Техніка безпеки при виконанні основних робіт в рослинництві

Існують наступні шкідливі та небезпечні фактори:

• виконання робіт на відкритому повітрі;

• підвищена забрудненість повітря пилом;

• наявність отрутохімікатів;

• схили полів, наявність перешкод у вигляді ям, ярів;

• рухомі агрегати;

• пожежонебезпека;

• нервово-психічні перевантаження.

Техніка безпеки при виконанні робіт в тваринництві

Небезпечними та шкідливими факторами в тваринництві є:

• рухомі машини, механізми та їхні окремі деталі;

• підвищена вологість, запиленість та загазованість повітря робочої зони;

• підвищена чи понижена температура повітря робочої зони;

• електричний струм небезпечних параметрів;

• біологічна небезпека: тварини, мікроорганізми, гриби та продукти їх життєдіяльності;

• термічна небезпека (нагрівники, гаряча вода, пара);

• небезпека падіння на слизький підлозі, східцях, трапах;

• наявність хімічних речовин (консерванти, вітаміни, миючи засоби);

• вибухонебезпека (компресорні установки);

• пожежонебезпека;

• нервово-психічні перевантаження.

Рекомендована література

1. Лущенков В.П., Бутко Д.Л. Лехман С.Д. Виробнича санітарія. – К.: Урожай, 1996

2. Лехман С.Д., Целинський В.П., Козирев С.М. та ін. Довідник з охорони праці в сільському господарстві. – К.: Урожай, 1990.

3. Зайцев В.П. Свердлов. М.С. Охрана труда в животноводстве. – М.: Агропромиздат. 1989.

4. Закон України «Про охорону праці». Ж.«Охорона праці» № 1, 2003.

5. Жидецький В.Ц., Джигірей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. – Вид. 2-е, стереотипне. – Львів: Афіша, 2000. – 347с.

6. Охорона праці та промислова безпека: Навч. посіб. / К. н. ткачук, В. В. Зацарний, Р. В. Сабарно, С. Ф. Каштанов, Л. О. Мітюк, Л. Д. Третьякова, К. К.Ткачук, А. В. Чадюк. За ред. К. н. ткачука і В. В. Зацарного. – К.: 2009.

Лекція № 7

Тема лекції: Електробезпека

План лекції:

1.Дія електричного струму на організм людини.

2.Фактори, що впливають на наслідки дії електричного струму.

3. Уявлення про напругу дотику та крокову напругу.

4.Засоби захисту від враження електричним струмом.

5.Захист від статичної та атмосферної електрики. Організація безпечної експлуатації електрообладнання.

1. Дія електричного струму на організм людини

Широке використання електроенергії у всіх галузях народного господарства зумовлює розширення кола осіб, котрі експлуатують електрообладнання. Тому проблема електробезпеки при експлуатації електрообладнання набуває особливого значення.

Сучасне с/г виробництво органічно пов’язане з широким використанням ел. Енергії.

Полегшуючи працю, ел. струм в той же час передбачає велику небезпеку для життя і здоров’я людей.

На відміну від інших джерел небезпеки ел. струм неможливо виявити без приладів дистанційно.

Наявність напруги виявляється дуже пізно, коли людина вже дотикнулася до неізольованих струмоведучих частин. Крім того, небезпека підвищується ще тим, що часто людина не може самостійно відірватися від них.

Ел. струм може вразити людину:

 при дотику до відкритих струмопровідних частин або дротів, ізоляція яких пошкоджена;

 від впливу ел. струму через дугу;

 при дотику до металевих частин обладнання, які випадково опинилися під напругою;

 при недопустимому зближенні великогабаритних машин з лініями електропередач (автокрани, зернозбиральні комбайни).

Досвід і досліди показали, що причини враження ел. струмом у с/г (кількість н.в.) виникає в результаті допуску до роботи з електроустаткуванням ненавченого персоналу і недбайливого відношення працюючих до засобів захисту.

Електробезпека  система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, ел. дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електротравма — це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги.

Електротравми поділяються на два види:

електротравми, котрі виникають при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява котрих не пов'язана з проходженням струму через тіло людини. Ураження людини в другому випадку пов'язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак — суттєвими механічними ушкодженнями. Існує також поняття «електротравматизм»

Електротравматизм — це явище, котре характеризується сукупністю електротравм, котрі виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях. Осередок, джерело електротравматизму — та чи інша тимчасова або навіть постійна ситуація при експлуатації електроустановок, коли мають місце аналогічні випадки ураження людини струмом.

Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електричну та механічну (динамічну) дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, котра є специфічним процесом,властивим лише живій тканині.

Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, котрі знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної

рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.

Механічна (динамічна) дія — це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і котрі тісно пов'язані

з його життєвими функціями.

2. Фактори, що впливають на наслідки дії електричного струму

Ел. струм, протікаючи через живий організм, спричиняє термічну, механічну, електролітичну і біологічну дії.

Ураження людей ел. струмом має свої специфічні особливості, оскільки організм людини не здатний на відстані виявляти електричну напругу.

Характер дії ел. струму при випадковому проходженні його через організм людини залежить від багатьох факторів:

1. Ел. опір шкіряного покрову людини 800-10000 Ом, він може змінюватися залежно від артеріального тиску, стану шкіри, інтенсивності потовиділення, маси тіла, при збудженні нервової системи, депресії, сп’янінні. (при простудних захворюваннях, туберкульозі, плевритах опір зменшується до 500 Ом). Опір тіла людини в практичних розрахунках приймається рівним 1000 Ом.

2. Від площі і щільності контакту.

3. Від сили і частоти проходження струму.

4. Від тривалості його дії.

Ел. напруга створює умови для проходження електричного струму через тіло людини, а різкі наслідки дії його на організм залежать від сили струму.

I = ампер сила струму (А) =

Ел. струм напругою 12-36 В не проходить через суху, здорову і чисту шкіру рук.

Струм напругою 127-120В практично проходить через усі ділянки шкіряного покрову людини.

Порогові значення ел. струму

Якщо через людину проходить струм:

1. 0,5-1,5 (мА) міліампер – це :а) невідчутний;

б) відчутний струм ( тремтіння пальців, подразнення шкіри в місцях дотику

в) відпускаючий.

2. 10-25 (мА) – це : г) невідпускаючий струм (виникає сильне подразнення чутливих нервів (сильний біль у пальцях) і довільне скорочення м’язів, коли людина самостійно не може розтиснути пальці, які охоплюють струмопровідний елемент обладнання або ел. провідника).

3. > 50 (80-100) (мА), або (0,08-0,1) (А) - це: д) фібриляційний або смертельний струм ( параліч дихання, фібриляція серця (швидкі хаотичні й різночасні скорочення окремих волокон серцевого м’язу) і зупинка серця. Зупинка кровообігу спричиняє смерть).

Якщо потерпілому через 4-5 хв., після зупинки дихання, не надати необхідної допомоги, в організмі починають виникати фізіологічні зміни, внаслідок яких потерпілого буде важко повернути до життя.

Найбільшу небезпеку представляє струм, який проходить від руки до ноги т.я. він охоплює найбільш важливі органи людини ( серце, легені). Або, якщо струм проходить через тильну сторону руки, область серця, хребта, гомілок, місця сплетення нервових волокон.

Вид враження ел. струмом в значному ступені визначається індивідуальними властивостями людини. У однієї і тієї ж людини порогові значення струму змінюються в залежності від його фізичного і психічного стану (алкогольне сп’яніння зменшує опір організму, захворювання серця, органів внутрішньої секреції, туберкульозу, нервові захворювання). Тому обслуговування ел. устаткування доручається особам, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання.

Види струму.

Змінний струм. Через наявність в опорі тіла людини ємнісної складової зростання частоти прикладеної напруги супроводжується зменшенням повного опору тіла та зростанням струму, що проходить через тіло людини Можна було б припустити, що зростання частоти призведе до підвищення цієї небезпеки. Однак це припущення справедливе лише в діапазоні частот до 50 Гц. Подальше ж підвищення частоти, незважаючи на зростання струму, що проходить через людину, супроводжується зниженням небезпеки ураження, котра повністю зникає при частоті 450—500 Гц, тобто струм такої та більшої частоти — не може викликати смертельного ураження внаслідок припинення роботи серця або легенів, а також інших життєво важливих органів. Однак ці струми зберігають небезпеку опіків при виникненні електричної дуги та при проходженні іх безпосередньо через тіло людини. Значення фібриляційного струму при частотах 50—100 Гц практично однакові; при частоті 200 Гц фібриляційний струм зростає приблизно в два рази в порівнянні з його значенням при 50—100 Гц, а при частоті 400 Гц — більше, ніж в 3 рази.

