2. Форми втілення мпп. Основні напрямки та форми розвитку міжнародної спеціалізації.

МПП нерозривно пов'язаний з міжнародною спеціалізацією і коопе­руванням виробництва, які є формами його прояву і його елементами.

Під міжнародною спеціалізацією виробництва (МСВ) розуміють таку форму поділу праці між країнами, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби.

Напрямки розвитку міжнародної спеціалізації виробництва:

• виробничий;

• територіальний.

У територіальному напрямку виділяють спеціалізацію окремих країн, груп країн та регіонів на виробництві певних видів продукції та їх частин для світового ринку.

Виробничий напрямок передбачає міжгалузеву та внутрішньогалузеву спеціалізацію, а також спеціалізацію окремих підприємств, компаній та об'єднань.

Міжгалузева спеціалізація — це взаємовідносини між державами з обміну продуктами різних галузей виробництва.

Внутрішньогалузева спеціалізація, - основана на поділі виробничих програм у межах однієї й тієї ж галузі.

Основні форми прояву міжнародної спеціалізації виробництва:

• предметна,

• по детальна (по-вузлова)

• технологічна (по стадійна) спеціалізації.

Предметна передбачає спеціалізацію підприємств різних країн на виробництві та експорті повністю закінченого і готового до споживання виробу.

По детальна спеціалізація базується на кооперації виробників різних країн у випуску вузлів та деталей.

Технологічна — на здійсненні окремих стадій технологічних процесів виробництва товарів у межах єдиного технологічного процесу.

Найбільш розвинені всі форми спеціалізації в машинобудуванні, приладобудуванні тощо.

2. Показники міжнародної спеціалізації економіки країни.

Міжнародно спеціалізовані галузі - галузі які беруть найактивнішу участь в МПП. Для них характерна висока частка продукції на експорт та високий рівень внутрішньогалузевої спеціалізації.

Міжнародно спеціалізована продукція — це продукція, яка є предметом двосторонніх та багатосторонніх угод про розподіл виробничих програм і за умови виготовлення в одній чи декількох країнах і значною мірою задовольняє потреби світового ринку в ній.

Основними показниками рівня міжнародної спеціалізації галузі є такі:

1. Коефіцієнт відносної експортної спеціалізації:

Кr =	Eк
	Ес

де E_к — питома вага товару в експорті країни; Е_с — питома вага товару в світовому експорті.

Якщо Кr > 1, то галузь або товар вважаються міжнародно спеціалізованими;

2. Експортна квота у виробництві галузі:

Ее =	E
	Овн

де Е — обсяг експорту за даний період; О_вн — обсяг внутрішнього виробництва.

Експортна квота характеризує значення експорту продукції певної галузі для економіки країни.

3. індекс товарності. Індекс товарності характеризує міру участі національного господарства в МПП.

t =	E+I	*100
	ВВП

де E — річний експорт; I — річний імпорт; ВВП — річний валовий внутрішній продукт.