуло граверство.Перші гравери, починаючи з 70-х років походять із Західної України. Найбільши осередком був київ. Емблематика, символічність козацького бароко прижилися так сильно, що не змогли викорінити ні гоніння на все українське в останній період Петровскої доби, ні радикальні методи катерини 2. У цьому аспекті укр. Бароко мало не лише худ.значення ,як одне із самобутніх явищ світової культури, а відіграло свою роль у збереженні національної свідомості укр..народу.
20. Українська класична музика та театр в 18 ст.
Найоригінальнішим жанром театрального мистецтва був народний ляльковий театр – вертеп.
Вертепна скринька була своєрідною «моделлю світу» на верхнюму поверсі відбувається дія різдва христового , а нижньму – світські сцени з народного життя. З 50-х років 18 ст. зявляються театральні колетиви професійного характеру. В Глухові діяв придворний театр гетьмана Кирила Розумовського, в якому ставили комедії й комічні опери російською, італійською та французькою мовами. Приблизно цього часу зявився російський і польський класицистичний театр.ще у період розвитку шкільної драми й інтермедії зявився певного роду музичний театр. Ним став бурсацький концерт, що становив собою дотепну сценку з життя бурсаків, у якій співаки – дорослі і малі шрають самі себе. Багать важить в укр.. культ. Цього часу пісня. На основі народнопісенних традіций і кантат пізнішк зародилась пісня – романс. Їхав козак за дунай .