Постійний струм. Постійний струм приблизно в 4—5 разів безпечніший, ніж змінний струм частотою 50 Гц. Цей висновок випливає з порівняння значень порогових невідпускаючих струмів (50—80 мА для постійного та 10—15 мА для струму частотою 50 Гц) і гранично витримуваних напруг-, людина, тримаючи циліндричні електроди в руках, в змозі витримати (за больовими відчуттями) прикладену до неї напругу не більше 21—22 В при 50 Гц і не більше 100—105 В для постійного струму. Постійний струм, проходячи через тіло людини, викликає слабші скорочення м'язів і менш неприємні відчуття порівняно зі змінним того ж значення. Лише в момент замикання і розмикання ланки струму людина відчуває короткочасні болісні відчуття внаслідок судомного скорочення м'язів. Порівняльна оцінка постійного та змінного струмів справедлива лише для напруг до 500 В. Вважається, що при більш високих напругах постійний струм стає небезпечнішим, ніж змінний частотою 50 Гід.

Тривалість проходження струму через організм істотно впливаєна наслідок ураження: зі зростанням тривалості дії струму зростає ймовірність важкого або смертельного наслідку.

Розрізняють 4 стадії дії ел. струму на організм людини:

І стадія – термічна дія (характеризується нагріванням тканин і виникненням опіків);

ІІ стадія – хімічна дія (електролітична дія струму призводить до розкладу рідин, включаючи і кров);

ІІІ стадія – механічна дія (механічне пошкодження (розриви) тканин організму);

ІV стадія – біологічна дія (проявляється в порушенні біологічних процесів у живому організмі, наростанні нових клітин, наростанні онкопухлин).

Розрізняють 2 види ураження організму людини ел. струмом:

1. Електричні травми.

2. Електричні удари.

Електротравма – це травма, викликана дією ел. струму або ел. дуги у вигляді місцевих пошкоджень тканин і органів: ел. опіки, ел. знаки, електрометалізація шкіри, механічні пошкодження в результаті довільних скорочень м’язів при протіканні струму (пориви шкіри, кровоносних судин, нервів, вивихи суглобів, переломи кісток), а також електрофтальмія – запалення очей в результаті дії ультрафіолетових променів електричної дуги.

Електричний удар – це збудження живих тканин організму ел. струмом, що проходить через нього, і виникнення довільних судорожних скорочень м’язів.

Розрізняють 4 стадії ушкодження електрострумом:

1. Судорожний стан без втрати свідомості;

2. Судорожний стан з втратою свідомості;

3. Фібриляція легенів та серця, тобто легені не працюють (не засвоюють кисень) і хаотичні, різночасні скорочення м’язів серця;

4. Клінічна смерть.

Найбільш небезпечним є струм величиною 50 мА і частотою 50Гц.

Але постійний струм в 3-4 рази безпечніший перемінного струму.

1А (один ампер) – це 1кг маси падає з висоти 75м (або 75 кг з висоти 1м).

На організм тварини ел. струм діє так само, як і на організм людини. Досліди над тваринами показали, що небезпечна дія струму тим менша, чим більша маса тварини, але опір тіла великої рогатої худоби, коней та ін. тварин значно менший ніж у людини, і при однаковій напрузі через організм тварини проходить більший струм ніж через тіло людини. Опір тіла великої рогатої худоби складає 400-600 Ом, а при падінні тварини зменшується до 50-100 Ом в залежності від вологості тіла.

3. Уявлення про напругу дотику та крокову напругу.

Безпека людини і с/г тварин значною мірою залежить від:

 вологості і t повітря;

 ступеня електропровідності підлоги і стін;

 наявності в повітрі приміщень хім.. речовин і електропровідного пилу;

 а також металевих конструкцій, з’єднаних із землею (еквівалент землі).

Класифікація приміщень по безпеці враження ел. струмом.

Усі виробничі приміщення за рівнем електробезпеки поділяються на 3 класа:

1 клас  Приміщення без підвищеної небезпеки сухі приміщення і вологості – 60-75%, t≤ 30ºС, підлога діелектрична – не проводить ел. струму, без можливості одночасного дотику до корпуса електричної установки і металевих елементів, що з’єднані із землею.

