5. Історичні етапи розвитку охорони праці

З початку ХІХ століття, коли на виробництві різко зросли аварійність, захворюваність і рівень травматизму, з’являються публікації вчених з різних питань О.П.

Ще в 1742 році російський вчений М.В.Ломоносов (1711-1765р.р.) у своїй роботі «Первые основания металлургии и рудных дел» проаналізував умови праці гірників, обґрунтував режими й принципи вентиляції шахт, розробив пристрої кріплення гірничих виробок, видалення води із шахт.

Так у 1847 році О.Н.Нікітін (1793-1853р.р.) видав книгу «Болезни робочих с указаним предохранительных мер», у якій вперше описав професійні захворювання близько 120 професій робітників.

Значний обсяг досліджень у галузі гігієни і охорони праці виконала група вчених під керівництвом професора Московського університету Ф.Ф. Ерисмана. Для цих досліджень характерною була соціальна спрямованість при вивченні умов праці і побуту робітників. Книга Ерисмана «Профессиональная гигиена или гигиена физического и умственного труда» – 1877р.

Значний внесок у розвиток О.П. зробив основоположник російської фізіології і наукової психології вчений фізіолог І.М.Сєченов (1829-1905р.р.) В «Очерках рабочих движений человека» виданий у 1904 р. він теоретично обґрунтував 8-годинну тривалість робочого дня, показав, що працездатність можна підтримувати на високому рівні за рахунок правильного встановлення режиму фізичних навантажень і відпочинку.

Втрати енергії у процесі роботи і дію на організм людини промислових отрут дослідив учений Г.В.Хлопін.

В.Я.Данилевський, Ні кольський зробили значний внесок у розвиток О.П., вивчивши причини виробничого травматизму і розробивши заходи з профілактики захворювань.

Академік Зеленський М.Д. (1861-1953р.р.) розробив конструкцію протигаза 1915 р., основні принципи роботи якого використовується і досі.

Відомо багато вчених, які своїми досягненнями в різних галузях науки вплинули на розвиток О.П. Зокрема, С.І.Вавилов (1891-1951р.р.) відкрив люмінісцентис освітлення, О.О.Сочинський створив ряд приладів для контролю вмісту шкідливих речовин у повітрі.

Л.І.Медведь дослідив зниження шкідливості дії пестицидів і інших хімічних речовин на людей і навколишнє середовище.

Рекомендована література

1. Кодекс Законів про працю в Україні. – К., 1996.

2. Гряник Г.Н., Лехман С.Д. Охорона праці. К.: Урожай, 1994.

3. Лущенков В.П., Бутко Д.Л. Лехман С.Д. Виробнича санітарія. – К.: Урожай,

1996

4. Лехман С.Д., Целинський В.П., Козирев С.М. та ін. Довідник з охорони праці

в сільському господарстві. – К.: Урожай, 1990.

5. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. / За заг. ред.

к.т.н., доц. І. П. Пістуна.–Львів: «Тріада плюс», 2010.– 648 с.

6. Закон України «Про охорону праці». Ж.«Охорона праці» № 1, 2003.

7. Основи охорони праці: Навчальний посібник/ за ред. Проф.Березуцького

В.В.-Х. Факт, 2005.-480с.

8. Жидецький В.Ц., Джигірей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. –

Вид. 2-е, стереотипне. – Львів: Афіша, 2000. – 347с.

9. Запорожець О.І., Протоєрейський О.С., Франчук Г.М., Боровик І. М. Основи

охорони праці. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 264 с.

10. Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях:

Навчальний посібник – Суми. Видавництво «Довкілля», 2003, 390с