
- •2. Загальна характеристика законодавства України про інтелектуальну власність
- •3. Суб'єкти, об'єкти права інтелектуальної власності.
- •5. Здійснення права інтелектуальної власності.
- •6. Випадки правомірного використання об’єктів інтелектуальної власності.
- •1. Виникнення та розвиток авторського права
- •2. Поняття і значення авторського права
- •3. Об’єкти та суб’єкти авторського права
- •4. Строки чинності майнових прав авторів творів науки, літератури і мистецтва.
- •1. Поняття суміжних прав
- •2. Суб’єкти і об’єкти суміжних прав.
- •3. Виникнення і здійснення суміжних прав
- •4. Критерії для надання охорони суміжних прав
- •1. Права виконавців охороняються, якщо:
- •2. Права виробників фонограм охороняються, якщо:
- •5. Права виконавців. Права виробників фонограм. Права організацій віщання.
- •1. Виконавцеві твору належать такі особисті немайнові права:
- •6. Обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення
- •7. Строки охорони суміжних прав
- •1. Загальна характеристика патентного права та його джерел.
- •2. Об’єкти патентного права.
- •3. Суб’єкти патентних правовідносин.
- •4. Патент: поняття, види та межі чинності.
- •5. Заявка на видачу патенту.
- •6. Визнання патенту недійним.
- •1. Загальна характеристика інституту правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.
- •2. Поняття та вимоги до комерційного найменування.
- •3. Суб’єкти права інтелектуальної власності на комерційне найменування.
- •4. Виникнення та зміст права інтелектуальної власності на комерційне найменування.
3. Суб’єкти права інтелектуальної власності на комерційне найменування.
У ст.489 Цивільного кодексу України йдеться про особу як суб’єкта прав на комерційне найменування. Особа, відповідно до ст.2 Цивільного кодексу України, - це фізична або юридична особа.
Не визнається суб’єктом права на комерційне найменування філія чи представництво юридичної особи (ст.95 Цивільного кодексу України), просте товариство як таке (ст.1132 Цивільного кодексу України), оскільки вони не мають статусу юридичної особи.
Шановні студенти! Дане питання виноситься на самостійне вивчення.
4. Виникнення та зміст права інтелектуальної власності на комерційне найменування.
Відповідно до ч.2 ст.489 Цивільного кодексу України, право інтелектуальної власності є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
Отже, законодавство України пов’язує виникнення права на охорону комерційного найменування з фактом його першого використання.
Водночас, ч.3 ст.489 Цивільного кодексу України передбачає, що відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.
Зміст майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування визначено у ст.490 Цивільного кодексу України. Вказана стаття називає такі майнові права:
1) право на використання комерційного найменування;
2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;
3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
По-перше, до майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування належить право на використання комерційного найменування. З огляду на відсутність спеціального закону про комерційні найменування на сьогодні в законодавстві України не визначено, які дії є використанням комерційного найменування. Враховуючи сутність комерційного найменування як засобу індивідуалізації, до форм використання комерційного найменування належить використання його на товарах, їх упаковці, в рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках та іншій документації.
Використання комерційного найменування іншими юридичними особами без дозволу володільця не повинно допускатися. Тому володілець комерційного найменування має право вимагати від інших осіб припинення неправомірного використання комерційного найменування.
Виходячи з того, що основна функція комерційного найменування – індивідуалізація конкретного суб’єкта, передача майнових прав на комерційне найменування іншій особі можлива лише в одному випадку – якщо такі права передаються разом з цілісним майновим комплексом особи чи його відповідною частиною. Наприклад, право на комерційне найменування може переходити до іншої особи у випадку продажу підприємства як єдиного майнового комплексу ст.191 Цивільного кодексу України), чи в разі реорганізації юридичної особи.
ЦК не обмежує чинність майнових прав на комерційне найменування конкретним строком, вираженим у роках. Оскільки майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування безпосередньо пов’язані з функціонуванням юридичної особи, то з ліквідацією юридичної особи припиняється чинність зазначених майнових прав. Майнові права на комерційне найменування можуть бути припинені із інших підстав, встановлених законом.