2 клас  з підвищеною небезпекою ( одна з умов: відносна вологість > 75%, наявність електропровідного пилу, електропровідна підлога, металеві предмети з’єднані з землею, t> 30ºС, існує можливість одночасного дотикання до обладнання, з’єднаного із землею і корпусом ел. установки).

3 клас  особливо небезпечні приміщення (що мають одну з таких ознак: відносна вологість ≈ 100%, стеля, стіни, підлога і предмети, вкриті вологою, хімічно активне середовище (пари речовин руйнують ізоляцію). Одночасно існує дві або більше умов, характерних для приміщень з підвищеною небезпекою.

Більшість приміщень у с/г виробництві відносяться до приміщень з підвищеною небезпекою (приміщення з земляною підлогою) або до особливо небезпечних (корівники, свинарники, теплиці...).

За безпекою ураження ел. струмом усі електроустановки поділяються на 2 категорії:

1. напругою до 1000 В;

2. і понад 1000 В.

За режимом роботи нейтралі трансформаторів або генераторів ел. установки поділяються на:

 електроустановки з ізольованою нейтраллю;

 із нейтраллю, що наглухо з’єднана з землею ( глухо заземлена нейтраль).

Дія ел. струму на людину виникає, коли вона випадково стала елементом ел. мережі (кола), тобто дотикається одночасно до двох точок ел. мережі, між якими існує різниця потенціалів. Такі явища можливі при дотиканні до струмопровідних частин електроустановок, що знаходяться під напругою, металевих струмопровідних частин на яких з’явилась напруга через несправність ел. ізоляції, при потраплянні під напругу кроку. (60% нещасн. Випадків трапляється від безпосереднього дотикання до відкритих струмопровідних частин обладнання, 25%  при дотиканні до металевих частин обладнання, що нормально не знаходяться під напругою, але вона на них з’явилася внаслідок аварії і різних несправностей). Небезпека такого дотикання визначається силою струму, який при цьому протікає через тіло людини.

Типовим є 2 випадки:

1. людина одночасно дотикається до двох фаз електроустановки, що знаходиться під напругою;

2. людина дотикається лише до однієї фази ел. установки.

Двофазне дотикання є найбільш небезпечним:

Uф

Ф.

Ф.

Ф .

У цьому випадку по тілу людини пройде ел. струм, силу якого визначають за формулою:

Іл. = (А), де Uф – фазна напруга (В)

Rл  опір тіла людини (Ом).

При двофазному дотиканні струм, що протікає через тіло людини, практично не залежить від режиму нейтралі електроустановки. Він також не залежить від того, ізольована людина від підлоги, на якій вона стоїть, чи ні. Такі випадки трапляються досить рідко.

Небезпека однофазного дотикання залежить від напруги мережі, режиму нейтралі джерела живлення, опору ізоляції і ємності фаз відносно землі.

У мережі із заземленою нейтраллю при дотику людини до однієї фази замкнуте електричне коло складається з послідовно включених опорів фазного провідника (Rф), внутрішнього опору трансформатора (Rт), взуття (Rв), підлоги (Rп) і заземлюю чого пристрою (Rо).

Uф

Ф.

Ф.

Ф .

По цьому колу протікає ел. струм.

Фактичні значення наведених опорів досить різні. Так, опір фазного проводу, трансформатора і заземлюю чого пристрою в сумі дорівнює 1 Ом, а опір взуття і підлоги більші у десятки і сотні тисяч разів. Опір людини Rл = 1000 Ом. Порівнюючи значення цих опорів, силу струму, що проходить через тіло людини при однофазному дотиканні, визначають за формулою:

Іл. = ,

Іл - струм, що проходить по тілу людини (А);

Uф – фазна напруга мережі (В);

Rл – опір людини;

Rв – опір взуття;

Rп – опір підлоги;

Rо – опір заземлюючого пристрою.

Якщо при певних умовах взуття і підлога стануть електропровідними (Rв = 0 і Rп = 0), то струм, що проходить по тілу людини, значно зросте:

Іл. =

Якщо знехтувати опором заземлення нейтралі, то струм, що пройде по тілу людини, можна обчислити за спрощеною формулою:

Іл. =

Із наведених розрахунків можна зробити висновок: що для безпеки людей (в указаному випадку дотику) виняткове значення мають струмонепровідне взуття і підлога.

У мережах з ізольованою нейтраллю при дотиканні людини до фазного провідника шлях струму із заземленою нейтраллю. G фазна напруга тієї фази, до якої дотикнулася людина.

Uф

Ф.

Ф.

Ф .

Елементами ел. мережі будуть:

 внутрішній опір трансформатора (Ом);

 опір фазного провідника (Ом);

 опір тіла людини Rл = 1000 Ом;

 опір взуття Rв;

 опір підлоги Rп, на якій стоїть людина;

 опір ізоляції фазних провідників відносно землі Rі = 0,5кОм

Іл. = ,

якщо Rв = 0 і Rп = 0, то

Іл. = (А)

З розрахунків за формулою можна зробити висновок:

що в мережах з ізольованою нейтраллю умови безпеки прямо залежать від опору ізоляції струмоведучих провідників відносно землі.

чим менший опір ізоляції, тим більший струм протікає по тілу людини.

У мережах із глухим заземленням нейтралі роль ізоляції як захисного фактора практично втрачається. У мережах з ізольованою нейтраллю, як і в мережах з глухо заземленою нейтраллю при однофазному дотиканні людини до струмоведучої частини електроустановки, струм, що проходить по тілу людини, обмежується опором взуття і підлоги.

Цей висновок справедливий лише для нормального режиму роботи мереж.

При аварійних режимах (обриві однієї з фаз і паріння провідника на землю) мережа з ізольованою нейтраллю може стати більш небезпечною, ніж мережа з глухим заземленням нейтралі.

У с/г в основному використовуються мережі з глухо заземленою нейтраллю з напругою до 1000В. Переваги в тому, що можна отримати 2 робочі напруги – лінійну 380В і фазну – 220В, а також не пред’являються високі вимоги до якості ізоляції дротів і можуть використовуватися при великій розгалуженості ліній.

Загроза ураження струмом працюючих може трапитись від дії напруги дотику і напруги кроку.

Напруга дотику – це різниця потенціалів (напруги) між двома точками кола струму замикання на землю (на корпус), до яких одночасно дотикається людина.

А,б,в- точки знаходження людей;

1 – зниження потенціалу землі,

2 – зростання напруги дотику

При несправності однієї з ел. установок на її корпусі і на корпусах інших ел. установок, що з’єднані між собою заземлюючим провідником (контуром), з’явиться ел. потенціал. При цьому ел. струм буде стікати в землю через заземлювач. Одночасно певний потенціал виникає і на поверхні землі. Його значення в місці встановлення заземлювача буде максимальним, а з віддаленням від цієї точки він поступово знижується до 0 (крива 1 див. рисунок). При обслуговуванні ел. установок людина може перебувати в точках а,б,в.

Якщо людина знаходиться в точці а, то напруга дотику буде дорівнювати 0, бо потенціали на корпусі пошкодженої ел. установки і на заземлювачі будуть однаковими. З віддаленням людини від заземлювача (точка б), потенціал землі знижується, а при незмінному потенціалі на корпусі зростає напруга дотику (крива 2).

У точці в потенціал землі дорівнює 0, а напруга дотику досягає максимального значення і може загрожувати людині.

Для запобігання ураження людей у таких випадках застосовують заземлюючи пристрої або вирівнювання потенціалів.

Внаслідок аварії повітряних ліній ел. передач електричний провідник може впасти на землю при цьому навкруги точки дотику провідника із землею виникає зона, що перебуває під напругою. З віддаленням від цієї точки до периферії у будь-якому напрямі напруги в місці дотику знижується за криволінійною залежністю. Людина, що випадково перебуває в такій зоні і наближається до точки дотику провідника із землею, може потрапити під дію напруги кроку.

Напруга кроку  різниця потенціалів між двома точками кола струму, що знаходяться одна від одної на відстані кроку (0,8 м), на яких одночасно стоїть людина.

У точці дотику людини до землі О1 потенціал буде U01, а в точці О2 – відповідно U02. Тоді напруга кроку становитиме Uк = U01 – U02. Чим більше величина кроку і чим ближче людина знаходиться до місця дотику дроту до землі, тим більша величина напруги кроку і більша небезпека враження.

Небезпека напруги кроку для тварин.

Особливу небезпеку напруга кроку представляє для с/г тварин і в першу чергу для великої рогатої худоби і коней, так як у них відстань між передніми і задніми ногами значно більша, ніж між ногами людини.

Вихід з зони крокової напруги.

Потрапивши в зону крокової напруги необхідно поставити ноги разом і виходити з неї необхідно короткими кроками, або стрибками на двох ногах. Відстань 20м від точки дотику дрота напруги кроку практично дорівнює нулю.

4.Засоби захисту від враження електричним струмом

Основні засоби захисту від ураження ел. струмом при дотиканні до струмопровідних частин електрообладнання:

 електроустановки необхідно захищати надійною ел. ізоляцією струмопровідних частин (ізоляція щорічно перевіряється: вимірюється опір струмопровідних частин між собою і землею). Основна функція ізоляції – запобігання проходження струму небажаними шляхами;

 недоступність для випадкового дотику до них (спец. огородження на недоступній висоті з застосуванням блокуючих пристроїв);

 автомотична сигналізація (при небезпеці дотику до струмопровідних частин або наближення до них на недопустиму відстань 1м при напрузі 380 В);

 попереджуюча сигналізація (виготовлені у вигляді малогабаритних приладів сигналізатори прикріплюють до спецодягу або монтують на захисному шоломі);

 написи і плакати;

 ел. захисні засоби і пристрої (це пристрої, що служать для захисту людини від ураження ел. струмом, дії ел. дуги, електромагнітного поля).

Застосовується комплекс цих засобів і заходів.

За призначенням захисні засоби поділяються на 4 групи:

1. Ізолюючі (шланги, кліщі, інструмент з ізольованими рукавичками, струмовимірювальні кліщі, покажчики напруги).

2. Додаткові ( додаються до основних захисних засобів і служать від дії світлового випромінювання і електричної дуги (діелектричні рукавички, боти, калоші, ізольовані підставки)).

3. Запобіжні (від падіння з висоти).

4. Огорожуючі.

У процесі експлуатації захисні засоби періодично випробовуються. Строк служби захисного засобу і напруга використання зазначені на спеціальному клеймі захисного засобу. Правила випробування захисних засобів вказані в спеціальних Правилах.

5. Захист від статичної та атмосферної електрики. Організація безпечної експлуатації електрообладнання

Застосовувані в електроустановках захисні заходи умовно можна поділити на дві групи: ті, що забезпечують безпеку при нормальному режимі роботи електроустановок і ті, що забезпечують безпеку при аварійному режимі роботи.

У результаті пошкодження ізоляції електричних установок на їх металевих конструкціях може з’явитися напруга, що створить небезпеку ураження людей ел. струмом.

Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок за нормальних режимів роботи

Електрична ізоляція — це шар діелектрика або конструкція, виконана з діелектрика, котрим вкривається поверхня струмоведучих частин, або котрим струмоведучі частини відділяються одна від одної.

Огороджувальні пристрої. (вони поділяються на суцільні та сітчасті.)

Блокуванням називається автоматичний пристрій, за допомогою котрого запобігають неправильним, небезпечним для людини діям. Електричне блокування дозволяє вимикати напругу при відкриванні дверей огороджень, дверей корпусів та кожухів або при знятті кришок.

Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті або в недоступному місці забезпечує безпеку без огороджень та блокувань.

Для запобігання електротравматизму застосовують:

 захисне заземлювання;

 захисне занулення;

 відмикання;

 захисне розділення ел. мереж;

 малу напругу;

 подвійну ізоляцію;

 захист від переходу вищої напруги на сторону нижчої;

 вирівнювання потенціалів;

 ізолюючі вставки.

На практиці можуть поєднувати два і більше засобів безпеки.

Захисне заземлення – навмисне ел. з’єднання із землею або її еквівалентом металевих струмонепровідних частин, на яких може з’явитися напруга.

Електричне з’єднання із землею необхідно розуміти як з’єднання корпусів ел. установок із заземлюючим пристроєм.

Заземлюючий пристрій – це сукупність заземлювача і заземлюю чого провідника.

Заземлюючи провідники – металеві провідники, що з’єднують заземлюючи частини ел. обладнання із заземлювачем.

Заземлювач – металевий провідник або група провідників, що безпосередньо дотикаються до землі.

Основне значення захисного заземлення – запобігання ураженню струмом при дотиканні до корпуса та інших струмопровідних частин ел. установки, на яких з’явилася напруга.

Принцип дії захисного заземлення пояснюється зниженням напруги між корпусом, на якому вона з’явилася і землею до безпечного рівня.

Заземлювачі бувають:

штучні (виключно для заземлення вертикальні і горизонтальні електроди);

 природні ( металеві предмети, що знаходяться в землі і мають інше призначення : водопровідні труби, металеві конструкції будинків, які мають з’єднання з землею).

Для збереження захисних властивостей заземлюючи пристроїв спеціальними Правилами передбачено періодичність їх перевірки.

Захисне занулення – навмисне ел. з’єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, на яких може з’явитися напруга.

Захисне занулення є основним заходом захисту від ураження ел. струмом в ел. установках напругою до 1000В з глухо заземленою нейтраллю джерела живлення при дотиканні до металевих частин ел. обладнання, на яких з’явилась напруга внаслідок руйнування ізоляції. В мережах з напругою 660/380, 380/220 і 220/170В.

Занулюються всі ті металеві конструкції і струмонепровідні частини ел. обладнання, які підлягають захисному заземленню.

За конструкцією заземлюючи пристрої можуть бути:

 простими (один стержень або одна штаба);

 складними (кілька стержнів, з’єднаних між собою за допомогою металевої штаби).

Захисне відмикання – це швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне відмикання ел. установки при виникненні в ній небезпеки ураження людей ел. струмом.

Захисне розділення мереж – це розділення ел. мережі на окремі електрично нез’єднані між собою ділянки за допомогою розділяючого трансформатора.

Розділяючий трансформатор призначений для відокремлення приймача енергії від первинної ел. мережі і мережі заземлення.

Мала напруга – це напруга, номінальне значення якої не перевищує 42В і яка застосовується з метою зниження небезпеки ураження ел. струмом.

Малою напругою, як правило, живляться такі струмоприймачі: переносний ел. інструмент, місцеве освітлення, переносні лампи тощо.

Джерелом малої напруги можуть бути: батареї гальванічних елементів, акумулятори, випрямлячі, знижувальні трансформатори.

Первісна ізоляція складається з робочої і додаткової.

Додаткова ізоляція доповнює робочу з метою захисту від ураження ел струмом при її пошкодженні, оскільки в одному струмоприймачі існують два незалежних один від одного ступеня ізоляції.

Застосовують: у побутових приладах, переносних ел. інструментах, ел. лампах.

 позначається на інструменті.

Вирівнювання потенціалів – це метод зниження напруги дотику і кроку між точками ел. кола, до яких можливе одночасне дотикання, або на яких одночасно може стояти людина.

Вирівнювання потенціалів застосовують не як самостійний захід, а додатково до інших засобів захисту (наприклад, до заземлення або занулення).

Враховуючи високу чутливість с/г тварин до дії ел. струму вирівнювання ел. потенціалів повинно бути влаштоване так, щоб напруга дотику в нормальному режимі не перевищувала 0,5В.

Ізолюючі вставки – монтують у розріз металевих труб трубопроводів, щоб запобігти появі на автонапувалках, довільних установках небезпечних потенціалів, які можуть виникнути при пошкодженні ізоляції електроспоживачів.

Рекомендована література

1. Закон України «Про пожежну безпеку». К.

2. Беляков Г.И. Практикум по охране труда. М.: Агропромиздат, 1990.

3. Бутко Д.А. та інш. Практикум по охороні праці. К.: Урожай, 1993.

4. Гряник Г.Н. Охорона праці. К.: Урожай, 1994.

5. Денисенко Г.Ф. та інш. Охорона праці. К.: Урожай, 1993.

6. Шкрабак В.С., Казлаускас Г.К. Охрана труда. М.: Агропромиздат, 1989.

7.Охорона праці та промислова безпека: Навч. посіб. / К. н. ткачук, В. В. Зацарний, Р. В. Сабарно, С. Ф. Каштанов, Л. О. Мітюк, Л. Д. Третьякова, К. К.Ткачук, А. В. Чадюк. За ред. К. н. ткачука і В. В. Зацарного. – К.: ___ 2009 – __ с.

8.Протоєрейський О.С., Запорожець О.І..Основи охорони праці: [Навч. посіб. для студ. техн. спец. вищ. навч. закл.] / О.С.Протоєрейський, О.І.Запорожець; Нац. авіац. ун-т. — К., 2002. — 523 с